Кіровоградської області
"21" січня 2010 р.Справа № 14/183
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 14/183
за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "ВЕЛЕС", м. Харків
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку", м. Кіровоград
про стягнення 9'294,75 грн.
від позивача - Зміївський С.П., довіреність б/н від 16.01.2010,
від відповідача - участі не брали.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "ВЕЛЕС" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку" заборгованості за поставлений товар в сумі 9'294,75 грн., з яких 9'170,77 грн. основного боргу, 15,82 грн. - 3% річних, 108,16 грн. - пеня.
Відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні, подання відзиву на позовну заяву, інших доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві факти, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення № 671107 від 16.12.2009 та № 701430 від 28.12.2009.
За вказаних обставин, враховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, правила статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,
На підставі видаткових накладних № В-00002082 від 15.07.2009 на суму 11'235,12 грн., № В00001786 від 01.07.2009 на суму 7'659,17 грн., № В-00001395 від 12.06.2009 на суму 8'504,74 грн., № В-00001043 від 26.05.2009 позивач у справі передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 33'345,43 грн.
Відповідач у справі отриманий товар оплатив частково на суму 23'151,14 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, наданих позивачем.
Окрім того, відповідачем згідно накладних на повернення № В-00000741 від 26.10.2009, № В-00000469 від 31.08.2009, № В-00000753 від 28.10.2009 відповідачем у справі повернено позивачеві товар всього на загальну суму 1'023,52 грн.
Решту суми боргу, що складає 9'170,77 грн. відповідачем за отриманий товар не сплачено.
Позивачем у справі 23.10.2009 вручено особисто директору товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку" вимогу № 214 від 22.10.2009 про сплату існуючого станом на 22.10.2009 боргу в сумі 10'733,81 грн. за отриманий товар.
22.10.2009 сторонами складено акт звірки розрахунків, за змістом якого відповідач у справі визнав заборгованість перед ТОВ "Торговельний будинок "ВЕЛЕС" в сумі 10'733,81 грн., оскільки вказаний акт підписав та скріпив круглою печаткою товариства без заперечень.
Із зазначеного вище вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку" не заперечує стосовно факту отримання від позивача у справі товару та свого зобов'язання оплатити отриманий товар.
Поміж тим, після отримання вказаної вище вимоги позивача та складення акта звірки розрахунків відповідач у справі заборгованість на користь позивача сплатив частково, внаслідок чого станом на момент звернення позивача з позовом до суду борг товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "ВЕЛЕС" становить 9'170,77 грн.
За даних обставин між сторонами склались майнові правовідносини, які носять характер договору поставки.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України (ч. 2) визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З урахуванням пред'явлення позивачем відповідачеві вимоги 23.10.2009, відповідно кінцевий строк виконання зобов'язання ТОВ "ДК Імперія Смаку" - 30.10.2009.
Відповідач у справі грошове зобов'язання перед ТОВ "Торговий будинок "ВЕЛЕС" у вказаний строк не виконав, суму боргу в розмірі 9'170,77 грн. на користь позивача не сплатив.
З урахуванням положень вказаних вище норм матеріального права господарський суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "ВЕЛЕС" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку" заборгованості в сумі 9'170,77 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відзиву на позовну заяву та жодних інших заперечень відносно заявленого позову відповідачем суду не надано.
Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 15,82 грн.
З змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи дану норму матеріального права, господарський суд вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги, згідно розрахунку позивача, про стягнення 3% річних за період з 31.10.2009 по 20.11.2009, сума яких складає 15,82 грн.
Позивачем заявлено також позовну вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 108,16 грн. за період з 31.10.2009 по 20.11.2009.
Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язання встановлені главою 49 Цивільного кодексу України.
Так, за правилами статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Згідно правил статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Поміж тим, за змістом статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Посилання позивача при пред'явленні позовної вимоги про стягнення пені на норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання" не містять належного обґрунтування заявлення такої вимоги, оскільки згідно із статтею 1 вказаного закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до зазначених вище норм права право кредитора на вимогу сплати неустойки виникає виключно у випадку наявності письмового правочину стосовно забезпечення виконання зобов'язання неустойкою.
Оскільки між сторонами у справі такого правочину укладено не було, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "ВЕЛЕС" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку" пені в сумі 108,16 грн. заявлені безпідставно, суперечать діючому законодавству України, а відтак не підлягають задоволенню.
Окрім того, за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача у справі покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені позивачем при поданні даного позову до суду.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку" (25030, м. Кіровоград, вул. Соціалістична, 39, код ЄДРПОУ 33962746, р/р господарському суду не відомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "ВЕЛЕС" (61019, м. Харків, вул. Калініна, 91, р/р 260025353 у ВАТ "ЕрстеБанк", МФО 380009, код ЄДРПОУ 36225353) заборгованість в сумі 9'186,59 грн., з яких 9'170,77 грн. основного боргу, 15,82 грн. 3 % річних, а також судові витрати на державне мито в сумі 102 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 108,16 грн. відмовити.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення направити сторонам у справі.
Суддя С.Б.Колодій