Справа № 11а - 2232 2008 рік Головуючий у 1 -й інстанції Клімов В.В.
Категорія ч.2 ст. 187 КК України Доповідач Вишнивецький І.І.
Іменем України
17 жовтня 2008 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Брагіна І.Б.
суддів: Вишнивецького І.І.
Стародуба О.Г. з участю прокурора Малютіна Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 17 липня 2008 року,
встановила:
Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 17 липня 2008 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дружківка Донецької області, громадянин України, раніше судимий: 1) 18.12.1990 року Донецьким обласним судом за ч.2 ст.206, ч.1 ст.101, ч.1 ст.140, п. „а" ст.93, ч.3 ст.142 КК України в ред 1960 року на 10 років позбавлення волі; 2) 06.11.2001 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі; 3) 11.07.2003 року Селидівським міським судом за ст.395, ч.1 ст.186 КК України на 2 роки позбавлення волі; 4) 28.01.2005 року цим же судом за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений 09.01.2007 року у відповідності з постановою Червоногвардійського районного суду м. Макіївки умовно-достроково на 11 місяців 4 дня, який зареєстрований: АДРЕСА_1,
засуджений за ч.2 ст.187 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
У відповідності до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 28.01.2005 року та остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Вироком встановлено, що 03 червня 2007 року ОСОБА_3 не маючи постійного місця проживання, приїхав у м. Краматорськ Донецької області, де в цей же день, приблизно о 19 годині, на перехресті вул. Горького та Орджонікідзе, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, побачив раніше незнайому ОСОБА_4, у якої на шиї висів мобільний телефон.
З метою заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, маючи при собі ніж, пішов за нею, вибираючи момент для безперешкодного нападу.
Коли ОСОБА_4 зайшла на територію цвинтаря по вул. Танкістів, ОСОБА_3, переконавшись, що громадян поблизу не має, озброївшись ножем, діючи із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, напав на останню, при цьому, з метою виклику у потерпілої побоювань за своє життя та здоров'я, тим самим подавляючи її волю до опору, погрожуючи застосуванням насилля, яке є небезпечним для життя та здоров'я, демонстративно приставив лезо ножа до шиї потерпілої.
ОСОБА_4, реально побоюючись виконання вказаної погрози, стала чинити опір ОСОБА_3, взявшись за лезо ножа правою рукою та штовхнула останнього, внаслідок чого вони впали на землю.
Не припиняючи своїх дій, ОСОБА_3, застосовуючи насилля, яке є небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_4, схопив її руками за шию та почав душити. Коли потерпілій вдалося вирватися, ОСОБА_3, із застосуванням насилля небезпечного для життя та здоров'я та з погрозою застосування такого насилля, зірвав з шиї потерпілої належний її мобільний телефон, спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 793 гривні.
Внаслідок дій ОСОБА_3. потерпілій ОСОБА_4 були спричинені легкі тілесні ушкодження, а також завдана матеріальна шкода на загальну суму 793 гривні.
По суті апеляції засуджений просить вирок суду скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам у справі. Вказує, що його дії невірно кваліфіковані за ч.2 ст.187 КК України, оскільки ніякого ножа в нього не було, потерпілу він не бив, а лише придавив
її за шию та зірвав телефон. Також зазначає, що документи у справі сфабриковані слідчим, а він їх підписував не читаючи.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, та заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню за таких підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини у справі, які підтверджуються дослідженими та приведеним у вироку доказами, дав діям засудженого вірну юридичну кваліфікацію.
Вина засудженого у вчиненні інкримінованому йому злочині підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_4, а також наявними матеріалами справи.
Так, в своїх показаннях які вона давала на досудовому слідстві потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 03 червня 2007 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, коли вона йшла через цвинтар, який знаходиться по вул. Танкістів, на неї напав ОСОБА_3, який приставив до її шиї ніж. Вона схопила лезо ножа рукою та відштовхнула його від себе, внаслідок чого вона та нападник впали на землю. Після цього, ОСОБА_3 накинувся на неї та став душити, а коли їй вдалося вирватися, він зірвав з її шиї мобільний телефон та покинув місце пригоди (а.с. 24-25). Вказані обставини потерпіла підтвердила і в судовому засіданні (а.с. 170 зв.).
Показання потерпілої повністю підтверджуються актом судово-медичного обстеження (а.с.11) та висновком експерта (а.с.30), відповідно до яких виявлені у неї тілесні ушкодження (внутрішньо шкіряні крововиливи шиї, посттравматичний ларінгіт, синці правого ліктьового суглобу, шкіряні різанні рани пальців правої кісті, які утворилися від дії тупих предметів та гостро-ріжучого предмету відповідно) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та утворилися можливо у вказаний строк.
Крім того, колегія суддів зазначає, що виявлені у потерпілої тілесні ушкодження повністю узгоджуються з викладеними обставинами нападу.
Також, сам засуджений на досудовому слідстві факт нападу на потерпілу не спростовував, пояснюючи, що він дійсно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння відібрав у неї мобільний телефон, при цьому душив останню (а.с. 65-66, 83-84).
Доводи засудженого, про те, що він не погрожував ножем потерпілій, та взагалі не нападав на неї колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони повність спростовуються наявними у справі доказами (свідченнями потерпілої, актами її судово-медичного обстеження).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно поклав в основу вироку показання потерпілої ОСОБА_4, оскільки вона давала послідовні свідчення, які повністю узгоджуються з іншими доказами у справі.
Матеріали справи свідчать про те, що досудове слідство провдилось з повним дотриманням КПК України, тому доводи засудженого про фальсифікацію справи є безпідставними.
Покарання, яке призначено засудженому, відповідає вимогам ст.65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
За таких обставин апеляція засудженого підлягає залишенню без задоволення, а вирок суду - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення. Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 17 липня 2008 року стосовно ОСОБА_3 залишити без змін.