Іменем України
07 жовтня 2008 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :
головуючого - судді Мельничук Н.М.,
суддів Широкопояса Ю.В. і Яковлєва С.В.,
з участю
прокурора Воронухи Д.С.
та засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 05 серпня 2008 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Відень, Австрія, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючий, неодружений, житель АДРЕСА_1, раніше несудимий, засуджений за ст.115 ч.1 КК України на 11 (одинадцять) років позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_2 залишено попередній - тримання під вартою.
Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_2 постановлено обчислювати з 04 грудня 2007 року.
Речові докази по справі : зрізи нігтьових пластин з рук ОСОБА_3 та ОСОБА_2, тампони з речовиною бурого кольору, підодіяльник, килимове покриття, одяг і ножі (а.с.42, 44, 48, 69) - постановлено знищити.
Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за умисне протиправне заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_3 за таких обставин.
Так, 03 грудня 2007 року о 20-ій годині в квартирі АДРЕСА_1 між господарем помешкання ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, на грунті особистих неприязних відносин виник конфлікт. В ході конфлікту у ОСОБА_2 раптово виник умисел на вбивство ОСОБА_3. Реалізуючи цей умисел з метою протиправного заподіяння смерті потерпілій, ОСОБА_2 умисно наніс один удар лезом ножа в ліву частину шиї ОСОБА_3, задівши при цьому ножем
Справа № 11 - 621 / 2008 Головуючий у суді 1-ої інстанції Галасюк Р.А.
Категорія ст.115 ч.1 КК України Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлєв С.В.
підборіддя останньої.
У такий спосіб ОСОБА_2 заподіяв потерпілій тілесні ушкрдження у вигляді поверхневої рани в ділянці підборіддя зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, як такі, що не знаходяться в прямому зв'язку зі смертю, а також тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, у вигляді поверхневої рани в ділянці підборіддя зліва, колото-різаної рани в ділянці шиї зліва від середньо-вертикальної лінії тіла з повним пересіченням внутрішньої сонної артерії, які є смертельними та знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив умисне вбивство ОСОБА_3, смерть якої настала в результаті гострої крововтрати, як ускладнення повного пересічення внутрішньої сонної артерії шиї зліва.
Окрім цього, в результаті злочинних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_3 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці чола справа, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості та не знаходяться в причинному зв'язку зі смертю і які ОСОБА_3 отримала в результаті падіння після отриманих смертельних тілесних ушкоджень.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок щодо нього, пом'якшивши призначене покарання, посилаючись на те, що судом не було взято до уваги його вік, стан здоров'я та щире каяття.
Разом з тим апелянт зазначає, що : як саме сталось вбивство він пояснити не може, так як перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння ; досудове слідство по справі було проведено за один день, коли він був у стані алкогольного сп'яніння, а підписував документи, не читаючи їх ; показання свідків по справі є суперечливими ; з наданим йому захисником - адвокатом, бачився лише один раз і в судовому засіданні останній просив суд лише звернути увагу на вік ; з матеріалами розслідування він взагалі не був ознайомлений.
Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Яковлєва С.В., пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав подану ним апеляцію з мотивів, наведених у ній, та просив пом'якшити призначене покарання, думку прокурора Воронухи Д.С., який вважав апеляцію засудженого безпідставною, а вирок суду відповідаючим вимогам закону, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляції і заперечень прокурора проти її задоволення, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, при обставинах, викладених у вироку, доведена сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів. З даними висновками і оцінкою доказів погоджується й колегія суддів, так як докази вини засудженого, які наведені у вироку, узгоджуються між собою і давали суду всі підстави для прийняття зазначеного рішення у справі.
Зокрема, його вина підтверджується докладними показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відомі їм обставини справи, а також об'єктивними даними письмових доказів : протоколу огляду місця події від 03 грудня 2007 року з доданими схемою та фототаблицями, відповідно до даних яких було зафіксовано місце вчинення злочину та вилучено предмети, які вказують на обставини його скоєння (а.с.6-12) ; огляду трупа ОСОБА_3 від 04 грудня 2007 року (а.с.23) ; протоколу огляду предметів, вилучених під час огляду місця події, від 04 грудня 2007 року та по станови про їх приєднання до матеріалів справи в якості речових доказів (а.с.43, 44) ; протоколу огляду (впізнання) предметів - ножів, від 05 грудня 2007 року з доданими фототаблицями, де в тому числі відображено факт впізнання ОСОБА_2 ножа, яким він можливо заподіяв смертельні тілесні ушкодження ОСОБА_3 (а.с.65-68) ; протоколу виїмки одягу та взуття ОСОБА_2 від 11 грудня 2007 року, які в подальшому були оглянуті, визнані речовими доказами та приєднані до справи в якості таких (а.с.46, 47, 48) ; висновків експертів № 1550 від 29 грудня 2007 року та №№ 669, 670, 671, 672 від 21 січня 2008 року (а.с.85-88, 90-94, 96-99, 101-104).
