28 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 816/616/17
Провадження № 11-871апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Князєва В. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б.,
Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, фізична особа-підприємець ОСОБА_9, про скасування реєстрації декларації
за касаційною скаргою Кременчуцької міської ради Полтавської області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року (суддя Кукоба О. О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року (судді Донець Л. О., Бенедик А. П., Мельнікова А. В.),
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. Кременчуцька міська рада Полтавської області (далі - Міськрада) звернулась до суду з позовом, у якому просила скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації (будівництва магазину роздрібної торгівлі продовольчих товарів, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.), зареєстрованої 02 лютого 2015 року за № ПТ 142150330673.
2. Позов мотивовано тим, що реєстрація указаної декларації здійснена відповідачем без належних правових підстав, оскільки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 (далі - ФОП ОСОБА_9.) зазначено у ній недостовірну інформацію щодо підстави використання земельної ділянки, а саме - договір оренди земельної ділянки, замість договору про встановлення особистого строкового сервітуту.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Полтавський окружний адміністративний суд ухвалою від 16 листопада 2017 року закрив провадження у цій справі.
4. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою
від 12 березня 2018 року ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року залишив без змін.
5. Судові рішення мотивовано тим, що спір у справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки має приватноправовий характер, стосується правомірності набуття третьою особою права власності на нерухоме майно на підставі спірної декларації, а не правомірності дій відповідача щодо реєстрації вказаної декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Міськрада подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права.
7. У касаційній скарзі Міськрада просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
8. В якості доводів Міськрада вказує на помилковість висновку судів попередніх інстанцій щодо непідвідомчості спору адміністративним судам.
Рух касаційної скарги
9. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 31 травня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Міськради, а ухвалою від 16 липня 2018 року призначив справу до касаційного розгляду.
10. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 18 липня 2018 року справу за позовом Міськради до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, ФОП ОСОБА_9, про скасування реєстрації декларації передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 22 серпня 2018 року прийняла до розгляду цю справу та призначила її до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
12. Рішення судів попередніх інстанцій переглядаються в межах наведених в касаційній скарзі доводів відповідно до статті 341 КАС.
Позиція інших учасників справи
13. Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Установлені судами обставини справи
14. Рішенням VII сесії VI скликання Міськради від 31 травня 2011 року «Про розміщення малих архітектурних форм в м. Кременчуці» ФОП ОСОБА_9 надано дозвіл на розміщення стаціонарної малої архітектурної форми, а саме двох зблокованих торговельних павільйонів для реалізації продовольчих товарів першої необхідності на АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 92 кв. м, та зобов'язано у десятиденний строк укласти договір особистого строкового сервітуту.
15. Рішенням ХІІ сесії VI скликання Міськради від 01 листопада 2011 року «Про внесення змін до деяких рішень міської ради» до вище зазначеного рішення внесені зміни, та визначено строк дії дозволу на розміщення стаціонарної малої архітектурної форми п'ять років і встановлено плату за договором особистого строкового сервітуту у розмірі 5% від грошової оцінки землі щорічно.
16. 12 грудня 2011 року між позивачем та ФОП ОСОБА_9 укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту строком на п'ять років, який зареєстровано в Управлінні Держкомзему у м. Кременчуці Полтавської області 29 грудня 2011року за №531040004000504.
17. 14 червня 2016 року ФОП ОСОБА_9 звернулась до голови Міськради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у м. Кременчуці для експлуатації та обслуговування магазину роздрібної торгівлі продовольчих товарів на АДРЕСА_1, площею 105 кв. м, і додала копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації та копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно (магазин роздрібної торгівлі продовольчих товарів).
18. У доданій ФОП ОСОБА_9 декларації, у розділі 111 зазначено договір оренди землі, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Кременчуці Полтавської області від 29 грудня 2011 року за №531040004000504. Декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області 02 лютого 2015 року за № ПТ 142150330673, та на її підставі оформлено право власності на нерухоме майно (магазин роздрібної торгівлі продовольчих товарів на АДРЕСА_1).
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування
19. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
20. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
21. Згідно з частиною першою статті 2 КАС (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
22. Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
23. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
24. Відповідно до частини другої статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
25. Зі змісту статті 1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)вбачається, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
26. У касаційній скарзі Міськрада посилається на те, що суб'єктний склад спірних правовідносин та предмет позовних вимог свідчать про публічно-правовий характер цього спору, який виник і пов'язаний зі здійсненням відповідачем владних управлінських функцій у зв'язку з виконанням повноважень та завдань, покладених на нього законом.
27. Велика Палата Верховного Суду не може погодитися з доводами позивача про помилковість висновку судів попередніх інстанцій щодо непоширення на спірні правовідносини юрисдикції адміністративних судів з огляду на таке.
28. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
29. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
30. Спір у справі стосується правомірності набуття третьою особою права власності на нерухоме майно, а не правомірностіреєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим, тому ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.Оскарження реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого права власності щодо цього майна, тому спір має приватноправовий характер. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
31. Окрім того, на підставі цієї декларації вже оформлено право власності на нерухоме майно, тобто у третьої особи виникло речове право на це майно, тому цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
32. Ураховуючи наведені обставини та суть спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, однак не взяли до уваги суб'єктного складу правовідносин та помилково визначили, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
33. Положеннями пункту 3 частини першої статті 349 КАС (у чинній редакції) визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
34. Згідно із частиною першою статті 351 КАС (у чинній редакції) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
35. Ураховуючи наведене, ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій необхідно змінити в частині роз'яснення позивачу юрисдикції, до якої віднесено розгляд цієї справи.
Висновки щодо розподілу судових витрат
36. За правилами частини шостої статті 139 КАС (в чинній редакції) якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
37. ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що підстав для зміни розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 356, 359 КАС (у чинній редакції), Велика Палата Верховного Суду
1. Касаційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області задовольнити частково.
2. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року змінити шляхом виключення з мотивувальної частини судових рішень посилання на право звернення до суду з цією вимогою в порядку цивільного судочинства, зазначивши про право на звернення до суду з позовом в порядку господарського судочинства.
3. У решті ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. С. Князєв
Судді:
Н. О. Антонюк Н. П. Лященко
С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко
В. В. Британчук Л. І. Рогач
Д. А. Гудима І. В. Саприкіна
В. І. Данішевська О. М. Ситнік
О. С. Золотніков О. С. Ткачук
О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич
Л. М. Лобойко О. Г. Яновська