Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"20" листопада 2018 р. м. Рівне Справа № 918/634/17
Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фермерська група"
до відповідача 1 Хорівської сільської ради Острозького району Рівненської області,
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО",
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно",
про визнання недійсними договорів на управління спадщиною
Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.
представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача 1): не з'явився
від відповідача 2): Павленко С.П.
від третьої особи: не з'явився.
8 вересня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська фермерська група" (надалі - ТОВ "Українська фермерська група", позивач) звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Хорівської сільської ради Острозького району Рівненської області (надалі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО" (надалі - ТОВ "РІТТЕР БІО АГРО", відповідач-2) про визнання недійсними:
- договору на управління спадщиною від 09 лютого 2017 року, об'єктом якого є земельна ділянка розміром 2,14 гектари, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений між Хорівською сільською радою Острозького району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО".
- договору на управління спадщиною від 09 лютого 2017 року, об'єктом якого є земельна ділянка розміром 2,14 гектари, кадастровий номер НОМЕР_2, укладений між Хорівською сільською радою Острозького району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО".
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні договори на управління спадщиною не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки були укладені до закінчення строку дії попереднього договору оренди, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська фермерська група" підписало договір суборенди землі. Позивач вказує, що земельні ділянки на даний момент знаходяться у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фермерська група". Крім того, зазначає, що одна і та сама земельна ділянка не може бути передана в користування іншій особі без припинення права попереднього користувача (орендаря).
Ухвалою суду від 12 вересня 2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №918/634/17, справу призначено до слухання на 02 жовтня 2017 року (суддя Політика Н.А.).
29 вересня 2017 року від представника відповідача-2 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання, в якому останній просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно". Крім того, у зазначеному клопотанні представник відповідача-2 також просив витребувати у ТОВ "Українська фермерська група" докази факту смерті ОСОБА_3 - власниці земельних ділянок під кадастровим номером НОМЕР_1 та НОМЕР_2.
02 жовтня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що відповідач-1 порушив норми п. 3.1. Тимчасового положення про надання в оренду нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв), земельних ділянок для ведення сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, що входять до складу спадщини, яка може бути визнана відумерлою, та передачу в комунальну власність територіальної громади відумерлої спадщини, затвердженого рішенням Рівненської обласної ради №1437 від 18 грудня 2009 року, оскільки земельні ділянки не могли бути визнані відумерлими, так як використовувались орендарем на підставі належним чином зареєстрованих договорів суборенди.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2017 року розгляд справи відкладено на 17 жовтня 2017 року. Одночасно вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно".
17 жовтня 2017 року від представника відповідача-1 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли пояснення разом з копією рішення Хорівської сільської ради від 11.11.2016 р. № 93.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2017 року розгляд справи відкладено на 06 листопада 2017 року.
24 жовтня 2017 року від представника відповідача-2 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання від 24 жовтня 2017 року про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №918/712/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська фермерська група", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно", третя особа Хорівська сільська рада Острозького району Рівненської області про визнання недійсними договорів, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвалою суду від 06 листопада 2017 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі 918/712/17.
Згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Рівненської області від 24 вересня 2018 року №01-04/106/2018 у зв'язку із закінченням повноважень з відправлення правосуддя судді Політики Н.А. призначено повторний автоматизований розподіл справи №918/634/17.
Відповідно до протоколу від 24 вересня 2018 року автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено для розгляду судді Бережнюк В.В.
У зв'язку із тим, що справа №918/712/17 розглянута, та рішення за результатами вирішення даного спору набрало законної сили, ухвалою від 26 вересня 2018 року, справу №918/634/17 прийнято до провадження, поновлено провадження у справі та підготовче засідання призначено на 23 жовтня 2018 року.
24 жовтня 2017 року від представника відповідача-2 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло заперечення, відповідно до якого останній просить в задоволенні позову відмовити повністю, зокрема відповідач зазначає що лише землекористувачі мають право самостійно господарювати на землі, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію. Звертає увагу на те, що Господарським судом Рівненської області під час розгляду справи №918/712/17 встановлено, що власник спірних земельних ділянок ОСОБА_3 не підписувала з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно" договори оренди землі від 30.12.2015 року, в наслідок чого останні є такими, що не відповідають положенням ч.ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України, і відповідно визнані судом недійсними. Вказує, що недійсний правочинне не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Стверджує, що позивач, внаслідок укладення договорів суборенди земельної ділянки від 08.08.2016 року №ДС-10 та №ДС-11, не набув прав і обов'язків орендаря спірних земельних ділянок. Таким чином, вважає, що позивач звернувся до суду з позовом про захист права, яке ніколи не виникало, і яке не може в зв'язку з цим бути порушеним або оспорюваним. Вказує, що позивач не є стороною договорів на управління спадщиною від 09.02.2017 року, укладених між Хорівською сільською радою Острозького району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО", його права та обов'язки цими договорами не встановлюються, не змінюються та не припиняються.
Крім того, відповідач зазначає, що предметом договорів на управління спадщиною, між Хорівською сільською радою Острозького району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО", є охорона спадкового майна в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження, утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, які не суперечать чинному законодавству України.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2018 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті на 20 листопада 2018 року.
В судовому засіданні представник відповідача 2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО") позовні вимоги не визнав.
В судове засідання представники позивача, відповідача 1 та третьої особи не з'явились, причин неявки суду не повідомили, про місце дату та час розгляду справи повідомлений належним чином що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно положень статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що у власності громадянки ОСОБА_3 перебували земельні ділянки за цільовим призначенням: для особистого селянського господарства, які знаходяться на території Хорівської сільської ради Острозького району Рівненської області, розміром 2.14 гектари (кадастровий номер НОМЕР_1) та розміром 0,33 гектари (кадастровий номер НОМЕР_2), що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 20 вересня 2007 року (арк.с. 19-20).
В матеріалах справи наявний укладений 30 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно" (орендар) та громадянкою ОСОБА_3 (орендодавець) договір оренди землі, відповідно до предмету якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Хорівської сільської ради Острозького району Рівненської області (арк.с. 14-17).
В оренду передається земельна ділянка: кадастровий номер НОМЕР_1 розміром 2,14 гектарів строком на 5 років (п. 2.1., 3.1. договору).
Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 33972054 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19519519 від 21.02.2015 року (арк.с. 21).
Також у матеріалах справи міститься копія акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 30.12.2014 р. (арк.с. 18).
08 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Фермерська Група" (позивач, суборендар) було укладено договір суборенди землі №ДС-10, відповідно до предмету якого орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в межах Хорівської сільської ради Острозького району Рівненської області, яка належить ОСОБА_3. Об'єктом оренди є земельна ділянка площею 2,14 га за кадастровим номером НОМЕР_1. (арк.с. 23-25).
Вказаний договір включено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером 75917955 15 грудня 2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32944382 від 15.12.2016 року (арк.с. 28-29).
Разом з тим, в матеріалах справи наявний укладений 30 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно" (орендар) та громадянкою ОСОБА_3 (орендодавець) договір оренди землі, відповідно до предмету якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за на території Хорівської сільської ради Острозького району Рівненської області (арк.с. 30-33).
В оренду передається земельна ділянка: кадастровий номер НОМЕР_2 розміром 0,33 гектарів строком на 5 років (п. 2.1., 3.1. договору).
Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 33972523 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19519761 від 21.02.2015 року (арк.с. 35-36).
Також у матеріалах справи міститься копія акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 30.12.2014 р. (арк.с. 34).
08 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Фермерська Група" (позивач , суборендар) було укладено договір суборенди землі №ДС-11, відповідно до предмету якого орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в межах Хорівської сільської ради Острозького району Рівненської області, яка належить ОСОБА_3. Об'єктом оренди є земельна ділянка площею 0,33 га за кадастровим номером НОМЕР_2 (арк.с. 37-39).
Вказаний договір включено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером 75808579 14 грудня 2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32921680 від 14.12.2016 року (арк.с. 42-43).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянка ОСОБА_3 померла, про що 25 серпня 2015 року складено відповідний актовий запис.
