Справа № 1-71/2010
29 січня 2010 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі :
головуючого - судді - Самусь Л.В.
при секретарі - Сидорець Ю.В.
з участю прокурора - Коваленко Л.М.
потерпілого - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 30.12.2008 р. Чернігівський районним судом Чернігівської області за ст. 185 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 -
у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 190 ч.2 КК України, -
В період з середини липня 2009 р. по 25.07.2009 р. підсудний ОСОБА_2, діючи єдиним умислом, за декілька разів, знаходячись в приміщенні будинку №13 по провулку Ніжинському у м. Чернігові, таємно викрав майно, а саме : один балон з монтажною піною вартістю 44 грн. 64 коп., одну упаковку шурупів для гіпсокартону 4,8х7 - 30 грн. 36 коп., одну упаковку шурупів для гіпсокартону 4,8х9 - 34 грн. 95 коп., одну упаковку шурупів для гіпсокартону 3,5х45 - 47 грн. 93 коп., один обжимний пристрій для комп'ютеру - 285 грн. 66 коп., пляшку коньяку «Ай-Петрі» - 75 грн. 75 коп., присадку для дизельного двигуна «Хадо» - 98 грн., один балон з розчинником для монтажної піни - 44 грн., тиски слюсарні - 50 грн., 50 упаковок дюбелів 6х40 мм вартістю 27 грн. 50 коп. кожна, загальною вартістю 1375 грн. 20 коп., 3 упаковки дюбелів 6х60 мм вартістю 39 грн. 92 коп. кожна, загальною вартістю 119 грн. 77 коп., а всього на загальну суму 2206 грн. 26 коп., що належить потерпілому ОСОБА_1, завдавши тому матеріальну шкоду.
Далі, 25.07.2009 р. в денний час ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні будинку по провулку Ніжинському, 13 у м. Чернігові, таємно викрав гроші в сумі 80 доларів США, що згідно курсу Національного Банку України становить 613 грн. 04 коп., що належить потерпілому ОСОБА_1, чим спричинив тому матеріальну шкоду.
Після чого, на початку серпня 2009 р. ОСОБА_2, знаходячись біля будинку №19 по вул. Волковича у м. Чернігові, шляхом обману, під приводом продажу, заволодів мобільним телефоном «Нокіа 7370» вартістю 500 грн., що належить потерпілій ОСОБА_3, чим спричинив тій матеріальну шкоду.
Підсудний, допитаний у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що не бажає давати свідчень, але повністю підтверджує ті, що дав раніш у ході досудового слідства. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, не позбавляти волі. Позовні вимоги потерпілих визнав у повному обсязі і обіцяв відшкодувати.
Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав свої попередні свідчення та заявлений ним позов у розмірі 2885 грн. 51 коп., на призначенні підсудному суворого покарання не наполягав.
Враховуючи свідчення підсудного, потерпілого і те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. Правильною є і кваліфікація його дій за ст. 190 ч. 2 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчинене повторно. А його вина у скоєному доведена у повному обсязі.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного - його вік, сімейний стан, наявність постійного місця проживання, відсутність негативних характеристик, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, за відсутністю обставин, які його обтяжують, приймає до уваги відсутність вимог потерпілих про призначення йому суворого покарання, у зв'язку з чим доходить висновку, що ще не втрачена можливість виправлення підсудного без відбування покарання, тобто його припустимо звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також забезпечить можливість зайнятись суспільно-корисною працею для відшкодування шкоди потерпілим. Остаточне покарання належить призначити за сукупністю злочинів.
Позовні заяви потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються підсудним, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання :
за ст. 185 ч. 2 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;
за ст. 190 ч. 2 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.
В силу ст. 70 КК України остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 роки не вчинить нового злочину.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 2885 грн. 51 коп. на користь ОСОБА_1 та 500 грн. на користь ОСОБА_3.
Мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із дня його проголошення.
Суддя Л.В. Самусь