Справа № 466/3901/18 Головуючий у 1 інстанції: Федорова О.Ф.
Провадження № 33/811/25/18 Доповідач: Партика І. В.
30 листопада 2018 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Партики І.В., з участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 15.08.2018 р.
встановив:
постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 15.08.2018 р. провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП, закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Як зазначено у постанові судді, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1, 03.05.2018р. о 17 год. у АДРЕСА_1, вчинив конфлікт з колишньою дружиною, у ході якого кричав, виражався нецензурною лайкою, чим міг завдати психологічної шкоди здоров'ю, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Не погоджуючись із даною постановою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог покликається на необґрунтованість оскаржуваної постанови, невідповідність такої нормам КУпАП. Зазначає, що під час винесення постанови не дотримано вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП. Наголошує, що з урахуванням положень ст. 9 КУпАП, закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою адміністративного правопорушення. Отже, початок перебігу, встановленого ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення пов'язаний з вчиненням адміністративного правопорушення, встановлення наявності або відсутності якого повинно здійснюватися при вирішенні питання про закритті провадження у справі.
Звертає увагу, що оскаржуваною постановою, якою не встановлено вини ОСОБА_1 у вчиненні щодо неї домашнього насильства, суд фактично позбавив її як потерпілу можливості реалізувати гарантоване законом право на відшкодування шкоди, завданої протиправними діями ОСОБА_1, незважаючи на те, що вона надала суду належні докази завданої її здоров'ю шкоди.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, ОСОБА_1, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за закінченням строків на момент розгляду справи, передбачених ст. 38 КУпАП.
З огляду на вказану норму закону, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється, оскільки при вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України, а поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, покликання апелянта на те, що при закритті провадження по справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення відповідно до ст. 38 КпАП України слід встановлювати вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є необґрунтованим.
До того ж, вважаю, що суд апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції не вправі змінювати постанову суду в сторону погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за межами строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене вважаю, що суд, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов до вірного висновку про закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, на підставі ст. 38 КпАП України, у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, без встановлення вини ОСОБА_1, а відтак постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 15 серпня 2018 року слід залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 15 серпня 2018 року про закриття провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП - без змін.
Суддя Львівського
апеляційного суду Партика І. В.