Справа 22ц/1375 Головуючий у 1-й інстанції Григорусь Н.Й.
Категорія 57 Доповідач Зарицька Г.В.
Іменем України
16 вересня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі: головуючої Зарицької Г.В.
суддів: Рафальської І.М., Балашкевича С.В. при секретарі Войтюк В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації про стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 06 жовтня 2005 року
встановила:
У квітні 2003 року позивач звернувся з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації та просив стягнути з відповідача на його користь 1.153 грн. 83 коп.3аборгованості по компенсаційних виплатах на чисте харчування, 70 грн. компенсації на санаторно-курортне оздоровлення, 60 грн. компенсації на транспортне обслуговування померлого батька, а всього 1283 грн. 82 коп. В обгрунтування вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2, інвалід 1 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з аварією на ЧАЕС. За життя батьку нараховувалась пенсія, компенсація на чисте харчування, компенсація на санаторно-курортне оздоровлення та транспортне обслуговування в Овруцькому управлінні праці та соціального захисту населення, яке є структурним підрозділом Головного управління праці та соціального захисту Житомирської облдержадміністрації - розпорядника коштів по вищевказаних виплатах. У період з 1 вересня 2000 року по травень 2001 року батьку було нараховано і не виплачено 1.283 грн. 82 коп. компенсаційних виплат. Посилаючись на те, що на день смерті батька він проживав з ним однією сім'єю, просив нараховані виплати стягнути з відповідача на його користь.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 06 жовтня 2005 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції та перевіривши законність і обгрунтованість рішення в цих межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, батько позивача ОСОБА_2 був потерпілим від аварії на ЧАЕС 1-ої категорії (а.с.13) та отримував грошову компенсацію вартості продуктів харчування, на транспортне обслуговування за місцем отримання пенсії в Овруцькому УПСЗН Житомирської області. ОСОБА_2 був зареєстрований в с. В.Фосня Овруцького району Житомирської області, де помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і був похований.
Відповідно до п.2 Порядку компенсаційних виплат сім'ям тих померлих громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого наказом МНС України від 27 квітня 1998 р. №127, який діяв на момент виникнення правовідносин, грошові компенсації, передбачені пунктом 14 статті 20, пунктом 6 статті 21, статтею 37, частиною другою статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якщо вони не були своєчасно виплачені громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, через незалежні від одержувача причини, у разі смерті цих громадян сплачуються членам сім'ї померлого, що проживали разом з ним, виходячи із норм чи розмірів, що були чинними щомісячно до дня його смерті.
Оскільки позивач ОСОБА_1 на день смерті батька не проживав разом з ним, то суд обґрунтовано відмовив йому у задоволенні позову.
Доводи апелянта про те, що батько проживав разом з ним в смт. Лугини Житомирської області, колегія суддів до уваги не бере. З матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 був зареєстрований в с.В.Фосня Овруцького району, де помер і був похований.
Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 жовтня 2005 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.