Іменем України
7 жовтня 2008 року апеляційний суд Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Романова О.В.,
суддів: Фоміна Ю.В. та
Ткаченка В.Л., з участю : прокурора Воронухи Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 7 серпня 2008 року, -
встановив:
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель м. Житомира, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 309 ч. 1 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_3 звільнено від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України :
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи ;
- повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи навчання ;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишений попередній - підписку про невиїзд із місця постійного місця проживання.
Справа № 11-642/2008 Головуюча у суді 1-ї інстанції : Зіневич І.В.
Категорія: ст. 309 ч. 1 КК України Суддя - доповідач: Фомін Ю.В.
Згідно вироку ОСОБА_3 27 листопада 2007 року о 18 годині, знаходячись на перехресті вулиць Ватутіна та Котовського в м. Житомирі у невстановленої особи незаконно без мети збуту придбав психотропний засіб - амфетамін вагою 0, 231 гр., який незаконно без мети збуту зберігав при собі у вигляді ручної поклажі.
В той же день о 18 годині 05 хвилин ОСОБА_3, зупинивши автомобіль-таксі, на якому незаконно без мети збуту перевіз вказаний психотропний засіб до торговельного центру "Еко", що по вул. Домбровського, 3 в м.Житомирі, де близько 18 години 10 хвилин був затриманий працівниками міліції і вказаний психотропний засіб -амфетамін вагою 0, 231гр. був у нього виявлений та вилучений.
В апеляції захисник ОСОБА_2 просить вирок суду щодо ОСОБА_3 скасувати і закрити справу відповідно до ст. 309 ч. 4 КК України, із - за невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого та істотних порушення вимог кримінально -процесуального закону, посилаючись на те, що суду було надано довідку з обласного наркологічного диспансеру, датовану лютим 2008 року, що ОСОБА_3 добровільно звернувся до лікувального закладу з приводу вживання психотропних речовин і повністю пройшов курс лікування, щиро розкаявся в скоєному та активно сприяв розкриттю злочину. Відповідно до ч. 2 ст. 370 КПК України вирок в усякому разі належить скасувати, якщо за наявності підстав для закриття справи її не було закрито.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим, обговоривши доводи апеляції, перевіривши справу, апеляційний суд вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні без мети збуту психотропної речовини, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні й наведених у вироку доказів, яким суд дав належну оцінку.
Покарання засудженому ОСОБА_3 судом призначене у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даним про його особу та обставин справи, які пом'якшують покарання, і воно є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Рішення в частині звільнення його від покарання з випробуванням належним чином мотивоване. Обставинами, які пом'якшують покарання засудженого ОСОБА_3, є щире каяття та вчинення злочину будучи неповнолітнім. Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Суд також врахував, що засуджений ОСОБА_3 скоїв злочин середньої тяжкості, характеризується за місцем проживання позитивно, середньо по місцю навчання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на наркоманію не хворіє, не потребує
вживання психостимуляторів, лікуватися від залежності від психотропних засобів розпочав під час судового розгляду справи. За викладених обставин та даних суд обґрунтовано застосував до засудженого ОСОБА_3 ст. ст. 104, 76 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України, особа, яка добровільно до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно роз'яснень, що містяться у абзаці 4 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002 року „ Про судову практику в справах про злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної
відповідальності за ч. 4 ст. 309 КК України, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитися у такий спосіб від кримінальної відповідальності.
Однак застосувати положення ч. 4 ст. 309 КК України до ОСОБА_3 не має підстав, оскільки відповідно до висновку судово -наркологічної експертизи ОСОБА_3 не хворіє на наркоманію, не потребує примусового лікування від психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психостимуляторів та той обставини, що лікуватись від залежності від психотропних засобів він розпочав лише під час судового розгляду справи.
З урахуванням наведеного, доводи апеляції безпідставні, а тому вирок щодо ОСОБА_3 слід залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Богунського районного суду м. Житомира від 7 серпня 2008 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.