Справа № 352/1650/16-к
Провадження № 1-кп/352/31/18
28 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об'єднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016090250000473 від 02.11.2016 р., за № 12017090250000212 від 23.05.2017 р., про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області 26.04.2016 р. за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин, покарання відбув, громадянина України,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.3 ст.15 ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_3 незаконно заволодів транспортним засобом з кваліфікуючою ознакою повторності, повторно вчинив незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) та повторно вчинив таємне викрадення чужого майна.
Злочини скоєно за наступних обставин.
01 листопада 2016 року близько 19 год. 30 хв. обвинувачений, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по вул. К. Левицького в м. Тисмениця Тисменицького району Івано-Франківської області, навпроти перукарні «Панянка», побачив автомобіль марки «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1972 року випуску, червоного кольору, який належить ОСОБА_6 та перебував у постійному користуванні ОСОБА_7 , у салоні якого нікого не було. Коли обвинувачений відчинив дверку автомобіля та побачив ключ у замку запалювання, у нього виник умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом. Обвинувачений, діючи умисно, не маючи посвідчення водія та дозволу на користування транспортним засобом, за допомогою ключа запалювання привів у дію двигун автомобіля марки «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 та розпочав рух на вказаному автомобілі у сторону с. Клубівці Тисменицького району Івано-Франківської області. Однак, у зв'язку з перебуванням у стані алкогольного сп'яніння та поганими навичками керування транспортним засобом обвинувачений на вул. Шевченка в м. Тисмениця Тисменицького району Івано-Франківської області з'їхав у кювет, де залишив викрадений автомобіль.
20 травня 2017 року близько 20 год. 05 хв. обвинувачений, перебуваючи у приміщенні магазину «Рукавичка», що знаходиться по вул. К. Левицького, 1а в м. Тисмениця Тисменицького району Івано-Франківської області, власником якого є ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод», діючи умисно, почав знімати з прилавка товари і ховати їх під свій верхній одяг та у зовнішні кишені. Не звертаючи уваги на зауваження відвідувачів та усвідомлюючи, що він відкрито викрадає чуже майно, обвинувачений заховав під одяг драже «Тік-Так міні Фереро» в кількості 10 штук, драже «Тік-Так оранж Фереро» в кількості 8 штук, драже «Тік-Так м'ятний Фереро» в кількості 7 штук, драже «Молочне шок. 45 г М&Ms» в кількості 1 штука на загальну суму 214,09 грн. Однак, свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, обвинувачений не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, не вчинивши всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, так як у момент вчинення грабежу був помічений та затриманий працівником охорони магазину.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 20 травня 2017 року близько 20 год. 17 хв. обвинувачений, перебуваючи у приміщенні магазину «Рукавичка», що знаходиться по вул. К. Левицького, 1а в м. Тисмениця Тисменицького району Івано-Франківської області, власником якого є ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод», таємно викрав з кабінету директора магазину службовий телефон марки «Nokia 130» із сім-картою мобільного оператора «Vodafone», спричинивши потерпілому - ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» майнову шкоду на суму 412 грн.
Обвинувачений у судовому засіданні повністю визнав свою вину у висунутому обвинуваченні і пояснив, що дійсно 01 листопада 2016 р. вечором він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у постійному користуванні ОСОБА_7 , що знаходився по вул. К. Левицького в м. Тисмениця; однак, рухаючись викраденим автомобілем у сторону с. Клубівці з'їхав у кювет, де й залишив автомобіль. 20 травня 2017 р. вечором він, перебуваючи у приміщенні магазину «Рукавичка», що знаходиться по вул. К. Левицького, 1а в м. Тисмениця, намагався відкрито викрасти різні драже на загальну суму 214,09 грн., однак, його затримав працівник охорони магазину; після цього він таємно викрав з кабінету директора магазину службовий телефон марки «Nokia 130» із сім-картою мобільного оператора «Vodafone» вартістю 412 грн. Спричинені потерпілим збитки відшкодував. У скоєному щиро розкаявся.
У відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України дослідження фактичних обставин суд обмежив допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не оспорювались, зокрема, доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні злочинів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні злочинів знайшла своє підтвердження, а його неправомірні дії вірно кваліфіковані:
- за ч.2 ст.289 КК України, оскільки він незаконно заволодів транспортним засобом з кваліфікуючою ознакою повторності;
- за ч.3 ст.15 ч.2 ст.186 КК України, оскільки він повторно вчинив незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж);
- за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він повторно вчинив таємне викрадення чужого майна.
При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, а саме: раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, його молодий вік, хворіє функціональними розладами шлунково-кишкового тракту, хронічним панкреатитом у стадії нестійкої ремісії, хронічним гастродуоденітом у стадії загострення; перебуває на консультативному обліку в Івано-Франківському обласному наркологічному диспансері з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіноїдів, що пов'язане зі шкодою для здоров'я. Суд враховує обставини, що пом'якшують покарання, до яких відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину і добровільне відшкодування завданих збитків. Суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання, вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, у стані алкогольного сп'яніння. Суд також враховує думку потерпілих, які просили обвинуваченого суворо не карати.
З урахуванням викладеного суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі, так як вказане покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Щодо зарахування обвинуваченому строку попереднього ув'язнення у строк покарання суд зазначає наступне.
За приписами ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 р. № 838-VIII) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до вимог Закону України «Про внесення зміни до Кримінального Кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18.05.2017 р. № 2046-VШ, який набрав чинності 21.06.2017 р., частину 5 ст.72 КК України викладено в новій редакції, згідно якої попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Суд враховує правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст.72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 р. у справі № 663/537/17, відповідно до якого положення ч.5 ст.72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч.1 ст.72 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч.2 ст.4 КК України. Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 р. до 20 червня 2017 р. (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції ЗУ № 838-VIII (пряма дія ЗУ № 838-VIII). Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 р. (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 р., тобто після набрання чинності Законом України № 2046-VШ, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. У такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VШ є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VШ як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч.2 ст.5 КК України не допускається.
З огляду на викладене суд зараховує обвинуваченому у строк покарання попереднє ув'язнення з 02.06.2017 р. з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону України від 26.11.2015 р. № 838-VIII).
Речові докази, які передані на зберігання потерпілим, слід повернути останнім; речовий доказ - цифровий носій інформації з відеозаписами з камер спостереження приміщення магазину «Рукавичка» слід залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження.
З обвинуваченого слід стягнути процесуальні витрати за проведення експертизи.
Керуючись ст. 368, 370 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.3 ст.15 ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.289 КК України - у виді позбавлення волі на строк п'ять років;
- за ч.3 ст.15 ч.2 ст.186 КК України - у виді позбавлення волі на строк чотири роки;
- за ч.2 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів - п'ять років позбавлення волі.
Речові докази, які передані на зберігання потерпілим, повернути потерпілим ОСОБА_7 та ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод»; речовий доказ - цифровий носій інформації з відеозаписами з камер спостереження приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 879 (вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 60 коп. процесуальних витрат.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 14 год. 00 хв. 02 червня 2017 року, зарахувавши відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону України від 26.11.2015 р. № 838-VIII) у строк покарання попереднє ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку шляхом подачі апеляційної скарги через Тисменицький районний суд.
Суддя ОСОБА_1