Іменем України
14 листопада 2018 року
Київ
справа №804/8845/15
адміністративне провадження №К/9901/19578/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Власенка Д.О. від 13 серпня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Чумака С.Ю., суддів Гімона М.М., Юрко І.В. від 16 вересня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - позивач/Товариство) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - відповідач/Інспекція), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2015 року №0000365103, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 1747162 грн.
На обґрунтування позову послалося на те, що Інспекція всупереч положенням пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно з якими операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів звільнені від оподаткування ПДВ до 01 січня 2017 року, протиправно визначила податкові зобов'язання. Окрім того зазначило, що суми ПДВ, включені ним до складу податкового кредиту за березень 2015 року, підтверджуються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, як того вимагає закон; позивач не допустив податкового правопорушення в результаті включення до складу податкового кредиту ПДВ за березень 2015 року на підставі податкових накладних складених до березня 2015 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2015 року №0000365103 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 728181 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що протягом спірного періоду були чинними норми ПК України, згідно з якими операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування ПДВ; інших переліків зазначених відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до постанови від 12 січня 2011 року №15, Кабінетом Міністрів України затверджено не було; тому операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у Переліках, затверджених постановою №15, звільнялися від оподаткування ПДВ. Разом з тим суд, відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, погодився з доводами відповідача про те, що платники, які не включили на підставі податкових накладних ПДВ до складу податкового кредиту відповідних періодів, право на податковий кредит можуть реалізувати лише шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, у яких ці податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погодившись із висновками суду першої інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 16 вересня 2015 року скасував постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року, а позов Товариства задовольнив у повному обсязі.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з набранням з 01 січня 2015 року чинності нової редакції абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України, якою введено умову щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, та нової редакції абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу, за якою збережено відповідне право за платником податку, але протягом меншого строку, позивач не втрачає права включити до складу податкового кредиту ПДВ за березень 2015 року на підставі податкових накладних, складених до березня 2015 року.
Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Однак зміст касаційної скарги свідчить про незгоду лише з рішенням суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилалась на помилковість позиції суду у даній справі, адже операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, здійснені в період з 01 січня 2015 року по 30 березня 2015 року, мали оподатковуватись в загальному порядку за ставкою 20 відсотків з огляду на те, що норми постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №136, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №15, набрали чинності лише 31 березня 2015 року, а тому, на думку податкового органу, на час виникнення податкових зобов'язань (до 30 березня 2015 року) переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, із затвердженням яких Кабінетом Міністрів України пункт 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України пов'язує можливість звільнення згаданих операцій від оподаткування ПДВ, не діяли. Окрім того зазначає, що з 01 січня 2015 року втратила чинність норма пункту 198.6 статті 198 ПК України, за якою у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним 365 календарних днів з дати складення податкової накладної, а тому відповідач вважає, що податкові накладні, складені з 01 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, можуть бути враховані при формуванні податкового кредиту лише того звітного періоду, на який припадає дата їх складання.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.
В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності Товариства з ПДВ за березень 2015 року складено акт від 19 травня 2015 року №0/28-01/51-03/00190905, у якому встановлено порушення позивачем пункту 11, 23 підрозділу 2 розділу XX, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 201.10 статті 201 та пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого Товариством завищено від'ємне значення ПДВ за березень 2015 року в сумі 1747162,00 грн.
Викладені у акті висновки податкового органу мотивовані тим, що здійснені Товариством у період з 01 січня 2015 року по 30 березня 2015 року операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів на суму 3640907,65 грн. мали бути, але не були оподатковані в загальному порядку за ставкою 20 відсотків, що призвело до заниження ПДВ за лютий 2015 року у сумі 728181 грн. Крім того вказується, що на порушення пунктів 198.2, 198.3 статті 198 з урахуванням пункту 198.6 цієї ж статті ПК України Товариством віднесено до складу податкового кредиту за березень 2015 року суми ПДВ у розмірі 1018981,48 грн. на підставі податкових накладних, складених до березня 2015 року (січень-лютий 2015 року).
