Справа № 635/4979/18 Головуючий першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/162/18 Доповідач: ОСОБА_2
№ 11-сс/818/197/18
Категорія: в порядку КПК України
08 листопада 2018 року м.Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
за участі
прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
представників
власників майна - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали за апеляційними скаргами адвокатів ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , діючих в інтересах ПП «Аграрні Інвестиції», ПП «Ямпіль Інвест», ТОВ «Шалигинське», ТОВ «Агрофірма «Ім.Чапаєва», ПП «Середина-Буда Агро», ТОВ «Агрофірма «Обрій» на ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 вересня 2018 року про задоволення клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_9 про арешт майна,-
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 вересня 2018 року задоволено клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №42018221430000250 від 17 липня 2018 року та накладено арешт на майно, а саме на посіви сільськогосподарських культур врожаю 2018 року, які належать ТОВ «Шалигинське», загальною площею 3 892,79 га, ПП «Аграрні інвестиції», загальною площею 9 458,31 га, ТОВ Агрофірма «Ім. Чапаєва», загальною площею 2 172,89 га, ТОВ Агрофірма «Обрій», загальною площею 654,48 га, ПП «Середина-Буда Агро», загальною площею 169,35 га, ПП «Ямпіль Інвест», загальною площею 7 304,30 га (кадастрові номери яких зазначені в клопотанні прокурора та в оскаржуваній ухвалі слідчого судді), шляхом заборони його власникам відчужувати арештоване майно у будь-який спосіб та розпоряджатися цим майном, з можливістю за письмовим дозволом прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, здійснювати дії, пов'язані зі збиранням посівів вказаних культур врожаю 2018 року та з подальшим їх зберіганням.
З таким рішенням слідчого судді не погодився адвокат ОСОБА_14 , діючий в інтересах власників арештованого майна та подав апеляційну скаргу, яка містить прохання про скасування ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 вересня 2018 року та про постановлення нової ухвали, якою просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що арештоване майно не може бути речовим доказом, оскільки ані прокурором у клопотанні, ані слідчим суддею не встановлено, що майно, на яке накладено арешт, набуте у власність з використанням нібито викрадених коштів. Натомість вказує, що підприємства, на майно яких накладено арешт, є суб'єктами господарювання, які протягом періоду 2009-2018 років здійснювали господарську діяльність та отримували від неї дохід, залучаючи значні грошові кошти від ряду банківських установ.
Крім того,зазначив, що оскільки предметом розслідування у даному кримінальному провадженні є фактично кредитні цивільно-правові відносини між компаніями, обґрунтована підозра у даному кримінальному провадженні відсутня.
Апелянт стверджує, що накладаючи арешт на майно апелянтів, слідчий суддя незаконно втрутився у фінансово-господарську діяльність сімнадцяти компаній, чим позбавив останніх можливості здійснювати правомірну статутну діяльність та спричинив комплекс негативних наслідків.
Апеляційна скарга адвоката ОСОБА_11 містить аналогічне прохання з вищевказаною апеляційною скаргою з посиланням на те, що майно, на яке накладено арешт, не може бути речовим доказом, оскільки набуте не у результаті кримінального правопорушення, як стверджує прокурор, а у результаті залучення кредитів банків та надходжень від господарської діяльності.
Крім того, зазначив, що слідчий суддя, маючи повноваження витребувати у прокурора додаткові документи та докази щодо внесеного клопотання, з'ясування яких має істотне значення, поклався лише на припущення прокурора, що безумовно свідчить про неповноту судового розгляду.
Враховуючи те, що клопотання прокурора розглядалось слідчим суддею в порядку передбаченому ч.2 ст.172 КПК України без виклику представників власників майна, а копію оскаржуваної ухвали ними було отримано 09 жовтня 2018 року, колегія суддів, враховуючи вимоги 395 КПК України дійшов до висновку, що апелянти не пропустили строк на апеляційне оскарження.
Заслухавши доповідь судді, доводи апелянтів, які підтримали апеляційні скарги та просили про їх задоволення, думку прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг та вважали ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із наданих апеляційному суду матеріалів судового провадження, слідчим відділом Харківського ВП ГУ НП у Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018221430000250 від 17 липня 2018 року за фактом заволодіння ОСОБА_15 шляхом обману та зловживання довірою, грошовими коштами, які належать ОСОБА_16 , у розмірі понад один мільйон гривень, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України.
Постановою Генерального прокурора України ОСОБА_17 від 06 серпня 2018 року здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42018221430000250 від 17 липня 2018 року доручено слідчим слідчого відділу Харківського Головного управління Національної поліції в Харківській області
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_15 та ОСОБА_18 є власниками 100% корпоративних прав ТОВ «Росток-Холдинг», до групи якого входить ряд підприємств, а саме: ТОВ «Новгород-Сіверський Елеватор», ТОВ «Росток-Холдинг», ТОВ «Демор», ПП «Новгород-Сіверські Аграрні Інвестиції», ТОВ «Берегиня», ТОВ «Агрофірма «Надія», ПОСП «Ічнянське», ПОСП «Хлібороб», ПП «Аграрні Інвестиції», ПП «Ямпіль Інвест», ТОВ «Росток-Трейд», ТОВ «Комбікормник», СТОВ «Крупчипільське», ТОВ «Шалигинське», ТОВ «Агрофірма «Ім.Чапаєва», ПП «Середина-Буда Агро».
ОСОБА_16 є бенефіціарним співвласником компанії Samoran Investments Limited.
Згідно наданої суду апеляційної інстанції довідки від 21 вересня 2018 року, оформленої в установленому законом порядку, копія якої також є в матеріалах судової справи, вбачається, що йому належать 50% частки у вказаній компанії.
В клопотанні прокурора про накладення арешту зазначено, що грошові кошти з компанії ОСОБА_16 . Samoran Investments Limited передавались на компанію Best Grain K/S, що повністю є підконтрольною ОСОБА_15 та ОСОБА_18 та входить до групи «Росток-Холдинг».
В подальшому вищевказані кошти переправлялися з компанії Best Grain K/S на трейдингову компанію SIA «Latexport», яка також повністю підконтрольна ОСОБА_15 та ОСОБА_18 та входить до групи «Росток-Холдинг».
В свою чергу, з компанії SIA «Latexport» грошові кошти переправлятися до України на компанії групи «Росток-Холдинг» за договорами поставки з передплатою (Форвардні контракти), у тому числі через Українську трейдингову компанію групи - ТОВ «Росток-Трейд», яка в подальшому перераховувала грошові кошти на інші підприємства групи в Україні.
На підтвердження контролю ОСОБА_15 та ОСОБА_18 над компаніями Best Grain K/S та SIA «Latexport» та одержання коштів останніми та їх спрямування на підприємства групи «Росток-Холдинг» в матеріалах справи є: копія Меморандуму Агро Проекту від 26 червня 2015 року за підписами ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , відповідно до якого факт одержання ОСОБА_15 грошових коштів у сумі 21 215 000 доларів США та їх подальше спрямування без згоди ОСОБА_16 та ОСОБА_19 на проект «Росток-Холдинг»; копія Акціонерного договору про управління та поділ бізнесу від 01 вересня 2014 року за підписами ОСОБА_15 та ОСОБА_18 , відповідно до якого грошові кошти, отримані від ОСОБА_16 , інвестовано в аграрні компанії групи «Росток-Холдинг», шляхом передплати за товар; копія Протоколу зборів акціонерів групи компанії Росток-Холдинг від 01 грудня 2015 року за підписом ОСОБА_18 , яким визнається факт одержання від ОСОБА_16 грошових коштів в сумі 21 215 000 доларів США та їх подальше спрямування на проект «Росток-Холдинг»; копія розписки ОСОБА_15 , відповідно до якої останній визнає факт отримання грошових коштів від ОСОБА_16 у сумі 21 215 00 доларів США; копія акту звірки між компанією Samoran Investments Limited та Best Grain K/S; копії кредитних договорів між компанією Samoran Investments Limited та компанією Best Grain K/S (підконтрольна ОСОБА_15 та ОСОБА_18 , що підтверджується Меморандумами та протоколами); копії форвардних контрактів, що були отримані в ході проведення слідчих дій, укладеними між ТОВ «Росток-Трейд» (продавець) та SIA «Latexport» (покупець); матеріалами наданими в межах допиту ОСОБА_20 .
Виходячи із зазначених доказів, прокурор зазначив, що спрямовуючи грошові кошти у сумі 21 215 00 доларів США через компанію Samoran Investments Limited на проект «Росток-Холдинг» ОСОБА_15 створював видимість вчинення дій, спрямованих на повернення боргу ОСОБА_16 , здійснюючи підписання вищевказаних документів та проведенням переговорів.
Отже, виходячи із викладених обставин, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційних скарг про те, що між сторонами склалися цивільно-правові відносини та вважає, що відомості, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України є обґрунтованими на даній стадії досудового розслідування. Матеріали, подані прокурором, дають підстави вважати, що можливо скоєне кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст.214,223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.
Отже, доводи викладені в апеляційних скаргах ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , щодо відсутності доказів на підтвердження руху грошових коштів між нерезидентами на підставі кредитних договорів, а також інші доводи у спростування обґрунтованої підозри, будуть перевірені при проведенні досудового розслідування.
Згідно матеріалів кримінального провадження юридичні особи: ТОВ «Шалигинське», ПП «Аграрні інвестиції», ТОВ Агрофірма «Ім. Чапаєва», ТОВ Агрофірма «Обрій», ПП «Середина-Буда Агро», ПП «Ямпіль Інвест» займаються вирощуванням зернових культур та насіння олійних культур. Вказані підприємства зареєстровані та здійснюють діяльність у Сумській області.
В своєму клопотанні прокурор вказує, що вищевказані сільськогосподарські культури (зерно), що належать підприємствам групи «Росток-Холдинг» є предметом кримінального правопорушення, майном, яке було повністю, або частково перетворено, одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, в клопотанні прокурора зазначено, що збереження цього майна необхідне для забезпечення конфіскації майна та відшкодування шкоди.
Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Задовольняючи клопотання прокурора , слідчий суддя прийшов до висновку, що вказане у ньому майно є доказом вчиненого злочину та підпадає під критерії, зазначені у ст.98 КПК України, а накладення на нього арешту необхідне задля унеможливлення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення та передачі іншим особам (а.с.206-302).
Колегія суддів вважає такий висновок слідчого судді обґрунтованим та вважає, що спірне майно дійсно відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді в тій частині, що матеріали, додані прокурором до клопотання про арешт майна, дають підставу допускати про можливість скоєння кримінального правопорушення.
Згідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч.6 ст.170 цього Кодексу.
З огляду на матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №42018221430000250 від 17 липня 2018 року, частково не відповідає вимогам ч.2 ст.171 КПК України, проте суд першої інстанції зазначеним обставинам належної оцінки не надав.
У клопотанні прокурора, в порушення п.2 ч.2 ст.171 КПК України не ідентифіковано та не конкретизовано види, точну вагу та власників зернових культур врожаю 2018 року, на які необхідно накласти арешт.
Вищевказане клопотання містить вимогу щодо накладення арешту на сільськогосподарські культури врожаю 2018 року, які належать ТОВ «Шалигинське», ПП «Аграрні інвестиції», ТОВ Агрофірма «Ім. Чапаєва», ТОВ Агрофірма «Обрій», «Середина-Буда Агро», ПП «Ямпіль Інвест».
Проте, в клопотанні не зазначені види сільськогосподарських культур, на які накладається арешт, територіальне розташування земельних ділянок з ідентифікацією сільськогосподарських культур, вагу цих культур, строки та можливість збору власникам врожаю 2018 року.
Слідчий суддя при ухваленні судового рішення наклав арешт на посіви сільськогосподарських культур, про що не було вказано в клопотанні слідчого, тобто суд вийшов, за межі клопотання прокурора.
Крім того, суд зазначив про можливість власниками здійснювати дії, пов'язані зі збиранням посівів сільськогосподарських культур врожаю 2018 року за письмовим дозволом прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Разом з тим, кількість та види врожаю сільськогосподарських культур, на яке накладається арешт, судом також не визначено.
Крім того, суд передав майно на зберігання власникам без з'ясування можливості його зберігання з дотриманням норм та правил.
При розгляді справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що подаючи до суду клопотання прокурора про арешт майна, огляд та опис цього майна проведений не був.
Розглядаючи клопотання слідчого або прокурора, слідчий суддя, суд повинні з'ясувати, чи відповідає таке клопотання вимогам ст.171 КПК України, а ч.3 ст.172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без дотримання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Слідчий суддя всупереч вимогам ч.2 ст.171 та ч.3 ст.172 КПК України не звернув уваги на те, що клопотання прокурора не відповідає вимогам законодавства, а тому апеляційний суд не може погодитися з рішенням про необхідність задоволення клопотання у тому вигляді, в якому воно надано до суду та позбавлений можливості в такому випадку надати оцінку доцільності відмови чи задоволенні клопотання про арешт майна в розумінні положень ч.1 ст.170 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 вересня 2018 року передчасна, належним чином невмотивована, у зв'язку з чим колегія суддів приймає рішення про її скасування на підставі п.п.1, 3 ч.1 ст.409 та ч.1 ст.412 КПК України.
Колегія судів вважає, що скасування зазначеної ухвали та повернення клопотання прокурору не порушує права сторін кримінального провадження, оскільки при розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що урожай 2018 року в вищезазначених сільськогосподарських підприємствах, зібраний, описаний та переданий на відповідальне зберігання, встановлена його вага, станом на 08 жовтня 2018 року, у зв'язку з чим, у межах встановленого прокурору строку для виконання вимог ст.171 КПК України та у випадку подання клопотання - до розгляду слідчим суддею, його відчуження не може бути проведено.
Керуючись ст. ст. 404, 405, ст.407, ст. ст. 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_14 та ОСОБА_11 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 вересня 2018 року про задоволення клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №42018221430000250 від 17 липня 2018 року та накладення арешту на майно, а саме на посіви сільськогосподарських культур врожаю 2018 року, які належать ТОВ «Шалигинське», ПП «Аграрні інвестиції», ТОВ Агрофірма «Ім. Чапаєва», ТОВ Агрофірма «Обрій», ПП «Середина-Буда Агро», ПП «Ямпіль Інвест» (кадастрові номера яких зазначені в клопотанні прокурора та в оскаржуваній ухвалі слідчого судді), шляхом заборони його власникам відчужувати арештоване майно у будь-який спосіб та розпоряджатися цим майном, з можливістю за письмовим дозволом прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, здійснювати дії пов'язані зі збиранням посівів вказаних культур врожаю 2018 року та з подальшим їх зберіганням - скасувати.
Винести нову ухвалу, якою клопотання прокурора щодо накладення арешту на майно повернути в порядку ч.3 ст.171 КПК України прокурору, для виконання вимог ст.171 КПК України та встановити прокурору строк для усунення недоліків в 72 години з часу отримання повного тексту даної ухвали.
Копію даної ухвали направити прокурору для організації її виконання.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч.4 ст. 424 КПК України.
Головуючий суддя: Судді:ОСОБА_2 ОСОБА_3
ОСОБА_4