Ухвала від 16.11.2018 по справі 5211вр-18/160

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

16 листопада 2018 р. Справа № 5211вр-18/160

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши подання Старшого державного виконавця Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Акопова А.Р. про заміну стягувача у виконавчому провадженні АСВП № 54576262 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс»,-

ВСТАНОВИВ:

15.11.2018 року Старший державний виконавець Акопов А.Р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поданням про заміну стягувача у виконавчому провадженні АСВП № 54576262 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс».

В обґрунтування вищезазначеного подання державний виконавець зазначив про те, що на примусовому виконанні у Солонянському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження № 54576262, де стягувачем згідно постанови про відкриття виконавчого провадження, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье». Приватним нотаріусом КМНО Гуревічовим О.М. вчинено виконавчий напис нотаріуса про стягнення заборгованості за кредитним договором №Р23.175.73461 від 09.11.2015 року з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье».

28.02.2017 року між ТОВ «Факторингова компанія «Серет», яке 29.06.2017 року змінило найменування на ТОВ «Нью Файненс Сервіс» та ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» було укладено договір факторингу, згідно з умовами якого ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» відступило (передало у власність) Фактору (новому кредитору) з 28.02.2017 року, а Фактор, відповідно до Договору факторингу та вимог чинного законодавства набув право грошової вимоги за кредитним договором № Р23.175.73461 від 09.11.2015 року, у зв'язку із чим державний виконавець звернувся до суду із поданням про заміну стягувача у виконавчому провадженні АСВП № 54576262 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс».

При вирішенні питання щодо прийняття подання до свого провадження та призначення його до розгляду, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4)виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"; 10) рішення (постанови) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;11) рішення Національного банку України про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу.

Згідно вимог ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.

Звернення до адміністративного суду реалізовується шляхом пред'явлення відповідного адміністративного позову, відкриття провадження у адміністративній справі та прийняттям адміністративним судом постанови, яка після набрання законної сили, підлягає примусовому виконанню шляхом видачі виконавчого листа та пред'явлення його до примусового виконання.

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України регламентовані процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Так, згідно ч.1 ст.379 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що положення ст.379 Кодексу адміністративного судочинства України щодо заміни сторони виконавчого провадження застосовуються лише у разі, якщо таке виконавче провадження спрямоване на виконання судового рішення, прийнятого у відповідній адміністративній справі, яке набрало законної сили та за яким видано виконавчий лист.

З цього суд робить висновок, що питання про заміну сторони виконавчого провадження в порядку, передбаченому ст. 379 КАС України, можливо розглядати лише у випадку, коли виконавче провадження відкрите на підставі рішення адміністративного суду.

Отже, що в розумінні положень ст.379 КАС України, заміна сторони виконавчого провадження є процесуальним рішенням, яке має прийматись в межах саме завершальної стадії судового провадження.

Згідно ч.1 ст.442 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

За приписами ч.2 ст.446 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

З аналізу вказаних норм вбачається, що в порядку цивільного судочинства передбачена не лише можливість заміни сторони виконавчого провадження не лише при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та їх посадових осіб.

Так як вбачається зі змісту подання, заявник просить замінити сторону виконавчого провадження, яке відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за кредитним договором № Р23.175.73461 від 09.11.2015 року з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье», тобто вказане виконавче провадження не стосується виконання судового рішення, а відкрито на підставі рішення органу виконавчої влади.

Таким чином, питання щодо заміни сторони виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за кредитним договором № Р23.175.73461 від 09.11.2015 року з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье», не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено лише вирішення питань, пов'язаних саме з виконанням судових рішень в адміністративних справах, тоді як питання щодо заміни сторони у цьому виконавчому провадженні підлягає вирішенню за нормами ч.2 ст.446 Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, слід зазначити про те, що питання заміни сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за кредитним договором № Р23.175.73461 від 09.11.2015 року з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье», віднесене до юрисдикції місцевих загальних судів за місцем виконання відповідного виконавчого напису нотаріуса в порядку цивільного судочинства за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.

Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, враховуючи, що подання не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, слід відмовити заявнику у відкритті провадження за цим поданням на підставі п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, приймаючи зазначену ухвалу про відмову у відкритті провадження за вказаною заявою на підставі п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із вимог ч.6 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

За таких обставин, слід роз'яснити заявнику, що це питання підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у загальному місцевому суді за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за кредитним договором №Р23.175.73461 від 09.11.2015 року, за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України за нормами ч.2 ст.446 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 7, 170, 171, 243, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за поданням Старшого державного виконавця Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Акопова А.Р. про заміну стягувача у виконавчому провадженні АСВП № 54576262 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс».

Копію ухвали разом із поданням надіслати заявнику.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку та у строки, встановлені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков

Попередній документ
77914687
Наступний документ
77914689
Інформація про рішення:
№ рішення: 77914688
№ справи: 5211вр-18/160
Дата рішення: 16.11.2018
Дата публікації: 19.11.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; виконавчої служби та виконавчого провадження