Справа № 22-4386 \08 Головуючий у 1 інстанції Блохін А.А.
Категорія -16 Доповідач Дем*яносов М.В.
11 липня 2008 року апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Рибалко Л.І. суддів Новікової Г.В.,
Дем*яносова М.В.
при секретарі Білявській І.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 7 грудня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши в обсязі апеляційної скарги досліджені по справі докази, суд -
ОСОБА_2 в апеляційній скарзі оспорює обгрунтованість рішення Центрально-міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 7 грудня 2007року, яким було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та стягнуто на його користь з відповідача пеню за прострочення виконання робіт в розмірі 7920 грн., у відшкодування моральної шкоди 1000 грн. та судові свитрати в розмірі 117грн. 50 коп., ставить питаннята про його скасування з постановою нового рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог.
Доводи скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам діючого законодавства і постановлено з порушенням норм матеріального права. Крім того посилається на те, що суд неповно з*ясував обставини, що мають значення для справи, а виснвки суду не відповідають фактичним обставинам по справі. Вважає, що суд також безпідсьтавно стягнув пеню у розмірі 7920 грн., яка значно перевищує вартість замовленого заказу.
Відповідно до вимог ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність , зобов'язується виконати за завданням фізичної особи ( замовника) певну роботу призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи було встановлено наступні фактичні обставини, що дійсно між позивачем ОСОБА_3 та приватним підприємцем ОСОБА_2 22.09.2006 року укладено договір побутового підряду на виготовлення пам*ятника ( виробу із граніту) на загальну ватість робіт 6 000 грн.
Відповідно п.2.2. договору позивач сплатив передоплату в розмірі 3600 грн.. а вподальшому сплатив всю суму передачену договором.
Відповідно до п.3.1. договору відповідач повинен був виконати замовлення до 1.03.2007 року.
Суд першої інтстанції встановивши, що між сторнами було укладено договір побутового підряду, умови якого по своєчасному виготовленню пам*ятника відповідачем було виконано з порушенням строків, лише 14.04.2007 року прийшов до обгрунтованого висновку, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 в умовлений договором строк роботу не виконав, тому у відповідності дор ч.5 ст..10 Закону України „Про захист прав споживачів" повинен сплатити позивачеві пеню у розмірі 3 відсотків вартості роботи за кожний день прострочення. Однак стягуючи пеню в розмрі 7920 грн. суд першої інстанції не звернув уваги, що відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Тому апеляційний суд враховуючи конкретні обставини справи вважає за необхідне зменшити розмір пені і стягнути на користь ОСОБА_3 пеню в розмірі 1500 грн.
Стягуючи на користь позивача моральну шкоду в розимірі 1000 гн. Суд першої інстанції виходив з того, що невиконання відповідачем заказу викликало у позивача моральні переживання і страждання і призвело до зміни звичного способу його життя та заждало від нього додаткових зусиль по його організації.
Однак з таким висновком суду погодитися неможливо.
Згідно ст. 22 Закону України „ Про захист прав споживачів" в редакції 15.12.1993 року (з подальшими змінамиҐ) і ст. 24 вказаного Закону передбачено можливість відшкодування моральної шкоди, заподіяної небезпечним для життя і здоров'я людей товарами ( роботами, послугами) у випадках передбачених законодавством.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає , що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не грунтуються на законі і тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Центрально-міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 7 грудня 2007 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 1000 грн. скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пені прострочення виконання зобов'язання змінити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пеню в розмірі 1500 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чиності.