з питань забезпечення позову
09 листопада 2018 року м. Рівне №ЗД/460/28/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискін С.А., розглянувши матеріали клопотання
Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком"
до Управління Держпраці у Рівненській області (особи, яка може набути статусу відповідача у справі)
прозабезпечення позову,
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" (далі - заявник) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду в порядку визначеному п.1 ч.1 ст. 153 КАС України, з заявою, в якій просило вжити заходів забезпечення адміністративного позову ПАТ "Укртелеком" до Управління Держпраці у Рівненській області (далі - особа, яка може набути статусу відповідача у справі) шляхом:
- зупинення дії індивідуального акту: припису Управління Держпраці у Рівненській області від 17.10.2018 №РВ311/977/АВ/П, до ухвалення судом рішення у справі за позовом ПАТ "Укртелеком" до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та скасування припису.
На обґрунтування вказаної заяви вказує про те, що за результатом проведеного Управлінням Держпраці у Рівненській області інспекційного відвідування Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" було складено акт від 27.09.2018 №РФ311/977/АВ. На підставі такого акта перевірки особою, яка може набути статусу відповідача у справі, складено припис про усунення виявлених порушень від 17.10.2018 №РВ311/977/АВ/П, яким директора заявника зобов'язано усунути порушення абз.6 п.2 розділу ІІ та п.4 розділу ІІІ постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, в строк до 17.11.2018. Визнання протиправними дій Управління Держпраці у Рівненській області по здійсненню зазначеної перевірки, винесенню припису та скасування останнього заявник зазначає як предмет адміністративного позову, з яким бажає звернутися до суду. В обґрунтування необхідності забезпечення позову посилається на те що, не погоджуючись з винесеним приписом заявником 25.10.2018 було подано скаргу. 29.10.2018 особою, яка може набути статусу відповідача у справі, при розгляді справи про накладення штрафу на позивача стосовно обставин, вказаних вище, встановлено відсутність підстав для винесення постанови про накладення штрафу, проте сам припис не скасовано, обов'язковість його дії не припинено. Вважає, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову для заявника неминуче настануть негативні наслідки у вигляді перевірки на предмет виконання припису з подальшим накладенням штрафу. Таким чином, встановлення Управлінням Держпраці у Рівненській області відсутності підстав для винесення постанови про накладення штрафу щодо заявника, з одночасним залишенням чинним припису, свідчить про безспірну очевидність ознак протиправності бездіяльності суб'єкта владних повноважень Управління Держпраці у Рівненській області. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення прав заявника щодо ведення його звичної господарської діяльності, змусить додатково вживати заходи щодо оскарження штрафу.
За таких обставин, просить клопотання про забезпечення позову задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 27.09.2018 Управлінням Держпраці у Рівненській області було проведено інспекційне відвідування Рівненської філії ПАТ "Укртелеком", за результатами чого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 27.09.2018 №РФ311/977/АВ.
Відповідно опису виявлених порушень даного акта інспекційного відвідування заявником допущено порушення абз.6 п.2 розділу ІІ та п.4 розділу ІІІ постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, якою затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.
17.10.2018, у відповідності до вимог п.27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, інспектором праці особи, яка може набути статусу відповідача у справі, складено припис про усунення виявлених порушень №РВ311/977/АВ/П.
Вказаним приписом заявника, в строк до 17.11.2018, зобов'язано усунути порушення абз.6 п.2 розділу ІІ та п.4 розділу ІІІ постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
19.10.2018 Управлінням Держпраці у Рівненській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № РВ311/977/АВ/П/ПТ/ІМ, яким задоволено клопотання заявника про відкладення розгляду справи про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами. Розгляд справи про накладення штрафу, відповідно до ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України призначено на 29.10.2018 о 15:00 год.
Дане рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №РВ311/977/АВ/П/ПТ/ІМ отримано Рівненською філією ПАТ "Укртелеком" 24.10.2018 за вх.№1935.
25.10.2018 заявником подано скаргу на припис №РВ311/977/АВ/П від 17.10.2018, складений Головним Державним інспектором відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Аврамчук А.В. Управління Держпраці у Рівненській області.
Відповідно до наданих заявником письмових пояснень від 29.10.2018, під час розгляду справи заступником начальника Управління Держпраці у Рівненській області, останнім було з'ясовано обставини справи і усно проголошено про відсутність підстав для винесення постанови про накладення штрафу. Письмових документів стосовно розгляду сказаної справи надано не було.
30.10.2018 за №837/20 директор Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" звернувся до начальника Управління Держпраці у Рівненській області з проханням надати письмове підтвердження вищевказаного результату розгляду справи.
Згідно з штампом вхідної кореспонденції вказаний лист Управління Держпраці у Рівненській області отримало 30.10.2018. Докази надання відповіді на такий лист матеріали справи не місять.
Саме за таких обставин заявник звернувся до суду з даною заявою.
Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено у Главі 10 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.
Так, відповідно до ч. 1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст.150 КАС України).
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст.150 КАС України).
Відповідно до ст. 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно з Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України (як суду касаційної інстанції до 15.12.2017) "Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ" від 29.09.2016 року №14 забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
З аналізу вищенаведеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно, суд може забезпечити позов лише за наявності двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.
Суд враховує, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Досліджуючи заяву про забезпечення позову, суд вважає, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, або унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Також, обґрунтування позивача викладене у заяві про забезпечення позову ґрунтується лише на його припущенні, що без забезпечення позову буде завдано шкоду законним правам та інтересам позивача.
Доводи позивача не доведені належними та допустимими доказами у спірних правовідносинах.
При цьому, позивачем в заяві про забезпечення позову не наведено очевидних ознак протиправності дій Управління Держпраці у Рівненській області та винесеного ним припису.
Подання адміністративного позову, предметом якого є визнання дій та рішень протиправним, не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
На переконання суду, зупинення дії спірного припису у даному випадку є фактично вирішенням спору по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Правомірність оскаржуваного рішення, як і доводи, викладені в заяві про забезпечення позову, потребують перевірки в ході розгляду справи по суті. Тому і висновок суду про відповідність або невідповідність оскаржуваного рішення нормам законодавства, про які зазначає позивач, може бути викладено тільки у рішенні, прийнятому за наслідками розгляду справи.
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до абз.2 п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 №2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що наведені заявником обґрунтування не свідчать про існування обставин, визначених ч.2 ст.150 КАС України, як підстав для забезпечення позову.
Виходячи з наведеного, в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 150-157, 256 КАС України, суд
В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" про забезпечення позову, - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Борискін С.А.