24 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Заполовського В.Й.,
суддів : Забродського М.І., Миніч Т.І.,
при секретарі судового
засідання Прищепа О.А.,
з участю прокурора Чирко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу за позовом прокурора Брусилівського району, Житомирської
області в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до
ОСОБА_3 про визнання частково недійсним свідоцтва
про право на спадщину за апеляційною скаргою ОСОБА_3
Миколаївни на рішення Брусилівського районного суду Житомирської
області від 11 липня 2008 року, -
встановила :
У травні 2008 року прокурор Брусилівського району Житомирської області звернувся до суду з вказаним позовом. Посилався на те, що ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 та в період шлюбу у них народилося троє дітей : ОСОБА_6, 1983р.н., ОСОБА_7, 1985р.н. та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. 26 липня 2004 року їх шлюб було розірвано.
10 грудня 2005 року ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку. Спадщину прийняла спадкоємець за заповітом ОСОБА_9, яка 18 червня 2007 року в Брусилівській нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Але при цьому не було враховано, що неповнолітня дочка спадкодавця ОСОБА_8, незалежно від змісту заповіту, має право на обов'язкову частку у спадщині, розмір якої в даному випадку становить 1/6 частину.
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 11 липня 2008 року позов задоволено. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 18 червня 2007 року Брусилівською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_3
Справа №22ц / 1701 Головуючий у суді 1-ї Коваленко В.К.
Категорія 37 Суддя доповідач Заполовський В.Й.
Миколаївни щодо спадкування земельної ділянки площею 3, 38 га, яка належала ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. А саме, в частині визнання ОСОБА_3 спадкоємцем 1/6 спадкового майна, яке складається із земельної ділянки площею 3, 38 га. та знаходиться на території Брусилівської селищної ради Житомирської області і належала померлому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, і є обов'язковою часткою у спадщині ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Також стягнуто з ОСОБА_11 51грн. судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_9 просить скасувати рішення суду та закрити провадження у справі, як таке, що не відповідає вимогам закону. Зокрема зазначає, що судом при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано, що померлий ОСОБА_4 не являється біологічним батьком неповнолітньої ОСОБА_8 Також судом при розгляді справи безпідставно відхилені її клопотання про допит свідків, які могли б підтвердити ці обставини. Не враховано того, що заповіт, складений ОСОБА_4 на її користь, не визнавався ніким недійсним та така вимога не заявлялась прокурором.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 та в період шлюбу у них народилося троє дітей : ОСОБА_6, 1983р.н., ОСОБА_7, 1985р.н. та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Останній в свідоцтвах про народження дітей записаний їх батьком. 26 липня 2004 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було розірвано ( а.с. 3, 8, 9, 20, 24, 25).
Батьківство ОСОБА_4 щодо малолітньої ОСОБА_8 у встановленому порядку не оспорено.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належну йому земельну ділянку площею 3, 38га. Спадщину прийняла спадкоємець за заповітом ОСОБА_9, яка 18 червня 2007 року в Брусилівській державній нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право на всю спадщину за заповітом ( а.с.4, 23 ).
На час відкриття спадщини спадкоємцями першої черги за законом були його діти ОСОБА_6, . ОСОБА_7 та неповнолітня ОСОБА_8
Відповідно до ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова ( вдівець ) та непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Виходячи з наведеного обов'язкова частка неповнолітньої ОСОБА_8 становить 1/6 частину у спадщині ОСОБА_4
Статтею 1301 ЦК України передбачено, що свідоцтво, про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки батьком малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначений ОСОБА_4, то вона має право на обов'язкову частку у спадщині останнього (ст.1241 ЦК ) у розмірі 1/6 частини.
Доводи відповідачки про те, що ОСОБА_4 не являється батьком неповнолітньої ОСОБА_8 та те, що суд не допитав свідків, які могли б підтвердити цей факт, є безпідставними. Вони спростовуються свідоцтвом про народження останньої ( а.с.24 ).
Інші доводи апеляційної скарги на правильність оскаржуваного рішення не впливають.
Таким чином, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 11 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.