Справа № 22-3474-2008 р. Головуючий у 1 інстанції Кушнарьова В.А.
Категорія-20 Доповідач- Азевич В.Б.
11 липня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в
складі:
головуючого-судді Ювченко Л.П., суддів: Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б., при секретарі Алексєєвій Г.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання довіреності та договору купівлі-продажу недійсними,
У червні 2006 року позивач звернувся з зазначеним позовом до суду і просив визнати недійсним договір купівлі-продажу, який посвідчений нотаріально 23.11.2005 p., належної йому на праві власності квартири, розташованої за адресою:АДРЕСА_1, оскільки він в момент посвідчення довіреності на право розпорядження цією квартирою на ім'я ОСОБА_4 у зв'язку зі станом здоров'я не міг усвідомлювати своїх дій та керувати ним.
В процесі розгляду справи від доповнив свій позов вимогою про визнання недійсною вищезазначеної довіреності від 21.11.2005 р.
При розгляді справи судом першої інстанції він підтримав свій позов, відповідачі заперечували проти задоволення позову.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду від 14 березня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним довіреність від імені ОСОБА_3 від 21.11.2005 р. на ім'я ОСОБА_4 на розпорядження спірною квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1. Визнано недійсним договір купівлі-продажу даної квартири, який посвідчений нотаріально 23.11.2005 р. реєстр № 6051 і зазначено - сторони повернути згідно укладеного правочину у первісне положення.
На дане рішення суду відповідачка ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та направити справу на новий розгляд у зв'язку з тим, що судом неправильно застосовані норми процесуального і матеріального права, а також -недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав доведеними. Зокрема вважає, що суд провів експертизу з порушенням норм діючого законодавства, а саме: призначив її без згоди позивача і не отримав заздалегідь відповідних медичних документів. Висновки експертизи та надані позивачем медичні документи викликають у неї сумнів. Окрім того, вона є добросовісним набувачем за відплатним договором, і відповідно до ст. 388 ЦК України, власник не може витребувати у неї спірне майно.
Відповідачка та її представник підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник позивача просила її відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Позивач та відповідач ОСОБА_4, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилися, просили розглянути справу за їх відсутності.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що вона підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами і надав їм відповідну оцінку.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.11.2005 р. позивач видав довіреність ОСОБА_4 на розпорядження спірною квартирою, а 23.11.2005 р. ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу з ОСОБА_2 Гроші від продажу квартиру у сумі 18 726 грн. отримав ОСОБА_4 і зазначену суму він не передавав позивачу.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач відповідно до висновків амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 27.09.2007 р. №177 у момент посвідчення довіреності та угоди купівлі-продажу не міг усвідомлювати своїх дій і керувати ними. Тому на підставі ст. 225 ч. 1 ЦК України даний правочин визнаний судом недійсним.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем 21.11.2005 р. видана довіреність ОСОБА_4 на право розпорядження спірною квартирою, а 23.11.2005 р. посвідчений договір купівлі-продажу, згідно з яким ОСОБА_5 від імені позивача продав спірну ОСОБА_2 квартиру за 18 726 грн. (а. с. 8, 9)
Згідно з висновками амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 27 вересня 2007 р. № 177. на момент оформлення угоди - видачі довіреності та укладені договору купівлі-продажу позивач страждав органічним ураженням головного мозку складного генезу (наслідки черепно-мозкової травми і гіпертонічної хвороби) з психотропними розладами, яке супроводжувалося порушенням свідомості у формі тривалої приглушеності з елементами плутаності свідомості В силу чого він у момент укладення вищезазначених угод не міг усвідомлювати своїх дій і керувати ними. (а. с. 179-185)
У апеляційного суду не має підстав вважати висновки цієї експертизи сумнівними, оскільки вони ґрунтуються на медичних документах і інших доказах по справі.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуально права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Але суд першої інстанції, постановляючи рішення про приведення сторін у первісне положення на виконав вимоги ст. 216 ЦК України відповідно до якої, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Суд не урахував цієї норми матеріального права, зазначивши у резолютивній частині рішенні лише те, що сторони необхідно привести у первісний стан.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду є: неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Таким чином, резолютивну частину рішення слід змінити доповнивши висновком, що ОСОБА_2 повинна повернути спірну квартиру ОСОБА_3, та про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суму, яку він отримав відповідно до договору-
купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Артемівського нотаріального округу 23 листопада 2995 року, реєстр № 6015, у розмірі 18 726 грн. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч.1 п.3, 309 ч. 1 п. 4, 314 ч. 2, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2008 року змінити.
ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 18 726 (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять шість) грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.