і м е н е м У к р а їн и
28 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 808/818/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року, (суддя суду першої інстанції ОСОБА_1Ю.), прийняте в порядку спрощеного провадження в м. Запоріжжя, у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
06 березня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0002386-50-02/1 від 29.11.2017 року щодо визначення ОСОБА_2 орендної плати за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 46.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що 30 травня 2017 року відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення №2386-13, яким визначено податкове зобов'язання щодо сплати оренди земельної ділянки за 2017 рік в розмірі 39 980 грн. 67 копійок. Відповідну суму позивач сплатив 22 червня 2017 року. 29 листопада 2017 року відповідач направив позивачу оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0002386-50-02/1, яким позивачу визначено до сплати податок з оренди земельної ділянки всього на суму 369 804 грн. 92 коп.. В супровідному листі відповідач зазначив, що з огляду на набрання законної сили рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2015 року, ППР №2386-13 було скасоване та проведено перерахунок плати за землю за 2017 рік. Позивач зазначає, що не маючи жодного підтвердження факту внесення сторонами будь-яких змін до Договору, не мав права скасовувати податкове повідомлення - рішення №2386-13 та самостійно здійснювати перерахунок. Крім того, відповідчем при здійсненні перерахунку податку не було враховано факту сплати позивачем суми зобов'язання згідно податкового повідомлення - рішення від 30.05.2017 року №2386-13.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0002386-50-02/1 від 29 листопада 2017 року, щодо визначення позивачу орендної плати за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 46.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2016 року у справі№334/11961/14-ц, залишено в силі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2015 року, яким внесено зміни в п. 9 договору оренди земельної ділянки площею 0,4697 га яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, 46, яка орендується позивачем, в частині зазначення розміру орендної плати за землю. Відповідач зазначає, що позивач приймав участь в зазначеній справі, та отримав рішення ВСС від 21.12.2016 року, однак в порушення приписів пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України не подав до контролюючих органів документів, що стосуються обчислення і сплати податків і зборів. Контролюючий орган не був стороною у справі№334/11961/14-ц, не був обізнаний про внесення відповідних змін до договору оренди. Відповідач зазначає, що дізнавшись про внесення змін до договору оренди, на підставі п. 286.5 ст. 286 ПК України, було скасовано податкове повідомлення - рішення №2386-13 від 30.05.2017 року на суму 36 980.67 грн. та проведено суми орендної плати за землю з фізичних осіб за 2017 рік і винесено нове податкове повідомлення - рішення №№ 0002386-50-02/1 від 29 листопада 2017 року про що сповіщено позивача.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01 березня 2007 року ОСОБА_2 уклав з Запорізькою міською радою Договір Оренди землі, а саме земельної ділянки загальною площею 0,4697 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 46.
Рішенням Ленінського районного суду від 03 серпня 2015 року у справі №334/11961/14-ц задоволено позов Запорізької міської ради, а саме вирішено внести зміни до Договору оренди землі, а саме земельної ділянки загальною площею 0,4697 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 46, - укладеного між ОСОБА_2 та Запорізькою міською радою, зокрема внести зміни до пункту 5 Договору щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також вирішено внести зміни до пункту 9 Договору, зокрема щодо розміру орендної плати.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року залишено в силі Рішення Ленінського районного суду від 03 серпня 2015 року у справі №334/11961/14-ц.
30 травня 2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області винесло податкове повідомлення-рішення №2386-13, яким нарахувало ОСОБА_2 орендну плату з фізичних осіб за 2017 рік у сумі 36980,67 грн.
Відповідно до Платіжного доручення №663 від 22 червня 2017 року позивач сплатив 36980,67 грн. орендної плати з фізичних осіб, нарахованої у податковому повідомленні-рішенні №2386-13 від 30 травня 2017 року.
