2-67/10
іменем України
29 січня 2010 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Князевої Н.В.,
при секретарі Корольовій М.Ю.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі, у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна,
Відповідач позовні вимоги не визнав.
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги. Суду пояснила, що у 1988 році вони з відповідачем уклали шлюб. З 1988 по 1992 роки проживали в зареєстрованому шлюбі разом з батьками відповідача у АДРЕСА_1. В 1992 році ОСОБА_3 закінчив інститут і вони переїхали у м.Євпаторію, там вони проживали в гуртожитку, тоді ж, відповідачу, як молодому спеціалісту, надали земельну ділянку (які правовстановлюючі документи були видані на земельну ділянку вона не знає). В 1992 році у м.Євпаторія у них народилась дочка. Того ж року ОСОБА_3 почав зловживати спиртними напоями і вона з дитиною переїхала проживати до батьків (де проживали до жовтня 1997 року), подала на стягнення аліментів, в 1996 році розірвали шлюб, а фактично перестали проживати в липні 1994 року. Відповідач прохав її повернутися, на що вона відповіла, що якщо буде житло, вона повернеться до нього, з батьками вона проживати не бажає. Вона відмовилась від аліментів, так як вони з відповідачем збирали кошти на квартиру. Коли позивач проживала з батьками, відповідач продав земельну ділянку у м.Євпаторія, її згоди на продаж ОСОБА_3 не питав, про відчуження земельної ділянки вона дізналась коли вони помирились. Частина коштів від продажу земельної ділянки пішли на купівлю квартири, частину коштів на купівлю квартири дали його батьки, туди ж увійшла його заробітна плата, а частина коштів на купівлю квартири була спільна. Знову спільно, однією сім'єю вони з відповідачем почали проживати з листопада 1997 року, жили за адресою: АДРЕСА_2. На період купівлі квартири вони з ОСОБА_3 проживали окремо, спільного господарства не вели. Просить задовольнити позов, визнати за кожним з них право власності на Ѕ частину квартири№112, будинку №34 по пр.Перемоги у м.Кривому Розі.
Відповідач позовні вимоги не визнав. В своїх запереченнях зазначає, що з позивачем перебував у шлюбі з 04.11.88 року, від якого 27.10.92 року народилась дочка. В липні 1991 року він разом з дружиною переїхав в с.Каменоломня Сакського р-ну Сімферопольської області у зв'язку з перерозподілом. В вересні 1994 року позивач забрала дитину і переїхала проживати до батьків у смт.Синельникове Дніпропетровської області, стягнула на її користь аліменти. В червні 1996 року він звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу і 03 липня 1996 року рішенням суду шлюб між ним та ОСОБА_1 розірвано. В період часу з 13.06.95 по 05.11.97 роки він проживав один та був зареєстрований у своїх батьків, а позивач з дочкою продовжували проживати у смт.Синельникове. В цей період вони з дружиною проживали окремо і не вели спільного бюджету. Після того, як позивач дізналась про те, що він купив квартиру, вона повернулась до нього в м.Кривий Ріг. В листопаді 1997 року він разом з позивачем прописався у квартиру №112 будинку №34 у м.Кривому Розі і проживали спільно до листопада 2007 року. Просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що квартира була придбана за його власні кошти, в період коли у нього з ОСОБА_1 були різні бюджети.
В судовому засіданні 27.10.09 року відповідача видалено із зали судового засідання до закінчення розгляду справи за порушення порядку в судовому засіданні.
Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала. Суду пояснила, що ОСОБА_3 перебував з позивачем у шлюбі з 04.11.88 року, від якого народилась дочка, проживали за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. В липні 1991 року він разом із сім'єю переїхав в інше місто у зв'язку з розподілом після закінчення навчання. В вересні 1994 року позивач забрала дитину і переїхала проживати до батьків, стягнула аліменти. В 1996 році шлюб між сторонами розірвано. З 13.06.95 року по листопад 1997 року ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований у своїх батьків, а позивач проживала у своїх батьків у смт.Синельникове. У цей період відповідач і придбав спірну квартиру, яка є його власністю. В листопаді 1997 року позивач переїхала до відповідача і вони почали знову проживати спільно до листопада 2007 року. Просить відмовити у задоволенні позову, так як зазначає, що спірна квартира придбана сторонами не в період шлюбу.
Вислухав пояснення позивача, представника відповідача, показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідив письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини.
04.11.88 року Інгулецьким райбюро ЗАГС Дніпропетровської області, за актовим записом №338 зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1
27 жовтня 1992 року від шлюбу народилась дочка ОСОБА_6.
Рішенням Синельниківського міськсуду Дніпропетровської області від 02 грудня 1994 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ј частини заробітку, щомісячно але не менше ј частини мінімальної заробітної плати до повноліття дитини, починаючи з 29.08.94 року.
З 23.07.91 по 25.05.95 роки ОСОБА_3 працював в ВКП «Євпаторійський завод будматеріалів», звільнений за власним бажанням.
З липня 1994 року по жовтень 1997 рік сторони однією сім'єю не проживали.
З 22.06.95 по 14.04.06 року відповідач працював на ВАТ «ІнГЗК», звільнений за власним бажанням.
03.07.96 року рішенням Синельниківського міськсуду, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірваний. Рішення набрало законної сили 14 липня 1996 року.
17.09.97 року ОСОБА_3 за кошти, отримані від батька (ОСОБА_4Я.) в порядку дарування, за договором купівлі-продажу придбав квартиру АДРЕСА_3.
ОСОБА_1 з дитиною проживали за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 з 05.11.97 року по 29.12.07 року.
20 листопада 2007 року Інгулецьким відділом РАЦС Криворізького МУЮ Дніпропетровської області в Книзі реєстрації розірвання шлюбів зроблено відповідний актовий запис №248 про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що випливають із права особистої приватної власності дружини та чоловіка.
Зазначені правовідносини регулюються Сімейним Кодексом України (далі СК України), оскільки на момент введення його в дію (01.01.04 року) сторони перебували в шлюбних відносинах, які за своєю правовою природою є триваючими.
В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_4 придбана відповідачем за кошти, отримані ним від свого батька ОСОБА_4, який надав йому кошти особисто для придбання квартири (показання свідка ОСОБА_4Я.). Даний факт не заперечується і позивачем.
Впродовж трьох років до часу придбання квартири сторони однією сім'єю не проживали, відповідно - спільного господарства не вели, не мали спільного бюджету, тощо.
Таким чином відповідачем спростована презумція спільності майна подружжя.
Відповідно до ч.6 ст.57 СК України суд може визнати особистою власністю дружини, чоловіка майно, набуте ним, нею за час шлюбу, але за кошти, які належали йому, їй особисто.
Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд виходить із такого. Згідно з витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 27.01.10 року, вартість спірного майна - квартири АДРЕСА_5 становить 61216 грн. При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 191,25 грн, відповідно сума, що підлягає стягненню з позивача на користь держави, становить 114,83 грн.
Керуючись ст. 57 СК України, ст.ст.10, 11 , 57, 60, 88, 179, 212 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір - 114 (сто чотирнадцять) гривень 83 копійки.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не подано. Заява подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо заяву подано, але скарга не надійшла в зазначений строк рішення набирає законної сили після закінчення 20-денного строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заяви та скарги подаються до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рога.
Суддя