Справа № 369/8066/18
Провадження №4-с/369/93/18
05.09.2018 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Дубас Т.В.,
при секретарі Раситюк М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справуза скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Державний виконавець Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання бездіяльності та дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
У липні 2018 року ОСОБА_1звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із скаргою про визнання бездіяльності та дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання вчинити дії, заінтересовані особи: Державний виконавець Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2, ОСОБА_3. Просив суд визнати неправомірними бездіяльність державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 від 21 листопада 2017 року щодо повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа №369/12454/15-ц, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області 20 жовтня 2017 року; визнати неправомірним та скасувати повідомлення державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 від 21 листопада 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання за виконавчим листом №369/12454/15-ц, виданим Києво-Святошинським районним судом Київської області 20 жовтня 2017 року про витребування у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 житлового будинку та земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222486201:01:019:0040, що розташовані по вул. Волошковій, 63 у с.Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області; зобов'язати державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 відкрити виконавче провадження; стягнути з Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 5 120,00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що рішенням апеляційного суду Київської області від 21.09.2017 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та витребувано у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 житловий будинок та земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222486201:01:019:0040, що розташовані по вул. Волошковій, 63 у с.Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області.
20 жовтня 2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист.
06 листопада 2017 року заявник направив заяву про відкриття виконавчого провадження, виконавчий лист та квитанцію про сплату авансового платежу на адресу Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області.
26 червня 2018 року заявник отримав повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Як на підставу повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання державний виконавець посилається на норму п.6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» і зазначає, що у виконавчому документі відсутня дата народження боржника, що унеможливлює виконання рішення суду.
Звернув увагу суду, що на підставі правової позиції Верховного суду України відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера, дати народження боржника не може бути підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.
Окрім того, державний виконавець грубо порушила порядок та строки надіслання виконавчих документів стороні виконавчого провадження.
Також, заявник вказує, що не є спеціалістом в галузі права і об'єктивно не має змоги самостійно захистити свої права та законні інтереси, тому змушений був звернутись до фахівця в галузі права. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката склали 5 120,00 грн.
На підставі вищенаведеного змушений був звернутись до суду із вказаною скаргою.
У судове засідання та його представник не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заявник направив до суду клопотання про розгляд скарги у його відсутності, вимоги скарги підтримує у повному обсязі.
У судове засідання державний виконавець Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 не з'явилася. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі. Письмових пояснень по суті спору до суду не направив.
У судове засідання боржник ОСОБА_3 не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі. Письмових пояснень по суті спору до суду не направив.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При розгляді справи судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Київської області від 21.09.2017 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та витребувано у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 житловий будинок та земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222486201:01:019:0040, що розташовані по вул. Волошковій, 63 у с.Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області.
На виконання вищезазначеного рішення 20 жовтня 2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист №369/12454/15-ц.
06 листопада 2017 року ОСОБА_1 направив заяву про відкриття виконавчого провадження, виконавчий лист №369/12454/15-ц та квитанцію про сплату авансового платежу (0.0.886632706.1 від 06.11.2017 року на суму 3200,00 грн) на адресу Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області.
Вищезазначена заява про відкриття виконавчого провадження, виконавчий лист та квитанція були отримані Києво-Святошинським РВ ДВС ГТУЮ у Київській області 16.11.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6106805834611.
Повідомленням державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 від 21.11.2017 року повернуто виконавчий лист №369/12454/15-ц виданий 20.10.2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області, на підставі п.6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» ( відсутня дата народження боржника).
Повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 21.11.2017 року ОСОБА_1 отримав 26 червня 2018 року, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Рішення суду є обов"язковим до виконання. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 9 ч. З ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обовязковість рішень суду, тому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року.
Відповідно до п. 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень Затвердженої Наказ Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно абз. 2 п. 14 Інструкції, якщо під час проведення виконавчих дій встановлено дані, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, або виявлено технічну помилку, описку в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, виконавець своєю постановою змінює або доповнює реєстраційні дані в автоматизованій системі. Така постанова виконавця долучається до матеріалів виконавчого провадження.
Відповідно до п. 2 Розділу III Інструкції, вказується, при перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пунктів 3, 4 частини першої статті 4 Закону державний виконавець враховує таке: повне найменування для юридичних осіб повинно містити інформацію про організаційно- правову форму такої особи відповідно до вимог чинного законодавства; ім'я фізичної особи (яка є громадянином України) складається з її прізвища, власного імені та по батькові (частина перша статті 28 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Відповідно до ч. 4 цієї ж статті Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його предявлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Виконавче провадження невід ємна умова доступу громадянина до правосуддя, що не має самостійного характеру, оскільки без виконання судових рішень сама судова система не є ефективною.
У справі «Горнсбі проти Греції» [6] Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
Окрім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Окрім того, у пункті 3 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження може отримувати інформацію, в тому числі конфіденційну. Відповідно до закону державний виконавець може встановити дані, які ідентифікують особу, шляхом безоплатного отримання інформації.
Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Аналіз наведених норм матеріального закону дає підстави для висновку, що відсутність у виконавчому листі дати народження боржника, його реєстраційного номеру облікової картки платника податків не є безумовною підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, оскільки такі дані можуть бути отримані виконавцем в ході здійснення виконавчих дій.
Згідно ч. 5 ст. 26 цього Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Виходячи зі змісту ч. 2 статті 451 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що скарга в частині зобовязання державного виконавця відкрити виконавче провадження підлягає задоволенню шляхом зобов'язання державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про прийняття до примусового виконання виконавчий лист №369/12454/15-ц, виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області 20 жовтня 2017 року, на підставі поданої стягувачем заяви та виконавчого листа.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно, кожен є вільним у виборі захисника своїх справ. В офіційному тлумаченні положення ч. 1ст. 59 Конституції України у Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 від 30.09.2009р. зазначено, що вищевказані положення Конституції України треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичними і фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.3 ст.133, ч.2 ст.137, ст.141 ЦПК України з Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом ОСОБА_4 згідно договору про надання правової допомоги 01-04/07-18 від 04.07.2018 року, в сумі 1000 грн., яка є співмірною із обсягом наданих послуг.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Державний виконавець Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання бездіяльності та дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 від 21 листопада 2017 року щодо повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа №369/12454/15-ц, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області 20 жовтня 2017 року.
Скасувати повідомлення державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 від 21 листопада 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання за виконавчим листом №369/12454/15-ц, виданим Києво-Святошинським районним судом Київської області 20 жовтня 2017 року про витребування у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 житлового будинку та земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222486201:01:019:0040, що розташовані по вул. Волошковій, 63 у с.Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області.
Зобов'язати державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про прийняття до примусового виконання виконавчий лист №369/12454/15-ц, виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області 20 жовтня 2017 року, на підставі поданої стягувачем заяви та виконавчого листа.
Стягнути з Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 1 000,00 грн (одна тисяча).
У решті вимог скарги відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 10 вересня 2018 року.
Суддя: Дубас Т.В.