26 листопада 2018 року
Київ
справа №9901/917/18
провадження №П/9901/917/18
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, як суду першої інстанції, 23 листопада 2018 року надійшла позовна заява Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до Вищої ради правосуддя, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2018 року № 3236/0/15-18 «Про скасування повністю рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 25 липня 2018 року № 336дп-18 про притягнення прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та закриття дисциплінарного провадження».
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що до Вищої ради правосуддя 29 серпня 2018 року (вхідний № 24/0/11-18) надійшла скарга прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - Комісія) від 25 липня 2018 року № 336дп-18 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Факти, встановлені Вищою радою правосуддя під час розгляду скарги прокурора ОСОБА_2, спростували висновок Комісії про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру». Отже, відповідач скасував повністю рішення Комісії від 25 липня 2018 року № 336дп-18 про притягнення прокурора ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та закрив дисциплінарне провадження.
Позивач вважає, що Вища рада правосуддя порушила його права, оскільки скасувала рішення, ухвалене Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, яким встановлено вчинення прокурором ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» та наявність підстав для притягнення зазначеного прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у цій справі суд доходить таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 45 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» визначено, що дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.
Згідно з частиною першою статті 73 Закону України «Про прокуратуру» Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів є колегіальним органом, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади.
Відповідно до частин першої-другої статті 50 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення. Розгляд адміністративного позову щодо оскарження рішення Вищої ради правосуддя здійснюється в порядку, визначеному процесуальним законом.
Згідно з частиною другою статті 54 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» право на оскарження до суду рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, мають цей прокурор та скаржник, якщо таке рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою.
Таким чином, оскарженню, зокрема, у судовому порядку підлягають ті рішення Вищої ради правосуддя, які прийнято за результатами дисциплінарного провадження і право на їх оскарження має виключно прокурор як суб'єкт цього дисциплінарного провадження.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів - це суб'єкт владних повноважень, на якого законом покладено, серед іншого, вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів.
З огляду на викладені положення чинного законодавства, суд зазначає, що відповідно до Законів України «Про прокуратуру» та «Про Вищу раду правосуддя» позивач не наділений повноваженнями щодо звернення в порядку адміністративного судочинства як суб'єкт владних повноважень з позовами до суду щодо оскарження рішення Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора.
Суд доходить висновку, що на підставі статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративного суду не поширюється на зазначену справу за позовом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення та зазначену справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на обставини, у зв'язку з якими Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів звернулась до адміністративного суду і наведене вище правове регулювання цих відносин, суд вважає, що у відкритті провадження у справі за цим позовом слід відмовити, оскільки цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Частиною шостою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Проте, необхідно зазначити, що поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити у світлі частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому в даному випадку відсутні підстави для зазначення суду, до юрисдикції якого мав би належати розгляд цієї справи.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 15 лютого 2018 року у справі № П/800/526/17 та від 10 травня 2018 року у справі № 800/227/17.
Керуючись статтями 22, 170, 248, 266, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Суддя-доповідач Н.В.Коваленко