Справа № 644/3493/18
Провадження № 22-ц/818/966/18
08 листопада 2018 року
м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Тичкової О.Ю.,
суддів - Котелевець А.В., Овсяннікової А.І.,
за участю секретаря - Прокопчук І.В.,
сторони справи:
боржник - ОСОБА_1,
стягувач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
особа, дії якої оскаржуються - старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ісаєнко Артем Володимирович, начальник Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Здоровко Олександр Іванович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Харкова, постановлену 18 червня 2018 року у складі судді Попова В.О., -
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (надалі Міжрайонний ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків) Ісаєнка Артема Володимировича та бездіяльність начальника ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Здоровка Олександра Івановича.
У скарзі ОСОБА_1 просив визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Ісаєнка А.В. щодо ненадання обґрунтованої відповіді на клопотання скаржника від 07.03.2018; визнати неправомірною бездіяльність Начальника Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Здоровка О.І. по нездійсненню ним контролю за дотриманням державним вионавцем Ісаєнко А.В. засад законності і справедливості; зобов'язати старшого державного виконавця Ісаєнко А.В. не пізніше одного робочого дня з дня набрання чинності рішення суду поновити виконавче провадження №51743377 та здійснити у виконавчому провадженні відповідні виконавчі дії.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 18 червня 2018 року скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику у зв'язку із неусуненням недоліків.
Ухвала суду мотивована тим, що на виконання вимог ухвали суду від 25 травня 2018 року ОСОБА_5, діючи в інтересах ОСОБА_1, надав суду уточнену скаргу на дії та бездіяльність державних виконавців. Разом з тим, повноваження представника належним чином не посвідчені, тому вимоги ухвали про залишення скарги без руху не виконані.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, 23 червня 2018 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, прийняти нове рішення, яким справу направити до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова для подальшого розгляду в іншому складі суду.
В обгрунтування посилається на те, що повноваження його представника підтверджуються ордером, що за формою відповідає встановленим законом вимогам. Ухвали суду постановлені не іменем України, а подана ним скарга відповідає вимогам ЦПК України. Визначені судом вимоги до скарги відповідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» застосовуються до скарг на дії державного виконавця керівництву органу державну виконавчої служби, а не до скарг, що подаються до суду. Копії скарги іншим учасникам надавалися ОСОБА_1 до суду, що підтверджується текстом його скарги.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Ухвалою судді Апеляційного суду Харківської області Тичкової О.Ю. від 06 липня 2018 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 18 червня 2018 року (а.с. 44). Ухвалою Апеляційного суду Харківської області справа від 06 вересня 2018 року справа призначена до розгляду (а.с. 50).
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим законом.
Відповідно до пункту 8 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), що набув чинності 15 грудня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» Апеляційний суд Харківської області ліквідовано та утворено Харківський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Харківську область, з місцезнаходженням у місті Харкові.
03 жовтня 2018 року вказану апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано до Харківського апеляційного суду.
Згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду 17 жовтня 2018 року визначено колегію судів з головуючим суддею (суддя-доповіда) - Тичковою О.Ю. (а.с. 54).
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Згідно п.п. 3, 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Як вбачається із матеріалів справи 23 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Ісаєнка А.В. та бедіяльність його начальника Здоровка О.І. (а.с. 1-3).
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 травня 2018 року скарга ОСОБА_1 була залишена без руху (а.с. 14-16).
Залишаючи скаргу без руху, суд першої інстанції виходив з того, що за формою та змістом скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. ст. 175 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», заявником не надано копії скарги для інших учасників справи, документи, подані разом зі скаргою, не скріплені підписом скаржника. Також суд посилався на те, що ОСОБА_1 у своїй скарзі посилається на норми ЦПК України, що вже не діють.
На виконання вказаної ухвали ОСОБА_5, діючи в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду із заявою від 11 червня 2018 року (а.с. 19), у якій вказував, що скарга ОСОБА_1 відповідає вимогам ЦПК України. Вимоги ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» застосовуються до скарги, що подається начальнику органу виконавчої служби. Докази, якими ОСОБА_1 підтверджує вимоги своєї скарги, містяться у матеріалах виконавчого провадження № 51743577, і скарга містить клопотання про зобов'язання державного виконавця надати матеріали виконавчого провадження для огляду. Разом зі скаргою ОСОБА_1 було подано копії скарги для інших учасників справи, що втрачені судом.
Ухвалою суду від 18 червня 2018 року скарга ОСОБА_1 була йому повернута, оскільки повноваження його представника ОСОБА_5 належним чином не підтверджені, вважати заяву ОСОБА_5 від 11 червня 2018 року усуненням недоліків скарги від 23 травня 2018 року підстав не має (а.с. 26-28).
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до роз'яснень викладених у пункті 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченими положеннями ЦПК.
Визначеним частиною третьою статті 175 ЦПК України вимогам скарга ОСОБА_1 відповідає.
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що вимоги частини четвертої ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» стосуються скарг, що подаються начальнику органу державної виконавчої служби, оскільки відповідно до п.1 ч.4 ст. 74 Закону скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається.
Також колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно того, що скаржником надавалися копії скарги для інших учасників справи, оскільки вони вказані у додатках до скарги ОСОБА_1 від 23 травня 2018 року (а.с. 3).
Згідно п. 2.6 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, Апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України № 173 від 17.12.2013 року, конверти (пакети), в яких надходять документи, приєднуються до одержаних документів. У разі одержання документів у пошкодженій упаковці, або якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт (Додаток 3) у двох примірниках, один з яких надсилається відправнику, а другий додається до вхідних документів.
Матеріали цивільної справи не містть акту працівників канцелярії Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, який би свідчив, що при подачі ОСОБА_1 скарги 23 травня 2018 року була відсутня частина документів, зазначених у додатках. Тому підстав вважати, що ОСОБА_1 їх не надав у суду першої інстанції не було.
Колегія суддів також не погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що ордер ОСОБА_5 на представлення інтересів ОСОБА_1 не може бути приянтий як належне підтвердження повноважень представника (а.с. 21).
Суд першої інстанції посилається на те, що ордер ОСОБА_5 не містить зазначення органу, в якому надається правова допомога, та адреса робочого місця адвоката. Разом з тим, в ордері серії КВ № 154846 вказано, що ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_5 надавати йому правову допомогу в органах досудового слідства, прокуратури, судах всіх інстанцій. При цьому в ордері вказано, що ОСОБА_5 здійснює адвокатську діяльність індивідуально за адресою: 61013, АДРЕСА_1 (а.с. 21).
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що повертаючи ОСОБА_1 його скаргу, суд посилався на недоліки, що є формальними та не можуть бути підставою для обмеження передбаченого Конституцією України права звернення до суду.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, ухвалу суду першої інстанції належить скасувати, справу - направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також ставить питання про постановлення окремої ухвали стосовно судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Попова В.О.
Відповідно до ст. 385 ЦПК України Суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. (ч.10 ст.262 ЦПК України).
Верховний суд України в п. 22 Постанови Пленуму від 24.10.2008 року №12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" роз'яснив, що апеляційні суди постановляють окремі ухвали щодо порушення норм права та помилок, зокрема тяганини, інших недоліків під час розгляду справи, допущених судом першої інстанції, що не фіксуються в судовому рішенні апеляційного суду.
Заявляючи клопотання про постановлення окремої ухвали, ОСОБА_1 не навів мотивів, що свідчили б про наявність підстав для застосування ст.ст. 262, 385 ЦПК України. Встановлені колегією суддів порушення судом норм процесуального права є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги. Підстави для поставлення окремої ухвали відносно судді відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 382 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 18 червня 2018 року скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали стосовно судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Попова В.О. відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 13 листопада 2018 року.
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді А.В. Котелевець
А.І. Овсяннікова