Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
27 листопада 2018 р. № 520/9280/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бідонька А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (код ЄДРПОУ 41247819) невиплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за період з 01.03.2016 року по 31.08.2018 року.
- зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова (код ЄДРПОУ 41247819) здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за період з 01.03.2016 року по 31.08.2018 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі надіслана учасникам справи та була отримана останніми, що підтверджується повідомленням пошти про вручення поштового відправлення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є пенсіонеркою та отримує пенсію за віком. У зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції в її населеному пункті вона була вимушена покинути своє постійне місце проживання. З 2017 року стала облік до відповідача для отримання пенсії з 01.03.2016 року. Проте виплату пенсії позивачка почала отримувати лише з вересня 2018 року. Позивачка вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують її право на пенсійне забезпечення.
Представник відповідача надав до суду письмовий відзив в якому проти задоволення позову заперечував з підстав вказаних в ньому.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 та є пенсіонеркою за віком (посвідчення серії НОМЕР_4)(а.с.9-12).
Згідно довідки № НОМЕР_2 від 06.12.2017 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичним місцем проживання позивачки є: АДРЕСА_1, 61168.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі електронної пенсійної справи.
Листом за № 107-К-7-21 від 21.08.2018 року, управлінням повідомлено, що 07.12.2017 року позивачка звернулась до управління із заявою на переведення макету її пенсійної справи з управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області.
08.12.2017 року управлінням був направлений запит пенсійної справи за №15948-47/01-01 до управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області.
02.01.2018 року до управління супровідним листом №12597/03 від 22.12.2017 року надійшов макет пенсійної справи ОСОБА_1.
На запит Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради було отримано протокол комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №33 від 08.12.2017 року та №34 від 22.12.2017року.
Відповідачем також було роз'яснено, що на час отримання макету пенсійної справи позивача в управлінні некоректно працювало програмне забезпечення ІКІС ППВП для відпрацювання та постановки на облік пенсійних справ з доплатою пенсії відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-УІ від 09.07.2003р.
19.07.2018 року до управління надійшло доопрацьоване програмне забезпечення, що дало змогу макет пенсійної справи позивача взяти на облік в управлінні та обчислити доплату пенсії.
На підставі заяви та протоколу комісії № 33 від 08.12.2017 року та № 34 від 22.12.2017року пенсійну справу ОСОБА_1 було взято на облік з 01.03.2016 року.
Доплату пенсії обчислено за період з 01.03.2016 року по 31.08.2018 року та буде виплачено згідно діючого законодавства, та згідно проведення нарахування доплат за минулий період Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо припинення виплати призначеної пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за №1058-IV, з наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 даного Закону, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, та обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.
Статтею 8 Закону України №1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Статтею 4 Закону №1058 встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058, яка визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону №1058 передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Пунктом 9 ч.1 ст.16 цього ж Закону передбачено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
З аналізу вищенаведених норм можна прийти до висновку, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.
Відповідно до ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
З наданого до матеріалів справи листа № 107/К-7-27 від 21.08.2018 року, судом встановлено, що пенсія позивачці була нарахована, проте не виплачена з підстав не передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тому суд приходить до висновку, що відмовляючи позивачу у виплаті нарахованої пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.
Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
Суд також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 9 суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Для належного способу захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2016 року по 31.08.2018 року.
Щодо вимоги про стягнення з Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова усіх понесених судових витрат, то суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 статті зазначеної статті визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання даного позову.
Також, згідно з п. 2.1 розділу 2 угоди про надання правової (юридичної) допомоги адвокатом від 21 серпня 2018 року, укладеної позивачем з адвокатом Трегубом Олександром Олександровичем, правова допомога на виконання цієї угоди надається для клієнта безкоштовно. Доказів, на підтвердження того, що позивачем були понесені будь які інші судові витрати до матеріалів справи не надано, а отже суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення судових витрат.
На підставі пункту 1 частини першої статті 371 КАС України, яким закріплено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць, рішення суду слід звернути до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо невиплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.03.2016 року по 31.08.2018 року.
Зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 2 під., 3 пов.,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 41247819) здійснити виплату нарахованої пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61168, РНОКПП НОМЕР_1) за період з 01.03.2016 року по 31.08.2018 року.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплат позивачу пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бідонько А.В.