06 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа №1640/2467/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шулик Н.І.
та представників сторін:
від позивача - Крамаренко О.П.,
від відповідача - Бабіченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
1. Короткий зміст позовних вимог.
Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - позивач, ПОВ ФСЗІ) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (надалі - відповідач, ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта") та з урахуванням заяви від 19.10.18 /т. 1, а.с. 47/ просили суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 10041972,76 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1338218,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем у 2017 році вимог статей 18-20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо забезпечення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав. 01.11.18 судом одержано відзив на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /т. 1, а.с. 62-69/. При цьому зазначив, що ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" у 2017 році виконано вимоги щодо створення робочих місць та повідомлення служби зайнятості про необхідність працевлаштування осіб з інвалідністю. Зокрема, на виконання вимог законів України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про зайнятість населення" відповідач упродовж 2017 року 175 разів звертався до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості з повідомленнями про наявність вільних робочих місць. На підставі направлень центру зайнятості підприємством працевлаштовані 60 осіб, випадків відмови у працевлаштуванні не було.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.18 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання 10.10.18 відкладено у зв'язку з неявкою представника відповідача.
У підготовчому засіданні 23.10.18 судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим відкладено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою суду (без виходу до нарадчої кімнати) від 06.11.18 закрито підготовче провадження, за згодою учасників справи суд перейшов до розгляду справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.
ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 00152307.
Відповідачем 19.02.18 подано до ПОВ ФСЗІ звіт за формою №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік, вх. №2143 /т. 1, а.с. 6/. За змістом вказаного звіту середньооблікова кількість штатних працівників підприємства у 2017 році становила 3949 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 590247,7 тис. грн; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 158 осіб, а середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, за 2017 рік - 49 осіб.
Посилаючись на те, що відповідачем у 2017 році не виконано норматив працевлаштування інвалідів, позивач, виходячи з приписів статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", стверджував про наявність у відповідача обов'язку зі сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 16291972,76 грн та пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій у розмірі 752815,84 грн /т. 1, а.с. 7/.
19.10.18 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій, посилаючись на часткову сплату відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій, просив стягнути з ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" адміністративно-господарські санкції у розмірі 10041972,76 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1338218,30 грн /т. 1, а.с. 47/.
Спірні відносини урегульовані Законом України від 21.03.91 №875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (надалі - Закон №875-XII).
Згідно з частиною першою статті 17 Закону №875-XII (в редакції, чинній упродовж 2017 року) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
У відповідності до частини першої статті 18 Закону №875-XII, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Разом з цим, як визначено частиною третьою вказаної статті, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, відповідно до частини першої статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.13 №316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05.12.16 №1476), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.06.13 за №988/23520, затверджено форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".
Пунктом 5 розділу І Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" визначено, що форма N 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Виходячи з наведених вище приписів Закону №875-XII, обов'язок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю покладено як на суб'єктів господарювання, так і на державу, від імені якої діють відповідні державні служби зайнятості.
Обов'язок суб'єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування такої категорії осіб. У той же час, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком займатися пошуком таких осіб для працевлаштування.
При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 14.02.18 у справі №820/2124/16, від 28.02.18 у справі №807/612/16, від 21.08.18 у справі №804/6950/15.
Суд також наголошує, що принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. За приписами частини другої статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26.06.18 у справі №806/1368/17.
Суд враховує, що ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" упродовж 2017 року 175 разів зверталось до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості з повідомленнями про наявність вільних робочих місць, що підтверджено звітами форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", копії яких залучені до матеріалів справи /т. 1, а.с. 71-250; т. 2, а.с. 1-65/.
Стосовно тверджень представника позивача про те, що надані відповідачем звіти не містять інформації про необхідність працевлаштування саме осіб з інвалідністю суд зауважує, що сама по собі форма звіту №3-ПН передбачає зазначення такої інформації за бажанням роботодавця.
Водночас суд враховує, що Центром зайнятості упродовж 2017 року видані направлення на працевлаштування 60 особам, всі з них працевлаштовані ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта".
Крім того, як підтверджено звітом за формою 10-ПН /т. 1, а.с. 6/, у 2017 році середньооблікова кількість штатних працівників ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта", яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 49 осіб.
Таким чином, відповідач вживав залежних від нього заходів щодо створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю.
З огляду на викладене, суд відхиляє як необґрунтовані повідомлення Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості, викладені у листах від 27.04.18 вих. №1117 /т. 1, а.с. 9/, від 13.08.18 вих. №1846 /т. 1, а.с. 27/, про те, що відповідач упродовж 2017 року не повідомляв Центр зайнятості про необхідність працевлаштування осіб з інвалідністю.
Особи з інвалідністю Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості для працевлаштування на ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" не направлялися.
Докази необґрунтованих відмов зі сторони відповідача у працевлаштуванні осіб з інвалідністю у матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено факт виконання вимог Закону №875-XIІ. Відтак, за відсутності в діях відповідача вини у вчиненні господарського правопорушення, відсутні підстави для стягнення з ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" адміністративно-господарських санкцій та пені відповідно до приписів Закону №875-XII.
За таких обставин, позовні вимоги ПОВ ФСЗІ є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
У задоволенні адміністративного позову Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16 листопада 2018 року.
Суддя О.О. Кукоба