Справа № 355/328/18
№ апеляційного провадження:22-ц/824/2360/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Коваленко К.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.
27 листопада 2018 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Семенюк Т.А.
Суддів - Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
при секретарі - Волошині В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства КомерційнийБанк «ПриватБанк» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 4 липня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
У березні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що відповідно до укладеного між Банком та ОСОБА_4 договору № б/н від 1 липня 2013 року, остання отримала кредит у розмірі 7300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Зазначив, що у наслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, станом на 26 лютого 2018 року має заборгованість у розмірі 14578,58 грн., яка складається з наступного: 10128,10 грн. - відсотки за користування кредитом, 7010,41 грн. нараховано пені та штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 670,41 грн. штраф ( процентна складова).
У зв'язку із викладеним, просив стягнути з ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 14578,58 грн. за кредитним договором та судові витрати у розмірі 1762 грн.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 4 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме надані суду Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника
Не погоджуючись з рішенням суду, представник АТ КБ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що на офіційному сайті Банку розміщено умови та правила надання банківських послуг, тарифи та іншу інформацію, яка є доступною для всіх клієнтів, в тому числі для відповідача.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15 серпня 2018 року відкрито провадження у даній справі.
Направлені на адресу відповідача копія ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2018 року справу призначено до розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року справу прийнято до провадження Київського апеляційного суду та призначено до розгляду в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення сторін.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27 листопада 2018 року для встановлення обставин справи.
В судовому засіданні представник скаржника просив зупинити провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду іншої аналогічної справи.
Колегія суддів вважає за можливе задовольнити дане клопотання з огляду на наступне.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В ухвалі колегії суддів Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року (справа № 754/13763/15-ц) зазначено, що колегія суддів вважає, що у разі, якщо Умови та Правила надання банком кредиту, зокрема й умова про збільшення строку позовної давності, не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови та Правила містили ту чи іншу спірну умову, зокрема і щодо збільшеного строку позовної давності, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, то такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальником.
Тобто, при розгляді справ з аналогічними фактичними обставинами банки, на підтвердження тих чи інших умов кредитування, повинні надавати судам підписані позичальником Умови та Правила надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно, із
наданням суду цієї редакції Умов або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов була чинною на дату підписання заяви позичальником, тощо.
Надані Умови та Правила надання банком кредиту, без підтвердження того, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, не повинні оцінюватися судами, як належний доказ у справах з аналогічними фактичними обставинами.
Враховуючи, що наведений вище правовий висновокколегії суддів Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного судусуперечить правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 24 вересня 2014 року у справі № 6-144цс14, колегія суддів Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленому судовому рішенні Верховного Суду України, а також вважає, що є необхідність у формуванні єдиної правозастосовчої практики розгляду судами аналогічних спорів.
Ухвалою Великої Палати Верховного суду від 1 жовтня 2018 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 19 грудня 2018 року.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 263 ЦПК України, необхідність застосування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 754/13763/15-ц.
Керуючись п. 10 ч. 1 ст. 252, п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, суд
Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 4 липня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 754/13763/15-ц.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді