"28" листопада 2018 р. Справа № 363/173/18
28 листопада 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого - судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення, встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ майна подружжя,
встановив:
позивач в судове засідання не прибув, 23.11.2018 року подав заяву про відвід судді, посилаючись на упередженість, яка виявилася в подвійному трактуванні норм права при постановлені ухвал щодо забезпечення позову від 29.01.2018 року, якою відмовлено в його заяві про це за відсутності доказів можливого відчуження спірної квартири, застосуванні судом зустрічного забезпечення позову в ухвалі від 09.02.2018 року, яку в цій частині скасовано апеляційним судом Київської області та в застосуванні забезпечення зустрічного позову ухвалою від 18.07.2018 року без зустрічного забезпечення та відсутності доказів можливого відчуження спірного автомобіля.
Заслухавши представника відповідача, який посилався на необґрунтованість заявленого відводу, який подано з порушенням строків передбачених ст. 39 ЦПК України, дослідивши справу, суд дійшов наступного.
Згідно вимог п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 3 статті 39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відтак процесуальний строк на вчинення процесуальної дії - заявлення відводу, встановлений законом, який в цій справі настав не пізніше початку підготовчого засідання, що проводилося 13.09.2018 року та у виняткових випадках не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про підставу для відводу.
Встановлено, що ухвалою від 13.09.2018 року цивільні справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ майна подружжя об'єднано в одному провадженні під № 363/173/18.
22.05.2018 року ОСОБА_4 подано зустрічний позов до ОСОБА_3 про встановлення спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ майна подружжя, який в судовому засіданні 13.09.2018 року до провадження не прийнято через залишення залу суду позивачем за первісним позовом.
В першій згаданій справі провадження відкрито 23.02.2018 року, в другій 26.02.2018 року, ухвалу про відкриття провадження позивачем отримано згідно рекомендованого повідомлення про вручення 04.04.2018 року.
Ухвалою від 29.01.2018 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову, яку позивачем під розписку вручено 31.01.2018 року.
Ухвалою від 09.02.2018 року застосовано заходи забезпечення позову за заявою ОСОБА_3 із застосуванням судом зустрічного забезпечення. Ухвалу згідно письмової розписки позивачу вручено 15.02.2018 року.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 12.04.2018 року вказану ухвалу скасовано в частині застосування зустрічного забезпечення позову. В тому судовому засіданні приймав участь позивач, що підтверджується протоколом судового засідання.
Ухвалою від 18.07.2018 року застосовано заходи забезпечення зустрічного позову за заявою ОСОБА_4 Згідно рекомендованого повідомлення про вручення вказану ухвалу позивачем отримано 06.08.2018 року.
Підготовче судове засідання у справі проводилося 13.09.2018 року, в якому приймав участь позивач та його представник, які відвід судді по справі не заявили.
Водночас відвід позивачем заявлено суду тільки 23.11.2018 року
Підставою для відводу стали згадані вище ухвали суду щодо забезпечення позовів по справі.
Беручи до уваги викладене, слід дійти висновку, що заяву про відвід подано з пропущення строку передбаченого ст. 39 ЦПК України.
Право на вчинення процесуальної дії згідно ст. 126 ЦПК України втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В заяві про відвід питання про поновлення пропущеного процесуального строку згідно вимог ст. 127 ЦПК України не порушено.
За таких обставин заявлений позивачем відвід судді від 23.11.2018 року підлягає залишенню без розгляду на підставі викладених вимог Закону.
Також суд вважає необхідним зазначити, що згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно вимог ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Отже питання зустрічного забезпечення належить до повноважень суду, що відображено в мотивованій ухвалі суду про забезпечення позову.
Сам тільки факт скасування зустрічного забезпечення судом апеляційної інстанції про упередженість судді у вирішенні справи свідчити не може.
У той же час інститут зустрічного забезпечення запроваджений ЦПК України лише з 15 грудня 2017 року та правозастосовча практика якого в Україні ще формується, а тому при постановлені ухвали від 18.07.2018 року судом враховано практику апеляційного суду Київської області з питань зустрічного забезпечення викладену в ухвалі від 12.04.2018 року.
Щодо наявності чи відсутності доказів можливого відчуження спірного майна, то підставою застосування заходів забезпечення позову згідно ст. 149 ЦПК України став ризик неможливості виконання рішення суду, а при постановлені ухвали від 18.07.2018 року за заявою зустрічного позивача про забезпечення її позову, вже існувало обґрунтоване припущення щодо можливого утруднення виконання рішення суду про поділ спільного майна подружжя (ухвала від 09.02.2018 року щодо арешту спірної квартири), яке може впливати на весь обсяг спірного майна нажитого подружжям щодо якого останніми заявляються в суді відповідні вимоги про визнання його спільним сумісним та його поділ.
На підставі викладеного і керуючись статтями 36-39, 120-127, 260 ЦПК України,
ухвалив:
відвід судді заявлений позивачем ОСОБА_3 від 23.11.2018 року залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя