Постанова
Іменем України
06 листопада 2018 року
м. Харків
справа № 639/6875/15-ц
провадження № 22-ц/818/723/18
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - судді Піддубного Р.М. (суддя-доповідач),
суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Кравченко О. О.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 лютого 2016 року, ухвалене у складі судді Єрмоленко В.Б., -
встановив:
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначило, що 28 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_1 (після розірвання шлюбу ОСОБА_1.) було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 74699,77 грн та зобов'язалась повернути вказану суму частинами у строк до 27 серпня 2014 року, а також сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 0,75 % на місяць на суму залишку заборгованості.
Посилаючись на те, що відповідач взятих на себе за вказаним договором зобов'язань належним чином не виконала, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 406823,07 грн, яка станом на 15 липня 2015 року складається з: 48849,91 грн. заборгованості за кредитом; 80493,34 грн заборгованості за процентами за користування кредитом; 22410 грн заборгованості за комісією, а також 255069,82 грн нарахованої пені за порушення виконання зобов'язань за договором.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 лютого 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № DN81AR03110327 від 28.08.2007 року у розмірі 303506 грн 50 коп. та витрати по сплаті судового збору 3035 грн 06 коп. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування скарги зазначила, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом зі спливом позовної давності, умовами договору не передбачено зобов'язання щодо сплати комісії за користування кредитом, нараховані позивачем проценти значно перевищують ставку, обумовлену договором, у порушення вимог ст. 18 Закону України «Про захист права споживачів» розмір пені перевищує 50% вартості продукції.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що 28 серпня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №DN81AR03110327 , за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 74699,77 грн на купівлю автомобіля, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,75% на місяць, винагороди у розмірі 0,5% від суми кредиту щомісячно та кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 28 серпня 2014 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач взятих на себе за кредитним договором зобов'язань належним чином не виконала, правовими наслідками чого є стягнення з ОСОБА_1 303506,50 грн заборгованості за вказаним договором та 3035,06 витрат по сплаті судового збору.
Проте погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Як убачається із матеріалів справи, рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2012 року було задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № DN81AR03110327 від 28 серпня 2007 року у розмірі 163312,47 грн, з яких 48163,21 грн - заборгованість за кредитом, 47067,66 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 15687 грн- заборгованість за комісією та 52594,60 грн пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни.
Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав (не виконав, чи виконав не в повному обсязі), не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні, оскільки строк дії договору змінився. У такому випадку кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Отже, встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» скористалось своїм правом на пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором, отримало судовий захист своїх прав, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості за кредитом, процентів, комісії та пені за період після ухвалення судового рішення.
У такому випадку кредитор має право на стягнення з позичальника коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, однак позивач таких вимог не заявляв.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого ПАТ КБ «ПриватБанк» позову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України на користь ОСОБА_1 підлягає стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» сплачений апелянтом судовий збір у розмірі 4019 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 381 - 384 ЦПК України, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 лютого 2016 року скасувати, прийняти нову постанову.
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 4019 грн. 40 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12 листопада 2018 року.
Головуючий Р.М.Піддубний
Судді А.В. Котелевець
О.Ю. Тичкова