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 15 червня 2015 року №0000365103, яким зменшено позивачу у березні 2015 року суму від'ємного значення з ПДВ на 1747162 грн.
Що стосується оподаткування операцій з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, Верховний Суд дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07 липня 2011 року №3609-VI) тимчасово до 01 січня 2014 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №15, з урахуванням змін і доповнень, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року №9, затверджено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких тимчасово, до 01 січня 2014 року, звільняються від обкладення ПДВ.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків» від 19 грудня 2013 року №713-VІІ, який набрав чинності 01 січня 2014 року, внесено зміни до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з якими пролонговано пільговий режим оподаткування ПДВ, запроваджений щодо операцій з постачання окремих груп товарів, до 01 січня 2015 року.
Постановою Кабінету Міністрів України №43, що набрала чинності 18 лютого 2014 року, внесено зміни до постанови №15, зокрема у назві та пункті 1 цієї постанови цифри і слово « 1 січня 2014» замінено цифрами і словом « 1 січня 2015».
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та продовжено розглядуваний пільговий режим оподаткування до 01 січня 2017 року.
У зв'язку з цим Кабінет Міністрів України постановою від 25 березня 2015 року №136 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №15», яка набрала чинності 31 березня 2015 року, продовжив дію останньої до 01 січня 2017 року.
Таким чином упродовж спірного періоду (з 01 січня 2015 року по 30 березня 2015 року) були чинними норми ПК України, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування ПДВ. Інших переліків зазначених відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до постанови №15, Кабінет Міністрів України не затверджував. Натомість постановою №136 внесено зміни до постанови №15, згідно з якими, зокрема, термін звільнення таких операцій від обкладення ПДВ продовжувався до 01 січня 2017 року.
Отже операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у Переліках, затверджених постановою №15, у період з 01 січня 2015 року по 30 березня 2015 року звільнялись від оподаткування ПДВ.
Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом України у постановах від 20 жовтня 2015 року (справа №21-2792а15) та від 11 квітня 2017 року (справа №21-1709а16), а також Верховним Судом у постанові від 21 серпня 2018 року (справа №804/13003/15).
Стосовно ж права позивача включити до складу податкового кредиту ПДВ на підставі податкових накладних, складених за попередні періоди, слід зазначити таке.
Відповідно підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України (у редакції, чинній станом на грудень 2014 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України (у редакції, чинній станом на грудень 2014 року) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За змістом абзаців 1, 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України (у згаданій редакції) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Зазначена вище редакція абзаців 1, 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України діяла до 01 січня 2015 року.
Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 198.6 статті 198 ПК України. За змістом абзаців 1, 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України (в редакції Закону №71-VIII) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної.
У справі, яка розглядається, судами встановлено, що постачальник на підставі зазначеної вище норми закону зареєстрував податкові накладні у Єдиному державному реєстрі податкових накладних у січні - лютому 2015 року, а позивач відніс на підставі таких накладних суми ПДВ до складу податкового кредиту за звітний період - березень 2015 року.
Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного суду, що з набранням чинності з 01 січня 2015 року нової редакції абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України, якою введено умову щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, та нової редакції абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу, за якою збережено відповідне право за платником податку, але протягом меншого строку, позивач не втрачає права включити до складу податкового кредиту ПДВ за березень 2015 року на підставі податкових накладних, складених у січні-лютому 2015 року.
Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16 липня 2015 року №643-VIII, який набрав чинності з 29 липня 2015 року, пункт 198.6 після абзацу другого доповнено двома новими абзацами такого змісту: «Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної». У зв'язку з цим абзаци третій - шостий слід вважати відповідно абзацами п'ятим - восьмим.
Таким чином висновок суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні вказаних норм матеріального права.
Доводи ж касаційної скарги наведеного не спростовують й підстави для її задоволення відсутні.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду