Іменем України
15 листопада 2018 року
Київ
справа №820/828/16
адміністративне провадження №К/9901/7819/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,
розглянувши у судовому засіданні без виклику сторін в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №820/828/16
за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про стягнення сум, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Старосуда М.І., суддів: Лях О.П., Яковенка М.М.)
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної судової адміністрації України, в якому просив:
- стягнути з Державної судової адміністрації України (ЄДРПОУ 26255795) на його користь (ІПН НОМЕР_1) - 18 944,80 грн. індексації недоплаченої частини заробітної плати за період червень - грудень 2005 року по травень 2015 року;
- стягнути з Державної судової адміністрації України на його користь 200 636,50 грн компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
2. В обґрунтування позову зазначив, що у період з 03 квітня 2005 року по 02 грудня 2010 року він займав посаду судді Військового місцевого суду Харківського гарнізону, який ліквідовано на підставі Указу Президента України «Про ліквідацію військових апеляційних та військових місцевих судів» від 14.09.2010 року №900/2010. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року у справі №820/10327/13-а зобов'язано Державну казначейську службу України провести видатки з Державного бюджету України для виплати ОСОБА_1 заборгованості з виплати грошового утримання судді за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року та стягнуто на його користь заборгованість з виплати грошового утримання судді за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року. Оскільки вказане грошове утримання було виплачено позивачу з порушенням строків його виплати, то відповідно до приписів діючого законодавства ОСОБА_1 має право на отримання компенсації за втрату частини заробітної плати. Крім того, позивачем також зазначено, що у вказаний період він отримував щомісячне грошове забезпечення у меншому розмірі, ніж це було передбачено Законом України «Про судоустрій та статус суддів» без врахування індексаційних виплат. Зазначені обставини слугували підставою для звернення позивача до суду для захисту своїх порушених прав.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що до спірних відносин не можуть бути застосовані положення Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", оскільки за правилами, визначеними статтею 3 цього Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс в період невиплати доходу.
Оскільки сума грошового забезпечення за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року була визначена судовим рішенням та відповідачем по справі не була самостійно виплачена, а позивачем заявлено в даному провадженні вимоги про нарахування компенсації щодо оспорюваної суми заробітної плати, а не нарахованої, то така вимога задоволенню не підлягає.
Невиплачене позивачу грошове утримання за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2006 року за постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі №820/10327/13-а є різницею в отримуваному позивачем розмірі грошового утримання і передбаченому Законом України "Про судоустрій та статус суддів".
Отже, оскільки позивачем за вказаний період отримувався дохід, то подальше його збільшення за рішенням суду не підлягає індексації.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково.
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію заробітної плати та компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 22 квітня 2014 року по 14 травня 2015 року у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати, стягнутої за рішення суду в розмірі 84 134,20 грн, у тому числі податок з доходів фізичних осіб в розмірі 10 974,03 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки постанова суду від 13 лютого 2014 року про стягнення грошового утримання набрала законної сили 22 квітня 2014 року, а кошти в сумі 84 134,20 грн були перераховані позивачу 14 травня 2015 року, тому період затримки по виплаті недоплаченого грошового утримання позивача становить з 22 квітня 2014 року по 14 травня 2015 року.
У зв'язку з порушенням відповідачем термінів виплати присудженої за рішенням суду недоплаченої заробітної плати в сумі 84 134,20 грн, індексації та компенсації підлягає зазначена сума заробітної плати за період з 22 квітня 2014 року по 14 травня 2015 року, оскільки ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
При цьому індексація та компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна судова адміністрація України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2016 року відкрито провадження за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року.
9. Верховний Суд ухвалою від 14 листопада 2018 року відмовив у задоволенні клопотання касатора про розгляд справи за його участю та призначив її до розгляду у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб за наявними у справі матеріалами.
10. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (Державної судової адміністрації України):
Положення Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки в даному випадку позивачем заявлено вимоги про нарахування компенсації щодо оспорюваної суми заробітної плати, а не нарахованої, як передбачено статтею 3 цього Закону.
Невиплачене позивачу грошове утримання за спірний період відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року є різницею між отриманим позивачем розміром грошового утримання і передбаченим Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно, оскільки позивач уже отримував дохід за вказаний період, то подальше його збільшення за рішенням суду не підлягає індексації.
18 червня 2014 року Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, в якому зобов'язано Державну казначейську службу України провести з позивачем відповідні розрахунки. Разом з тим, Державна казначейська служба України направила даний лист до ДСА України лише 23 квітня 2015 року. Таким чином, затримка з виплати належних ОСОБА_1 сум відбулась не з вини відповідача.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. ОСОБА_1 з 01 червня 2005 року по 01 січня 2006 року перебував на посаді судді військового суду Харківського гарнізону.
13. Наказом голови військового місцевого суду Харківського гарнізону №117 від 29 жовтня 2010 року "Про звільнення з військової служби судді військового місцевого суду Харківського гарнізону підполковника юстиції ОСОБА_1" на підставі наказу Міністра оборони України від 11 жовтня 2010 року №1081 о/с звільнено з військової служби у запас за пунктом "г" ч.7 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
14. У період з 01 червня 2005 року по 01 січня 2006 року позивачу виплачено грошове забезпечення у розмірі 21862,84 грн.
15. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації та Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволено; зобов'язано Державну казначейську службу України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів", за кодом 0501150, для виплати ОСОБА_1 заборгованості з виплати грошового утримання судді в розмірі 84 134,20 грн у тому числі податок з доходів фізичних осіб в розмірі 10 974,03 грн за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року; стягнуто з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати грошового утримання судді в розмірі 84 134 грн 20 коп., у тому числі податок з доходів фізичних осіб в розмірі 10 974,03 грн за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року.
16. Заборгованість з грошового утримання за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року включно, яка встановлена рішенням суду була виплачена позивачу 13 травня 2015 року.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
17. Конституція України.
17.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)
18.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. Кодекс законів про працю України, введений в дію з 1 червня 1972 року Законом Української РСР від 10 грудня 1971 року №322-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
19.1. Стаття 95. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
20. Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року № 2017-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
20.1. Стаття 18. Індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
21. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
21.1. Стаття 148. Державна судова адміністрація України є органом у системі судової влади, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади, отже на неї покладено обов'язок по здійсненню заходів щодо матеріального забезпечення суддів відповідно до законодавства.
22. Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
22.1. Стаття 1. Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
22.2. Стаття 2. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
22.3. Стаття 4. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
23. Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III.
23.1. Стаття 2. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
23.2. Стаття 3. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
23.3. Стаття 7. Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
24. Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР.
24.1. Стаття 33. В період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
24.2. Стаття 34. Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
25. Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
25.1. Пункт 2. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.
25.2. Пункт 1-1. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
25.3. Пункт 5. У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
26. Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1427.
26.1. Пункт 2. Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги (далі - споживчі ціни) за цей період зріс більш як на один відсоток.
26.2. Пункт 3. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
28. Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
29. Аналіз нормативно-правових актів, які стосуються питання компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, дає підстави для висновку, що така компенсація відбувається за умови затримки виплати на один або більше місяців заробітної плати, яка нарахована працівнику, проте не виплачена.
30. Із матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі №820/10327/13-а, яка набрала законної сили, встановлено, що згідно щомісячного розрахунку фонду оплати праці суддів за червень-грудень 2005 року та довідки №406-5 від 10 жовтня 2008 року нараховане грошове утримання, виходячи з посадових окладів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №865 від 03 вересня 2005 року, становить: 95 023,01 грн. Розмір фактично виплаченого ОСОБА_1 грошового утримання становить 21862,84 грн, згідно довідки №406-5 від 10 жовтня 2008 року. Розмір недоплаченого грошового утримання судді Чопенку Я.В., який займав посаду судді Військового місцевого суду Харківського гарнізону у період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року складає: 84134,20 грн у т.ч. ПДФО в розмірі 10974,03 грн.
