Справа № 500/2063/18
26 листопада 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - позивач) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Дубчак З.М. від 26.09.2018 року ВП №56672816 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебувало виконавче провадження ВП №56672816 про примусове виконання виконавчого листа №607/10376/17, виданого 15.06.2018 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Вказане рішення суду позивачем 15.05.2018 року виконано добровільно в межах компетенції, про що повідомлено відповідача листом від 04.07.2018 року №5318/03. Однак, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Дубчак З.М. з підстав невиконання виконавчого документу 26.09.2018 року винесено постанову ВП №56672816 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.
Позивач зазначає, що виплата перерахованої пенсії здійснюється згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 року № 103 (далі - Постанова №103). При цьому, пенсія ОСОБА_2 виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України та у зв'язку із відсутністю державного асигнування виплата перерахованої пенсії не відбулась.
За таких обставин, з огляду на наявність поважних причин невиконання рішення суду в цілому, позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 09.10.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (із зазначенням способу їх усунення). Недоліки позовної заяви усунено позивачем у строк і спосіб, встановлений судом.
Ухвалою суду від 22.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 02.11.2018 року.
На виконання вимог вказаної ухвали, 02.11.2018 року управлінням Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.55-57), просив відмовити у задоволенні в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що вимогою від 06.09.2018 року №5475/03.3.32 зобов'язано боржника надати письмові пояснення щодо виконання рішення суду в межах компетенції, згідно повідомлення від 04.07.2018 року №53/8/03. За невиконання рішення суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області постановою від 11.09.2018 року ВП №56672816 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн., якою одночасно зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти днів.
Зважаючи на те, що рішення суду не виконано в повному обсязі, постановою від 26.09.2018 року ВП №56672816 правомірно накладено штраф у розмірі 10200,00 грн., а відтак, на думку відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 02.11.2018 року, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, оголошено перерву до 26.11.2018 року.
Учасниками справи, на підставі ч.3 ст.194 КАС України, заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с.78, 79-80).
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Судом встановлено, що 26.06.2018 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56672816 (а.с.62) про примусове виконання виконавчого листа №607/10376/17, виданого 15.06.2018 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.59-60).
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.06.2018 року ВП №56672816, отриманої 27.06.2018 року, листом від 04.07.2018 року № 53/8/03 повідомило відповідача про виконання 15.05.2018 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.02.2018 року у справі № 607/10376/17 в межах компетенції (а.с.63).
Вимогою виконавця від 06.09.2018 року № 5475/03.3-32 зобов'язано позивача терміново надати письмові пояснення щодо виконання рішення суду в межах компетенції, згідно повідомлення від 04.07.2018 року №53/8/03 (а.с.64).
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області від 11.09.2018 року ВП №56672816 за невиконання рішення суду накладено на боржника штраф у розмірі 5100,00 грн., а також зобов'язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с.66).
В свою чергу, на виконання вимоги виконавця, позивач листом від 17.09.2018 року №74/2/03 повідомив, що рішення суду виконане в межах його повноважень. Додатково зазначено, що розмір пенсії, після проведення перерахунку на виконання рішення суду зменшився. Оскільки ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчим, зберігаються розміри раніше призначених пенсій, тому виплати пенсії проводиться у раніше встановленому розмірі, визначеному Постановою №103. Додатково зазначив, що ухвалою Верховного Суду від 02.05.2018 року у справі №818/1076/18 встановлено, що Постанова №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону № 2262-XІІ та Постанови №988, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій. Також позивачем було надано копії перерахунків пенсії за пенсійною справою №5107-МВС ОСОБА_2 (а.с.67-69).
Проте, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області від 26.09.2018 року ВП №56672816 за невиконання рішення суду накладено на боржника штраф у розмірі 10200,00 грн. у відповідності до ст.63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.71).
Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу від 26.09.2018 року ВП №56672816, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, і винесеного на підставі них спірного правового акта індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).
У відповідності до ст.1 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (ч.6 ст. 26 Закону №1404-VІІІ).
Згідно ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
В свою чергу, за приписами ст.75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу зазначених норм права слідує, що на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Як слідує з матеріалів справи, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.02.2018 року у справі № 607/10376/17 позивач зобов'язаний провести ОСОБА_2 перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У ч.1, 4 вказаної статті встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На виконання ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року прийнято Постанову №103, яка набрала чинності 24.02.2018 року.
Так, п.3 Постанови №103 ухвалено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Тобто Постанова №103 визначає порядок виплати перерахований пенсій, який, зокрема, передбачає здійснення таких виплат після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету, не змінюючи при цьому регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції.
В силу ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст.23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за № 40/26485 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Згідно п.2 вказаного положення Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
Відповідно до пп.4, 5 п.4 цього ж положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, аналіз наведених правових норм в їх сукупності свідчить, що невиконання судового рішення територіальним органом Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не має фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення.
Як з'ясовано судом, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.02.2018 року у справі № 607/10376/17 виконано позивачем частково, а саме: проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та новий розмір пенсії становить 6498,70 грн. (а.с.68-69).
При цьому, встановлені обставини свідчать, що вже перерахована сума пенсії не виплачена стягувачу у зв'язку з відсутністю бюджетного асигнування, що є поважними причинами не виконання рішення суду, оскільки грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить ОСОБА_2, не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Суд відзначає той факт, що позивач не мав та не має реальної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету, згідно Постанови №103, на виплату перерахованих сум пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року у 2018 році не виділялись.
Крім того, при ухваленні рішення суд відповідно до ст.242 КАС України враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, у постанові від 24.01.2018 року у справі №405/3663/13-а (К/9901/1598/18) що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більш ускладнює його фінансове становище, тому відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем добровільно виконано рішення суду в межах своїх повноважень, а саме: боржник здійснив перерахунок суми пенсії, водночас, у зв'язку із відсутністю коштів такі суми виплачені стягуючу у виконавчому проваджені не були.
З огляду на викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виконало рішення суду в тій частині, в якій було профінансовано перерахунок пенсій вищевказаній категорії пенсіонерів державою, а тому зі сторони позивача відсутнє невиконання судового рішення з неповажних причин, а відтак суд вважає , що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 26.09.2018 року ВП №56672816 прийнята відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, без з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) та, як наслідок, є протиправною та підлягає скасуванню.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних рішень у повному обсязі.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: 46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, майдан Волі, будинок 3, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14035769) до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (місцезнаходження: 46021, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Грушевського, будинок 8, код ЄДРПОУ 34905804) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Дубчак М.З. від 29.09.2018 року ВП №56672816 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 листопада 2018 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.