Справа № 488/2891/18
Провадження № 1-кп/488/297/18 р.
29.11.2018 року Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі :
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін та учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілих - ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201815005001240, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 1 ст. 357 КК України,
На розгляд до суду надійшов названий обвинувальний акт, відповідно до якого органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень при наступних обставинах.
13.05.2018 року в денний період часу, він, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , де він мешкає на законних підставах, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, реалізуючи раптово виниклий корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, упевнившись у тому, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав майно, належне його матері ОСОБА_4 , на загальну суму 2145 грн., а саме :
- ноутбук моделі «AserAspire 7250 G/ АБ», акумуляторної батареї /ЗУ; зарядного пристрою/SN: 6500/HDD:500, вартістю 1975 гривень;
- турбінна машинка моделі "Fermfag 125", вартістю 170 гривень.
З викраденим майном ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 2145 гривень.
Вказані дії обвинуваченого кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Крім того, 08.06.2018 приблизно о 22 години 00 хвилин, ОСОБА_6 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , де він мешкає на законних підставах, реалізуючи свій злочинний умиселнаправлений на викрадення офіційного документу - банківської картки № НОМЕР_1 , з метою подальшого заволодіння грошовими коштами, які знаходились на ній та належній його сестрі ОСОБА_5 , для особистого збагачення, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, за відсутності уваги з боку потерпілої, з корисливих мотивів таємно, викрав вищевказану банківську картку. В подальшому, з місця вчинення злочину ОСОБА_6 зник.
Кримінальним кодексом України визначено поняття «офіційний документ», а саме це документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» № 2657-ХП від 02 жовтня 1992 року, п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-Ш від 05 квітня 2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-Ш від 07 грудня 2000 року документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. При цьому одним з видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби (платіжні картки тощо), які являють собою емітовані в установленому законодавством порядку пластикові чи іншого виду картки, що використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Платіжні картки є власністю емітента (банка) і надаються ним відповідно до умов договору клієнту, в тому числі і фізичній особі - держателю спеціального платіжного засобу, який на законних підставах використовує платіжні картки.
Аналіз зазначених норм законів та нормативно-правових актів свідчить про те, що за своїм юридичним значенням (правовим режимом) та функціональним призначенням платіжні картки як платіжні інструменти - засоби доступу до банківських рахунків повністю відповідають визначенню поняття «офіційний документ» і є різновидом офіційних документів, а тому за певних умов можуть виступати предметом злочинів, склад якого передбачено ст. 357 Кримінального кодексу України.
Про необхідність застосування цього Закону висловлено правову позицію Верховним Судом України у постанові від 20.06.2011 у справі № 8-кс11 стосовно ОСОБА_7 .
Вказані дії обвинуваченого кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст. 357 КК України як викрадення офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів.
Крім того, 08.06.2018 близько 22 години 20 хвилин ОСОБА_6 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , де він мешкає на законних підставах, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно, з метою подальшого заволодіння грошовими коштами та особистого збагачення, скориставшись терміналом ПАТ КБ «ПриватБанк», використовуючи офіційний документ - банківську картку № НОМЕР_1 Приватбанку, знаючи її персональний ідентифікаційний код, таємно зняв грошові кошти в сумі 1700 гривень, які належали його сестрі ОСОБА_5 .
З викраденим майном, ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_5 на загальну суму 1700 грн.
Вказані дії обвинуваченого кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
В підготовчому засіданні потерпілі ОСОБА_4 (яка є матір'ю обвинуваченого) та ОСОБА_5 ( яка є рідної сестрою обвинуваченого) відмовившись від обвинувачення висунутого відносно ОСОБА_8 ,пояснивши, що вибачили останнього та не мають до нього будь-яких претензій, просили закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 .
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та документи, які підтверджують родинні зв'язки між потерпілими та обвинуваченим, суд приходить до висновку, що заявлені клопотання підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно п.7 ч. 1 ст. 284 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, кримінальне провадження закривається, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Як передбачено п.3 ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальні правопорушення, передбачені ст.. 185, 357 КК України, якщо вони вчинені близькими родичами чи членами сім'ї потерпілого і завдали шкоди виключно власності потерпілого, відносяться до кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 КПК України до близьких родичів відносяться, в тому числі, мати та син, рідний брат та рідна сестра.
Потерпілими по вищезазначеним інкримінованим обвинуваченому кримінальним правопорушенням визнані: його мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його рідна сестра - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується даними паспорта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що потерпілі ОСОБА_4 (яка є матір'ю обвинуваченого) та ОСОБА_5 ( яка є рідної сестрою обвинуваченого) відмовились від обвинувачення висунутого відносно ОСОБА_6 , суд повинен закрити кримінальне провадження.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 314, 284, 477 КПК України, суд
Клопотання потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 1 ст. 357 КК України, - закрити на підставі п.7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відмовою потерпілих від обвинувачення.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя
Корабельного районного суду
м.Миколаєва ОСОБА_1