Сам ОСОБА_2, будучи допитаним на досудовому слідстві 04 грудня 2007 року з 18 год. 30 хв. до 19 год. 30 хв. в якості підозрюваного, давав докладні показання про обставини вчиненого ним злочину (а.с.35-36). Ці показання були досліджені в судовому засіданні 28 березня 2008 року (217зв.). В подальшому - 05, 13 грудня 2007 року та 24 січня 2008 року, обвинувачений ОСОБА_2, користуючись своїм правом, відмовився від дачі показань, хоча свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнавав частково (а.с.70, 83, 190). Показанням ОСОБА_2 суд дав належну оцінку у вироці.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд правильно керувався загальними засадами призначення покарання - ст.65 КК України, і у відповідності з вимогами закону врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставину справи, яка обтяжує покарання, а тому колегія суддів вважає, що призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Обставин, які пом'якшують покарання, досудовим слідством і судом не встановлено. З цим погоджується й колегія суддів.
Посилання засудженого на те, що він не може пояснити як саме сталась подія злочину через перебування у стані алкогольного сп'яніння є його суб'єктивним ставленням до того, що відбулось. Крім того, колегія суддів вважає, що така його поведінка є однією зі складових свого захисту.
Не грунтується на матеріалах справи твердження засудженого про те, що досудове слідство було проведено на протязі одного дня, коли він перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно протоколу № 4642 медичного огляду для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп'яніння від 04 грудня 2007 року Грабоський на 15-ту годину, тобто на час обстеження, був тверезим (а.с.22). Затриманий же ОСОБА_2 був 04 грудня 2007 року о 17 год. 05 хв. (а.с.29), а досудове слідство по справі тривало з 04 грудня 2007 року до 28 січня 2008
року (а.с.1, 195-204). Слідчі дії особисто з ОСОБА_2 виконувались 04 грудня
1. 2007 року з 17 год. 05 хв., 05 грудня 2007 року, 13 грудня 2007 року, 04 січня
2. 2008 року, та 22-25 січня 2008 року (а.с.29-30, 35-40, 45-46, 65-66, 70, 77-83, 121, 145-146, 164- 165, 184-191, 193-194).
Безпідставним є також твердження апелянта про порушення його права на захист. На протязі всього досудового слідства ОСОБА_2 роз'яснювалось його право на захист, але він відмовлявся від послуг захисника, про що слідчим було складено відповідні процесуальні документи, в яких він особисто робив записи та скріплював своїм підписом (а.с.26, 27, 28, 29-30, 34, 77, 78, 79, 184, 185, 186, 193).
Лише в черговому судовому засіданні - 27 червня 2008 року, під час судового слідства підсудний заявив клопотання про призначення йому захисника. Це клопотання було задоволено судом і йому був призначений захисник та забезпечено право на захист (а.с.233, 234зв., 236, 239). Захисник після ознайомлення з матеріалами справи приймав участь у розгляді справи в судовому засіданні 29 липня та 04 серпня 2008 року, тобто на стадії закінчення судового слідства та в судових дебатах (а.с.243-246).
Крім того, участь захисника у даній справі відповідно до ст.45 КПК України не є обов'язковою, так як підстави, передбачені п.п.1, 3-6 ч.1 ст.45 КПК України відсутні, а згідно Акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 3-2008 від 08 січня 2008 року ОСОБА_2 міг давати звіт своїм діям та керувати ними як в даний час, так і в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому вчинки /... правильно розуміє суть інкримінованих йому вчинків, активно захищається, висловлюючи вигідні для нього версії/, психічними захворюваннями не страждав та в тимчасовому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його можливості давати звіт своїм діям та керувати ними - не перебував /... зв'язку з оточенням не втрачав/, по психічному стану не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру (а.с. 131-132).
Суперечить матеріалам справи й посилання засудженого в апеляції на те, що він не був ознайомлений з матеріалами справи, так як згідно протоколу про пред'явлення обвинуваченому матеріалів справи від 25 січня 2008 року всі матеріали справи в підшитому і пронумерованому вигляді на 193 аркушах були йому пред'явлені. Він з ними ознайомився з 10 год. 30 хв. до 12 год. 20 хв. і будь-яких заяв чи доповнень не мав (а.с. 194).
Що ж стосується інших обставин, про які йдеться в апеляції засудженого ОСОБА_2, то їх з'ясування не впливає як на доведеність його винності, так і на правильність кваліфікації його дій.
Порушень норм кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку, по справі не встановлено.
Не знаходячи підстав для зміни чи скасування рішення суду, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -
ухвалила:
апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 05 серпня 2008 року щодо нього ж - без зміни.