31. Зазначена заборгованість за спірний період була фактично виплачена ОСОБА_1 14 травня 2015 року, що підтверджено листом №5-13/742/14811 від 19 травня 2015 року Державної казначейської служби України "Про надання інформації".
32. Вищезазначеною постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі №820/10327/13-а також встановлено, що з 01 червня 2005 року по 01 січня 2006 року оклади суддів місцевих загальних судів були меншими та не відповідали відсотковому співвідношенню новому розміру окладу Голови Верховного Суду України, зокрема суддів Військового суду Харківського гарнізону. Також зазначено, що листом за вих.№17-4640/07 від 19.07.2007 року Державна судова адміністрація України зобов'язала головних бухгалтерів апеляційних і місцевих господарських та військових судів у зв'язку з прийняттям постанови ВАСУ від 16.05.2007 року щодо застосування постанови КМУ від 03.09.2005 року №865 «Про оплату праці суддів» з 01 червня 2005 року надати розрахунки заробітної плати суддів, щомісячного грошового утримання та щомісячного довічного грошового утримання за червень-грудень 2005 року відповідно до таблиць, що додавались. Зазначеним листом роз'яснено, що розрахунки потрібно було здійснити виходячи із посадових окладів передбачених вказаною постановою з урахуванням встановлених на той час надбавок, доплат та премій за фактично відпрацьований час.
33. Із встановлених по справі обставин слідує, що сума грошового забезпечення за період з 1 червня 2005 року по 1 січня 2006 року була визначена рішенням суду, а не самостійно відповідачем.
34. Враховуючи те, що норми Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III застосовуються у випадку затримки виплати роботодавцем нарахованих, але не виплачених сум, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з ДСА України компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
35. Посилання суду апеляційної інстанції на постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" згідно з якою компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення, колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими, оскільки даною постановою передбачено, що компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі статтею 34 Закону України «Про оплату праці» і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. №1427. Відповідно до даних нормативно-правових актів, компенсації підлягає нарахована, проте не виплачена сума заробітної плати.
36. Щодо позовних вимог в частині стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 18 944,80 грн індексації недосплаченої частини заробітної плати за період червень - грудень 2005 року по травень 2015 року, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
37. Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
38. Аналіз норм вищезазначеного Закону та норм Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 дає підстави для висновку, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.
39. Базовим місяцем для нарахування сум індексації вважають місяць, у якому відбувається підвищення зарплати на будь-яку суму за рахунок збільшення його постійних складових.
40. Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 29 січня 2014 року встановлено три випадки, коли підвищення зарплати не робить місяць базовим: а) працівнику встановлено доплату за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт; за суміщення професій (посад); за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників; б) підвищення зарплати за рахунок прийняття на роботу за внутрішнім сумісництвом; в) зарплата підвищується за рахунок збільшення розміру премії. Заробітну плату з цього місяця не індексують, якщо сума її підвищення перевищує суму індексації (фіксовану її величину), що повинна нараховуватися в місяці підвищення.
41. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що індексація доходу здійснюється в межах прожиткового мінімуму доходів громадян. Однак, невиплачене позивачу грошове утримання за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2006 року за постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі №820/10327/13-а є різницею в отримуваному позивачем розмірі грошового утримання і розмірі, передбаченому Законом України "Про судоустрій та статус суддів".
42. Отже, оскільки позивачем за вказаний період отримувався дохід, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що подальше його збільшення за рішенням суду не підлягає індексації.
43. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
44. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
45. Зважаючи на те, що апеляційний суд помилково застосував норми матеріального права, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції
46. Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України - задовольнити.
2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року - скасувати.
3. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року - залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді О.В.Білоус
І.Л.Желтобрюх