Апеляційне провадження № 11сс/818/156/18 Слідчий суддя: ОСОБА_1
Справа № 635/4979/18 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст.173 КПК України
8 листопада 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представників власників майна - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційними скаргами представників власників майна - адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня», «Агрофірма «Надія», приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб», сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Крупичпільське» на ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 вересня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 42018221430000250 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та накладено арешт на майно,
Цією ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 42018221430000250 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та накладено арешт на посіви сільськогосподарських культур врожаю 2018 року, які належать ТОВ «Берегиня», «Агрофірма «Надія», ПОСП «Хлібороб», СТОВ «Крупичпільське» що знаходяться на орендованих цими підприємствами земельних ділянках, кадастрові номери яких детально вказані в судовій ухвалі, шляхом встановлення заборони його власникам відчужувати арештоване майно у будь-який спосіб та розпоряджатися цим майном з можливістю лише за письмовим дозволом прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, здійснювати дії, пов'язані зі збиранням посівів сільськогосподарських культур врожаю 2018 року та подальшим їх зберіганням.
Слідчим суддею встановлено, що майно, зазначене у клопотанні, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки воно має ознаки предмета кримінального правопорушення та ознаки майна, в яке повністю або частково перетворені одержані внаслідок вчинення злочину грошові кошти, тому з метою унеможливлення його приховування, пошкодження, зникнення, втрати слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.
Представники власників майна, на яке накладено арешт, не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 вересня 2018 року скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Представник ОСОБА_10 в своїй апеляційній скарзі зазначає, що майно, на яке накладено арешт не може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки предметом «нібито вчиненого кримінального правопорушення» є грошові кошти в розмірі 21 215 500 доларів США, тому вважає, що посіви сільськогосподарських культур не можуть бути предметом злочину в даному провадженні. Щодо посилання на те, що ці кошти були перетворені в посіви сільськогосподарських культур врожаю 2018 року, то ані в ухвалі слідчого судді, ані в клопотанні не має жодних відомостей, що майно набуте у власність саме з використанням нібито викрадених грошових коштів. Доказів того, що між ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та апелянтами існували якісь правочини не надано. Апелянти стверджують, що не вчиняли правочинів ні з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ні з ОСОБА_14 . Слідчим суддею не було встановлено руху нібито викрадених грошових коштів, та як вони трансформувалися в посіви сільськогосподарських культур 2018 року, оскільки протягом 2009-2018 років апелянти залучали грошові кошти від ряду банківських установ, отримували доходи від своєї діяльності. Не було враховано, що з моменту вчинення ніби кримінального правопорушення минуло 5 років, а слідчим суддею при цьому не встановлено з'язок викрадених в 2009-2013 роках коштів із посівами, вирощеними в 2018 році. В ухвалі не визначено вид, асортимент, точну кількість врожаю 2018 року. Слідчий суддя посилається на постанову Генерального прокурора України про доручення здійснення досудового розслідування, проте в матеріалах справи вказана постанова відсутня. Слідчим суддею не встановлено жодного зв'язку апелянтів та їх належність до підприємств групи «Росток-Холдинг». Крім того, ТОВ «Росток-Холдинг» було засновано, коли апелянти вже існували як суб'єкти господарської діяльності. Представник зазначає, що ОСОБА_14 не є потерпілим. Вважає, що предметом розслідування є фактично цивільно-правові кредитні відносини між компаніями. Посилається на відсутність в матеріалах справи заяви ОСОБА_14 про вчинення кримінального правопорушення, заяви про залучення в якості потерпілого, цивільний позов. ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , посадові особи апелянтів навіть не були допитані в ході досудового розслідування та не мають жодного статусу у кримінальному провадженні. Накладення арешту на посіви тягне за собою ряд негативних наслідків.
Представник ОСОБА_11 в апеляційній скарзі вказує, що прокурором не було надано звітності, яка на його думку є недостовірною та яку нібито ОСОБА_12 надавав ОСОБА_14 , не додано форфардних контрактів, виписок з банківських рахунків компаній проекту «Зернотрейдінг», які б свідчили про перерахування коштів хоча б на одне з підприємств. Вказує, що прокурор посилається на те, що з підприємствами апелянтами договори укладалися на умовах, що стягнення заборгованості за ними було малоймовірним, однак в матеріалах відсутні докази малоймовірності стягнення заборгованості за нетиповими форвардними контрактами у вигляді претензійно-позовної роботи між компаніями проекту «Зернотрейдинг» та підприємствами-апелянтами. Зазначає, що докази руху грошових коштів між нерезидентами на підставі кредитних договорів в матеріалах відсутні, не надано підтвердження того, що у ОСОБА_14 взагалі були наявні кошти в сумі більше 20 млн. доларів в період їх надання. Звертає увагу, що посилання слідчого судді на положення ст. 167 КПК України є безпідставним, оскільки вказані положення стосуються виключно тимчасово вилученого майна.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників власників майна, які підтримали вимоги апеляційної скарги, думку прокурорів, які наполягали на обгрунтованості прийнятого слідчим суддею рішення, вказуючи на необхідність накладення арешту на майно, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила підстави для часткового задоволення апеляційних вимог представників.
З клопотання прокурора встановлено, що в провадженні Харківської місцевої прокуратури № 6 перебувають матеріали кримінального провадження № 42018221430000250 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
У клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 2009 по 2013 pоків, в ході реалізації комерційного проекту з торгівлі зерновими культурами, іменованого « ОСОБА_15 », - один з учасників цього проекту, ОСОБА_12 , маючи на меті вчинення шахрайських дій, шляхом зловживання довірою ОСОБА_14 , як фінансового партнера проекту, аргументуючи необхідністю фінансування робочого капіталу проекту «Зернотрейдинг» з використанням грошових коштів підконтрольних ОСОБА_14 . компаній, заволодів належними ОСОБА_14 грошовими коштами в особливо великих розмірах, а саме грошовими коштами в розмірі 21 215 500,00 доларів США, які виводилися з проекту та використовувалися для створення, розвитку підприємств, що входять до групи підприємств «Росток Холдинг», їх матеріальної бази, земельного фонду та іншого, які належать ОСОБА_12 . Прокурор, посилаючись на вимоги ст. 98 КПК України, та вказуючи, що майно, на яке він просить накласти арешт, було перетворено та одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звернувся з клопотанням про арешт посівів сільськогосподарських культур врожаю 2018 року, які належать ТОВ «Берегиня», «Агрофірма «Надія», ПОСП «Хлібороб», СТОВ «Крупичпільське» та знаходяться на орендованих цими підприємствами земельних ділянках.
З огляду на зміст клопотання прокурора та додані до нього матеріали колегія суддів не вбачає підстав вважати безпідставним висновок, що в даному випадку існують достатні підстави вважати про наявність ознак складу злочину, в результаті якого незаконно були привласнені кошти ОСОБА_14 , оскільки прокурором у клопотанні наведені переконливі доводи щодо схеми заволодіння грошовими коштами ОСОБА_14 , які не спростовані, враховуючи зокрема і те, що засновниками зазначених вище підприємств та їх кінцевими бенефіціарними власниками є ТОВ «Росток-Холдинг», ОСОБА_13 та ОСОБА_12 (а.с. 116-131), і вказане вище майно може відповідати критеріям ст. 98 КПК України, що відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є підставою для накладення на нього арешту. Разом з цим, апеляційний суд відмічає, що клопотання про арешт майна має відповідати вимогам ст. 171 КПК України, відповідно до якої у клопотанні має бути зазначено перелік та вид майна, що належить арештувати.
Частиною 3 ст. 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Однак, апеляційним судом встановлено, що прокурор, звертаючись із клопотанням про накладення арешту на посіви сільськогосподарських культур врожаю 2018 року, не конкретизував посіви яких саме сільськогосподарських культур знаходяться на полях, що перебувають у користуванні ТОВ «Берегиня», «Агрофірма «Надія», ПОСП «Хлібороб», СТОВ «Крупичпільське», не зазначив їх об'єму, найменування культур, вагу, вартість. Без усунення зазначених недоліків накладення арешту на посіви сільськогосподарських культур є передчасним. Також заслуговують на увагу доводи представника щодо помилкового посилання прокурора на вимоги ст. 167 КПК України, яка визначає підстави тимчасового вилучення майна. Крім того, прокурор вказав, що посіви сільськогосподарських культур врожаю 2018 року є предметом кримінального правопорушення, проте таке посилання є хибним, враховуючи кваліфікацію кримінального правопорушення.
Слідчим суддею цим обставинам оцінки надано не було, при ухваленні рішення вони не враховані, тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а матеріли клопотання поверненню прокурору в порядку ч. 3 ст. 172 КПК України.
Доводи апелянтів, що прокурором не було надано звітності, яка на його думку є недостовірною та яку нібито ОСОБА_12 надавав ОСОБА_14 , не додано форфардних контрактів, щодо руху коштів, та про те, що мають місце цивільно-правові кредитні відносини, а також щодо обгрунтованості накладення арешту на майно для забезпечення відшкодування шкоди, мають бути перевірені в ході подальшого здійснення досудового розслідування та нового судового розгляду після усунення недоліків клопотання.
При цьому, апеляційний суд відмічає, що у випадку повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення недоліків відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні. Таким чином, до спливу встановленого 72-годинного строку чи, у випадку звернення із клопотанням після усунення недоліків, до вирішення слідчим суддею питання про арешт майна його власники позбавлені можливості відчужувати це майно.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_10 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_11 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 вересня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 42018221430000250 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та накладено арешт на майно скасувати, а матеріали за клопотанням повернути прокурору для усунення недоліків, та приведення у відповідність з вимогами ст.171 КПК України, надавши для цього строк протягом 72 годин з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді