Справа № 826/14995/13-а Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.
30 жовтня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кувейт Енерджі Юкрейн» (в подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (в подальшому Офіс великих платників податків ДФС) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000203720 від 08.08.2013 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволені позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Кувейт Енерджі Юкрейн» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за квітень 2013 року, про що складено Акт перевірки від 19.07.2013 року.
В Акті зазначено, що внаслідок відображення ТОВ «Кувейт Енерджі Юкрейн» у декларації за квітень 2013 року бюджетного відшкодування встановлено порушення п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2013 року у сумі 611994 грн., яка підлягає відшкодуванню.
Суть порушення полягає в тому, що в наданих ТОВ «Кувейт Енерджі Юкрейн» до перевірки платіжних дорученнях про перерахування коштів постачальникам за отримані товари/послуги відсутня повна інформація щодо реквізитів договорів, рахунків-фактур, актів виконаних робіт тощо, по яких сплачено ПДВ. Таким чином, на думку контролюючого органу, за наданими платіжними дорученнями неможливо підтвердити факт сплати позивачем від'ємного значення ПДВ за лютий 2013 року у сумі 611994 грн.
На підставі Акту перевірки податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000203720 від 08.08.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 611994 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 305997 грн.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо неможливості підтвердити факт сплати позивачем від'ємного значення ПДВ за лютий 2013 року у сумі 611994 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, на час виникнення спірних відносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.
Таким чином, у разі виникнення у платника податку на додану вартість права на бюджетне відшкодування платник може отримати лише ту частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій ним у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів (послуг).
В акті перевірки контролюючий орган, посилаючись на те, що надані позивачем банківська виписка та платіжні доручення не містять повної інформації про платіж та документи, на підставі яких здійснено перерахування коштів отримувачу, не конкретизує ці документи (не вказує їх дати та номери тощо).
Як свідчать матеріали справи, під час перевірки позивачем контролюючому органу були надані для дослідження платіжні доручення, пов'язані із виконанням позивачем його ліцензійних обов'язків надрокористувача щодо буріння свердловини №203а Північно-Яблунівської ліцензійної площі, а саме: платіжне доручення №498 від 04.04.2013 року, згідно якого позивачем перераховано 13022966,73 грн. на користь представництва ЮСЕЙС СА за Договором буріння свердловини №203а Північно-Яблунівської ліцензійної площі за Договором №09-12/75 від 04.09.2012 року; платіжне доручення №25 від 18.04.2013 року, згідно якого позивачем перераховано 66666,67 грн. на користь представництва ЮСЕЙС СА за Договором буріння свердловини №203а Північно-Яблунівської ліцензійної площі за Договором №09-12/75 від 04.09.2012 року; платіжне доручення №1752 від 14.12.2012 року, згідно якого позивачем було перераховано 259120,00 грн. на користь представництва ЮСЕЙС СА за Договором капітального ремонту свердловини №116а Білоусівсько-Чорнухинської ліцензійної площі за Договором №10-12/75 від 31.10.2012 року; платіжне доручення №502 від 04.04.2013 року, згідно якого на підставі рахунку №34 від 28.03.2013 року здійснено передплату у розмірі 55465,92 грн. ТОВ «Монтажтрансгаз» за виконання робіт із розробки проекту з встановлення компресорів на свердловині №3а Білоусівсько-Чорнухинської ліцензійної площі за Договором №14-2/0312 від 14.03.2013 року; платіжне доручення №490 від 04.04.2013 року, згідно якого на підставі рахунку СФ-0000017 від 13.03.2013 року позивачем здійснено передплату у розмірі 111742,20 грн. ТОВ «Армко-Інжиніринг» за суборенду компресора за Договором 04-01/0913 від 04.09.2012 року; - платіжне доручення №492 від 04.04.2013 року, згідно якого на підставі рахунку СФ-0000016 від 13.03.2013 року позивачем здійснено передплату за компресорну установку у розмірі 687997,48 грн. ТОВ «Армко-Інжиніринг» за Договором 12-2/0313 від 12.03.2013 року; платіжне доручення №482 від 04.04.2013 року, згідно якого на підставі рахунку 507 від 25.03.2013 року позивачем здійснено оплату за протипожежне обслуговування у розмірі 11697,12 грн. органу виконавчої влади України - АРЗ СП УМНС України у Полтавській області за Договором №825-С від 30.12.2011 року; - платіжне доручення №506 від 04.04.2013 року, згідно якого на підставі рахунку Счт/КС-0008868 від 23.03.2013 року позивачем здійснено передплату за матеріали у розмірі 1977,80 грн. ТОВ «Епіцентр К» гіпермаркет; платіжне доручення №470 від 04.04.2013 року, згідно якого на підставі замовлень 1285, 1285/1 від 03.04.2013 року позивачем здійснено передплату за шафу у розмірі 3081,00 грн. ВАТ «УХЛ-Маш»; платіжне доручення №496 від 04.04.2013 року, згідно якого на підставі рахунку СФ-0000012 від 18.03.2013 року позивачем здійснено передплату у розмірі 48838,80 грн. за юридичні послуги ТОВ «Юридичній групі Ел Сі Еф» за Договором №38-К/12 від 09.02.2012 року; - платіжне доручення №479 від 04.04.2013 року, згідно якого на підставі замовлення 354 від 06.03.2013 року позивачем здійснено передплату у розмірі 30900,00 грн. за багатофункціональний пристрій ТОВ «Лідер Лтд» за Договором №16 від 06.03.2013 року; платіжне доручення №475 від 04.04.2013 року, згідно якого на підставі рахунку 3 від 11.03.2013 року позивачем здійснено оплату у розмірі 10000,00 грн. за протипожежне обслуговування Чорнухинській районній місцевій пожежній охороні за Договором №3 від 31.12.2012 року; платіжне доручення №507 від 04.04.2013 року, згідно якого на підставі замовлення 7134 від 02.04.2013 року позивачем здійснено передплату ТОВ АВ Центр» за рукавиці у розмірі 7374,60 грн. Копії вказаних платіжних доручень містяться в матеріалах справи.
Також в матеріалах справи наявні копії оборотно-сальдової відомості по рахунку 6852 за період 01.01.12 - 30.04.13, картки рахунку 6852 за період 01.01.12 - 30.04.13, картки рахунку 631 за період 01.01.13 - 30.04.13, за квітень 2013 року.
З огляду на вказані документи, чітко вбачається номер та дата правочину, мета платежу та, зокрема, сума ПДВ, яка входила до того чи іншого платежу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Кузьменко В.В.
v