13 листопада 2018 року Справа № 160/8065/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С. розглянувши матеріали позовної заяви Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -
До адміністративного суду 29 жовтня 2018 року надійшов вищезазначений позов.
Пред'явлений адміністративний позов ухвалою від 02 листопада 2018 року залишено без руху, через невідповідність вимогам ч.1 ст.171 КАС України, оскільки суд не знайшов підстав для звільнення від сплати судового збору. Встановлений строк десять днів з дня отримання цієї ухвали для усунення зазначених в ній недоліків, а саме: надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору в сумі 1 762 грн.
До суду 12 листопада 2018 року від позивача надійшла заява, в якій він зазначає, що не має можливості надати платіжне доручення про сплату судового збору у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування. З урахуванням вищезазначеного, просить продовжити строки щодо усунення недоліків шляхом надання Головним управлінням платіжного доручення.
Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони.
Разом з тим, обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на зміст та правову конструкцію частини 1 статті 133 КАС України суд вважає, що прийняття рішення про відстрочення сплати судового збору є дискреційною функцією суду.
Таким чином, позивач не виконав вимоги ухвали суду та не усунув зазначені в ній недоліки, у встановлений судом строк, оскільки так і не надав документ, що підтверджує сплату судового збору в сумі 1 762 грн.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.121, 243, 248 КАС України,-
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Позовну заяву Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору - повернути позивачеві.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст.295 КАС України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя Кучма К.С.