Листом від 30 листопада 2017 року №3679/14/08-01-5002 ГУ ДФС у Запорізькій області повідомило ОСОБА_2 про скасування податкового повідомлення-рішення №2386-13 від 30 травня 2017 року, та винесення нового податкового повідомлення-рішення №0002386-50-01/01, яким позивачу за 2017 рік нараховано орендну плату з фізичних осіб у сумі 369804,92 грн.
Вважаючи податкове повідомлення - рішення від 29.11.2017 року №0002386-50-01/01, яким позивачу за 2017 рік нараховано орендну плату з фізичних осіб у сумі 369804,92 грн. протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в даній справі.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0002386-50-01/01 від 29 листопада 2017 року податковим органом порушено строки його прийняття. Також судом зазначено, що відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження скасування податкового повідомлення-рішення №2386-13 від 30 травня 2017 року.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно із п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
У відповідності до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом. (п. 54.5 ст. 54 ПК України).
Отже, аналіз зазначених норм податкового законодавства вказує на те, що нарахування фізичним особам сум податку з орендної плати за землю здійснюється контролюючим органом на підстав договору оренди такої земельної ділянки. Органи місцевого самоврядування, з якими укладено договори оренди землі, у строк до 01 лютого повинні подавати до контролюючого органу відповідну інформацію про укладення нових договорів, внесення змін до укладених договорів.
Також, із зазначених норм податкового законодавства вбачається, що в разі коли контролюючий орган, що приймає рішення про нарахування податкового зобов'язання, самостійно обраховує суму податку платник не може нести відповідальність за повноту та достовірність нарахування такого зобов'язання.
Встановлені обставини справи свідчать, що в травні 2017 року, в строки встановлені ст. 286 ПК України, позивачу було надіслано податкове повідомлення - рішення №2386-13 про визнання податкового зобов'язання з орендної плати за землю за 2017 рік. Позивачем вказане зобов'язання сплачено в черні 2017 року.
Тобто з моменту надіслання податкового повідомлення - рішення №2386-13 та після сплати його позивачем, зобов'язання набуло статусу узгодженого.
Посилання контролюючого органу на те, що його не було у визначеному законом порядку повідомлено про внесення змін до п. 9 Договору оренди в частині визначення розміру орендної плати, не може бути підставою для подальшого скасування податкового повідомлення - рішення , зобов'язання за яким узгоджене та сплачене, та відповідно не може свідчити про вину позивача у сплату податку в розмірі визначеному контролюючим органом.
Відповідач посилається на приписи п. 286.5 ст. 286 ПК України, як на підставу для скасування податкового повідомлення - рішення від 30.05.2017 року.
Так, згідно зазначеної норми податкового права, у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що як видно з п. 286. 5 ст. 286 ПК України, вказана норма регулює порядок коригування визначеного податковим органом зобов'язання в разі виявлення розбіжностей між даними податкового органу та даними, підтвердженими оригіналами документів, платника податків щодо права власності на землю або користування пільгою.
Між тим, в даному випадку між сторонами не відбулось коригування розбіжностей між даними контролюючого органу та даними платника, на підставі підтвердження останнім інформації оригіналами документів, стосовно права на земельну ділянку чи користування пільгою. Як видно з матеріалів справи, право власності на землю не змінювалось, земельна ділянка належить як і раніше до комунальної власності, інформації щодо використання позивачем пільги по сплаті податку в матеріалах справи також не міститься.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач не мав визначених п. 286.5 ст. 286 ПК України підстав для скасування податкового повідомлення - рішення №2386-13 від 30 травня 2017 року.
В свою чергу, судом першої інстанції зазначено, що податкове повідомлення - рішення від 29.11.2017 року №0002386-50-01/01 прийнято із порушення строків визначених ст. 286 ПК України, порядок та підстави його прийняття не відповідають приписам податкового законодавства.
Вказане, свідчить на користь достатності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для зміни або скасування судового рішення в межах доводів апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст. 139, ст. 308, ст. 310, ст. 316, ст. 321КАС України,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року у справі №808/818/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Постанова в повному обсязі складена 29.11.2018 р.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Суховаров
суддя А.В. Шлай