11 листопада 2016 року Хорівською сільською радою Острозького району Рівненської області прийнято рішення №93, яким сільська рада вирішила визначити та витребувати 7 земельних часток (паїв), власники яких померли загальною площею 21,52 ум. га. Визначити земельні ділянки (паї), власники яких померли та право власності на даний час не переоформлене, що входить до складу спадщини, яка може бути відмерлою, на загальну площу 28,27 га. Призначити ОСОБА_5 управителем спадкового майна, яке складається із земельних ділянок загальною площею 28,27 га, власники яких померли, а право власності не переоформлено, що входять до складу спадщини, яка може бути визнана відмерлою. Дозволити уповноваженій особі "управителю" вчиняти будь-які дії, спрямовані на збереження спадщини. Разом з тим, заборонити відчужувати спадкове майно, яким управляє. Заключити договори на не витребувані загальною площею 21,52 ум.га та на управління спадщиною, земельними ділянками загальною площею 28,27 га між сільською радою в особі сільського голови - "установник управління" та ТзОВ "Ріттер Біо Агро" - "управитель" (арк.с. 44).
У подальшому 09 лютого 2017 року між Хорівською сільською радою (установник управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріттер Біо Агро" (управитель, позивач) було укладено договір на управління спадщиною, відповідно до предмету якого на підставі ст. 1285 Цивільного кодексу України, з метою збереження спадкового майна в належному стані, що залишилось після смерті громадянки ОСОБА_3, установник управління передає, а управитель приймає в управління майно, яке потребує утримання (догляду), а саме: земельну ділянку, загальною площею 2,14 га, кадастровий номер - НОМЕР_1, яка належала померлій громадянці ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 (арк.с. 45-46).
Згідно вказаного договору управління спадщиною передача земельної ділянки в управління не тягне за собою переходу права власності на неї до управителя. Управитель має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини, в тому числі на використання земельної ділянки згідно її цільового призначення та отримання доходів від такого користування. Доходи отримані від користування земельною ділянкою використовуються в тому числі для охорони спадкового майна (пункти 2-3 договору).
Також, 09 лютого 2017 року між Хорівською сільською радою (установщик управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріттер Біо Агро" (управитель, позивач) було укладено договір управління спадщиною, відповідно до якого на підставі ст. 1285 Цивільного кодексу України, з метою збереження спадкового майна в належному стані, що залишилось після смерті громадянки ОСОБА_3, установник управління передає, а управитель приймає в управління майно, яке потребує утримання (догляду), а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,33 га, кадастровий номер - НОМЕР_2, яка належала померлій громадянці ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 (арк.с. 46-47).
Згідно вказаного договору управління спадщиною передача земельної ділянки в управління не тягне за собою переходу права власності на неї до управителя. Управитель має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини, в тому числі на використання земельної ділянки згідно її цільового призначення та отримання доходів від такого користування. Доходи отримані від користування земельною ділянкою використовуються в тому числі для охорони спадкового майна (пункти 2-3 договору).
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вважає, що спірні договори на управління спадщиною не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки були укладені до закінчення строку дії попереднього договору оренди, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська фермерська група" підписало договір суборенди землі. Позивач вказує, що земельні ділянки на даний момент знаходяться у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фермерська група". Крім того, зазначає, що одна і та сама земельна ділянка не може бути передана в користування іншій особі без припинення права попереднього користувача (орендаря).
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно із ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянка ОСОБА_3 померла, про що 25 серпня 2015 року складено відповідний актовий запис.
11 листопада 2016 року Хорівською сільською радою Острозького району Рівненської області прийнято рішення №93, яким сільська рада вирішила визначити та витребувати 7 земельних часток (паїв), власники яких померли загальною площею 21,52 ум. га. Визначити земельні ділянки (паї), власники яких померли та право власності на даний час не переоформлене, що входить до складу спадщини, яка може бути відмерлою, на загальну площу 28,27 га. Призначити ОСОБА_5 управителем спадкового майна, яке складається із земельних ділянок загальною площею 28,27 га, власники яких померли, а право власності не переоформлено, що входять до складу спадщини, яка може бути визнана відмерлою. Дозволити уповноваженій особі "управителю" вчиняти будь-які дії, спрямовані на збереження спадщини. Разом з тим, заборонити відчужувати спадкове майно, яким управляє. Заключити договори на не витребувані загальною площею 21,52 ум.га та на управління спадщиною, земельними ділянками загальною площею 28,27 га між сільською радою в особі сільського голови - "установник управління" та ТзОВ "Ріттер Біо Агро" - "управитель" (арк.с. 44).
