Кіровоградської області
"22" січня 2010 р.Справа № 18/196
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №18/196
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула-Петрол", м. Кіровоград
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мир", с. Іванівка Кіровоградського району Кіровоградської області
про стягнення 12 497, 64 грн.
Представники сторін:
від позивача - Станкевич Т.А., довіреність №2/01 від 19.01.2010 р.;
від відповідача - участі не брали.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Формула-Петрол" подано позовну заяву про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мир" заборгованості в розмірі 17 526,71 грн., з якої: 8 331,76 грн. сума основного боргу, 5 029,07грн. пеня та 4 165,88 грн. штраф.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем договірних зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару.
Ухвалою господарського суду від 09.12.2009 р. поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 18/196.
Заявою від 22.01.2010 р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 8 331,76 грн. суми основного боргу і 4 165,88 грн. штрафу, а всього 12497,64 грн.
З огляду на права позивача, визначені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, право на зменшення розміру позовних вимог, господарський суд розглядає справу з урахуванням заяви позивача від 22.01.2010 р.
В судовому засіданні 22.01.2010 р. представник позивача позовні вимоги про стягнення з відповідача 12 497,64 грн., з яких: 8 331,76 грн. сума основного боргу та 4 165,88 грн. штрафу, підтримав.
Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання 22.01.2010 р. не забезпечив, відзиву та інших витребуваних документів до суду не подав, хоча був обізнаний про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленням органу поштового зв'язку № 671239 від 11.12.2009 р. (а.с. 28). Клопотання відповідача про неможливість з'явлення в судове засідання та подання витребуваних документів, до господарського суду не надходило.
Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України участь в судовому засіданні сторін та подання ними доказів є правом сторін, якими останні зобов'язані користуватися добросовісно.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи наведені норми, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце засідання суду по даній справі, відсутність будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи документи.
Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, наведенні в обґрунтування підстав позову та оцінивши подані докази, господарський суд
За укладеним генеральним договором № 43-06 від 20.11.2006 р. між сторонами виникли зобов'язання, в силу яких позивач, як Продавець, зобов'язався передати у власність відповідача, як Покупця, а останній - прийняти й оплатити нафтопродукти (Товар) відповідно до умов цього договору і додаткових угод до нього чи рахунків (а.с. 18-19).
Згідно з пунктом 1.2. договору номенклатура, кількість, умови поставки, форма і порядок оплати, ціна Товару визначаються сторонами в додаткових угодах до договору чи рахунках.
Сторонами в договорі узгоджено порядок розрахунків за Товар у вигляді попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, якщо інше не передбачено додатковою угодою чи рахунками. (п. 5.1. договору). Оплата здійснюється на підставі виставленого Продавцем рахунку або по умовах, передбачених в додатковій угоді до договору (п. 5.2. договору). У випадку коли Товар відвантажено, а оплата здійснена не повністю, Покупець зобов'язується погасити заборгованість протягом 2-х банківських днів (п. 5.9. договору). Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 5.3. договору).
Стаття 264 Господарського кодексу України встановлює, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, за видатковою накладною № РН-0000208 від 05.12.2006 р. згідно рахунки-фактури №218 від 04.12.2006 р. позивачем поставлено відповідачеві Товар - дизельне паливо в кількості 2415 л. по ціні 2,88 грн. на загальну суму разом з ПДВ 8 331,76 грн. (а.с. 22, 23).
Вказаний Товар отримано особою, уповноваженою з боку відповідача за довіреністю №819776 від 05.12.2006 р. (а.с. 25).
Таке оформлення відповідає Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99, положення якої передбачають, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Будь-яких заперечень відповідача з приводу отримання Товару за накладною № РН-0000208 від 05.12.2006 р. до суду не надходило.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно із частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Між тим, вартість Товару в розмірі 8 331,76 грн. відповідачем не оплачена, докази такої оплати до суду не подано.
20.10.2009 р. позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією про сплату вартості Товару в розмірі 8 331,76 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та виконання (а.с. 20, 21).
З огляду на зазначене господарський суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 8 331,76 грн. основного боргу та наявність підстав для їх задоволення.
Водночас порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським Кодексом, іншими законами або договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) (ст. ст. 217, 230 Господарського кодексу України.
Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені.
Виходячи із визначень, наведених в Цивільному кодексі України (ст. 549) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З наведеної норми слідує, що штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються порядком їх обчислення. При цьому, пеня застосовується виключно у грошових зобов'язаннях, тоді як застосування штрафу в залежність від виду зобов'язання не ставиться.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені). При цьому, договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.
Чинне законодавство, а саме Закон про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, встановлює обмеження лише щодо розміру такої форми неустойки як пеня.
Згідно частини 4 статті 232 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Сторонами в пункті 7.2. договору, з посиланням на положення статей 549, 551 Цивільного кодексу України, передбачено відповідальність Покупця за повну або часткову несплату за поставлений Товар у вигляді сплати Продавцю неустойки в розмірі 50% від загальної ціни договору.
З огляду на викладене, враховуючи порушення відповідачем зобов'язань з оплати отриманого Товару в розмірі 8 331,76 грн., господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заявленого позивачем штрафу в розмірі 4 165,88 грн.
У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мир" (27655, Кіровоградської області, Кіровоградського району, с. Іванівка, вул. Миру, 58, ідентифікаційний код 30798226, р/р 26002000759001 в КРУ ВАТ КБ "Надра", МФО 323538) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Формула-Петрол" (26006, м.Кіровоград, вул. Шевченка, 50/40, кв. 28, ідентифікаційний код 23678041, р/р26003031882980 в ПД РУ АТ "Банк Фінанси та кредит" м. Кіровоград, МФО 331564) - заборгованість в розмірі 12 497, 64 грн., з якої: 8 331,76 грн. сума основного боргу та 4165,88грн. штрафу, а також 124,97 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В. Тимошевська