У подальшому 09 лютого 2017 року між Хорівською сільською радою (установник управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріттер Біо Агро" (управитель, позивач) було укладено договори на управління спадщиною, відповідно до предмету яких на підставі ст. 1285 Цивільного кодексу України, з метою збереження спадкового майна в належному стані, що залишилось після смерті громадянки ОСОБА_3, установник управління передає, а управитель приймає в управління майно, яке потребує утримання (догляду), а саме: земельну ділянку, загальною площею 2,14 га, кадастровий номер - НОМЕР_1, яка належала померлій громадянці ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4; земельну ділянку, загальною площею 0,33 га, кадастровий номер - НОМЕР_2, яка належала померлій громадянці ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4.
Відповідно до ст. 1285 Цивільного кодексу України якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою. У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки. Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини. Особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за виконання своїх повноважень.
При цьому, суд враховує, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 30.05.2018 року у справі №918/712/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО" до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ФЕРМЕРСЬКА ГРУПА" до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Хорівська сільська рада Острозького району Рівненської області про визнання договорів недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію прав, скасування записів про державну реєстрацію прав задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарської продукції площею 0,33 гектари під кадастровим номером НОМЕР_2, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, сільська рада Хорівська, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно" (ідентифікаційний код юридичної особи 39140299, місцезнаходження: Хмельницька область, місто Хмельницький, вул. Грушевського, 62) та ОСОБА_3 30 грудня 2014 року.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарської продукції площею 2,14 гектари під кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, сільська рада Хорівська, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно" (ідентифікаційний код юридичної особи 39140299, місцезнаходження: Хмельницька область, місто Хмельницький, вул. Грушевського, 62) та ОСОБА_3 30 грудня 2014 року.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 19519519 від 21.02.2015 року про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно" (ідентифікаційний код юридичної особи 39140299, місцезнаходження: Хмельницька область, місто Хмельницький, вул. Грушевського, 62) права оренди земельної ділянки площею 2,14 гектари під кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, сільська рада Хорівська.
Скасовано запис про проведену державну реєстрацію прав та їх обтяжень №8813926 від 21.02.2015 року про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно" (ідентифікаційний код юридичної особи 39140299, місцезнаходження: Хмельницька область, місто Хмельницький, вул. Грушевського, 62) прав оренди земельної ділянки площею 2,14 гектари під кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, сільська рада Хорівська.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 19519761 від 21.02.2015 року про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно" (ідентифікаційний код юридичної особи 39140299, місцезнаходження: Хмельницька область, місто Хмельницький, вул. Грушевського, 62) права оренди земельної ділянки площею 0,33 гектари під кадастровим номером НОМЕР_2, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, сільська рада Хорівська.
Скасовано запис про проведену державну реєстрацію прав та їх обтяжень №8814063 від 21.02.2015 року про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно" (ідентифікаційний код юридичної особи 39140299, місцезнаходження: Хмельницька область, місто Хмельницький, вул. Грушевського, 62) прав оренди земельної ділянки площею 0,33 гектари під кадастровим номером НОМЕР_2, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, сільська рада Хорівська.
Визнано недійсним договір суборенди земельної ділянки площею 2,14 гектари під кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, сільська рада Хорівська від 08 серпня 2016 року №ДС-10, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно" (ідентифікаційний код юридичної особи 39140299, місцезнаходження: Хмельницька область, місто Хмельницький, вул. Грушевського, 62) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Фермерська Група" (ідентифікаційний код юридичної особи 40149719, місцезнаходження: Рівненська область, Рівненський район, с.Шубків, вул. Незалежності 17).
Визнано недійсним договір суборенди земельної ділянки площею 0,33 гектари під кадастровим номером НОМЕР_2, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, сільська рада Хорівська від 08 серпня 2016 року №ДС-11, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно" (ідентифікаційний код юридичної особи 39140299, місцезнаходження: Хмельницька область, місто Хмельницький, вул. Грушевського, 62) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Фермерська Група" (ідентифікаційний код юридичної особи 40149719, місцезнаходження: Рівненська область, Рівненський район, с.Шубків, вул. Незалежності 17).
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32944382 від 15.12.2016 року про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Фермерська Група" (ідентифікаційний код юридичної особи 40149719, місцезнаходження: Рівненська область, Рівненський район, с.Шубків, вул. Незалежності 17) права суборенди земельної ділянки площею 2,14 гектари під кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, сільська рада Хорівська.
Скасовано запис про проведену державну реєстрацію прав та їх обтяжень №18051869 від 12.12.2016 року про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Фермерська Група" (ідентифікаційний код юридичної особи 40149719, місцезнаходження: Рівненська область, Рівненський район, с.Шубків, вул. Незалежності 17) прав суборенди земельної ділянки площею 2,14 гектари під кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, сільська рада Хорівська.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32921680 від 14.12.2016 року про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Фермерська Група" (ідентифікаційний код юридичної особи 40149719, місцезнаходження: Рівненська область, Рівненський район, с.Шубків, вул. Незалежності 17) права суборенди земельної ділянки площею 0,33 гектари під кадастровим номером НОМЕР_2, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, сільська рада Хорівська.
Скасовано запис про проведену державну реєстрацію прав та їх обтяжень №18027788 від 21.02.2016 року про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Фермерська Група" (ідентифікаційний код юридичної особи 40149719, місцезнаходження: Рівненська область, Рівненський район, с.Шубків, вул. Незалежності 17) прав суборенди земельної ділянки площею 0,33 гектари під кадастровим номером НОМЕР_2, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, сільська рада Хорівська.
Так, вказаним рішенням, зокрема, враховано наступне: "Судом встановлено факт недійсності Договорів оренди землі від 30.12.2014 р. у зв'язку із тим, що останні підписані не орендодавцем ОСОБА_3, а від її імені іншою особою.
Як наведено вище, згідно статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Вказане свідчить про те, що ТОВ "Агроінвестзерно" внаслідок укладення спірних Договорів оренди землі у встановленому законом порядку не набув прав та обов'язків орендаря згаданих земельних ділянок, а отже і не володів ними на момент укладення Договорів суборенди. Відтак, не мав права для передачі прав та обов'язків орендаря іншій особі - у даному випадку суборендарю ТОВ "Українська фермерська група.".
Вказане судове рішення у апеляційному та касаційному порядку оскаржено не було, відтак воно набрало чинності 26 червня 2018 р. На виконання рішення господарського суду від 30 травня 2018 р. у справі №918/712/17 було видано відповідні накази.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За умовами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно статті 203 Цивільного кодексу України:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частині першої статті 215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").
Згідно статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відтак, приймаючи до уваги усе викладене у сукупності, у зв'язку із визнанням недійсними у судовому порядку Договорів оренди землі та Договорів суборенди землі, суд дійшов висновку, що спірні договори на управління спадщиною не можуть порушувати права чи законні інтереси позивача, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвестзерно" внаслідок укладення Договорів оренди землі у встановленому законом порядку не набуло прав та обов'язків орендаря згаданих земельних ділянок, а отже і не володіло ними на момент укладення Договорів суборенди, а тому не мав права для передачі прав та обов'язків орендаря іншій особі - у даному випадку суборендарю Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська фермерська група".
Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, були створені належні умови та здійснені всі необхідні дії для надання сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень.
Приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська фермерська група" при зверненні до суду з вимогами про визнання договорів недійсними не було доведено належними та допустимими доказами факту порушення суб'єктивного права позивача, в інтересах якого заявлено позов, також не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними. Доводи позивача, що висвітлені у позові, не знайшли свого підтвердження при дослідженні доказів та встановленні обставин справи.
Окрім цього, суд раховує факт визнання недійсними у судовому порядку укладених Договорів оренди землі та Договорів суборенди землі (згідно рішення у господарській справі №918/712/17).
Відтак, позовної вимоги щодо визнання недійсними договорів на управління спадщиною не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на наведене, беручи до уваги ті обставини, що спірні Договори не суперечать положенням ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, іншим вимогам чинного законодавства, виходячи з норм законодавства України, матеріалів та обставин справи, суд вважає, що відсутні підстави для визнання недійсними: - договору на управління спадщиною від 09 лютого 2017 року, об'єктом якого є земельна ділянка розміром 2,14 гектари, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений між Хорівською сільською радою Острозького району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО"; - договору на управління спадщиною від 09 лютого 2017 року, об'єктом якого є земельна ділянка розміром 2,14 гектари, кадастровий номер НОМЕР_2, укладений між Хорівською сільською радою Острозького району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО".
Отже, у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України
Повне рішення складено "23" листопада 2018 року.
Суддя Бережнюк В.В.