Донецький окружний адміністративний суд
26 січня 2010 р. Справа № 2а-23233/09/0570
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Кірієнко В.О.
Суддів: Ушенко С.В., Чучко В.М.
при секретарі Ломиног А.М.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Петриченко М.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання незаконним та скачування постанови про застосування фінансових санкцій,
Фізична особа - підприємця ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про застосування фінансових санкцій.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 17.11.2009 року відповідачем прийнята постанова № 067347 про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 1700 гривень.
Позивач вважає таку постанову неправомірною з огляду на наступне.
З 2007 року і по даний час позивач здійснює підприємницьку діяльність
У травні 2007 року ОСОБА_1 придбав транспортний засіб марки Daewoo, який 25.05.2007 року був зареєстрований з метою приватного користування. На право керування цим транспортним засобом було надано довіреність громадянину України ОСОБА_4.
Як вбачається з оскаржуваної постанови порушення законодавства відбулось 22.10.2009 року. Позивач не був присутнім під час складання акту про порушення. У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що транспортний засіб облаштований як таксі, а саме на даху розташований ліхтар. Але, факту щодо перевезення пасажирів чи отримування грошей за ці послуги встановлено не було. Акт про проведення перевірки був підписаний не позивачем, а ОСОБА_4.
Тому просить суд визнати недійсною та скасувати постанову відповідача № 019267 від 22.01.2008 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовної заяви, та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, що з'явились, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, позивач - Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку України і йому підпорядковується.
Згідно з п. 4 вищевказаного Положення Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Головавтотрансінспекція має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Згідно п. 8 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 р. № 1190 Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.
З наведеного випливає, що територіальний орган Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у прийнятті рішення про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій діє як органи державної виконавчої влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.
ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області 17 листопада 2009 року винесена постанова № 067347, якою за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 застосована фінансова санкція у сумі 1700 грн.
Суд вважає, що постанова про застосування фінансових санкцій до позивача є протиправною з наступних підстав.
Згідно п. 2 положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року № 1190, Головавтотрансінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінтрансзв'язку.
У відповідності до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, зокрема, здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Як зазначено в постанові Територіального управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області від 17 листопада 2009 року № 067347 позивачем порушено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте, як встановлено у судовому засіданні, позивач надав довіреність на право керування автомобілем марки Daewoo, державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_4.
06 листопада 2009 року працівниками Держаної автомобільної інспекції Міністерства Внутрішніх Справ України було складено Протокол про адміністративне правопорушення серії АН 207617, відповідно до якого ОСОБА_4. 22 жовтня 2009 року у 10 год. 30 хв. рухався по вулиці Комуністична-Пролетарська, керуючи автотранспортним засобом марки Daewoo з державним НОМЕР_2 облаштованого як таксі ліхтарем на даху без ліцензійної картки на транспортний засіб.
Згідно ст.. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Отже, виходячи з правового аналізу вищезазначеної статі закону наявність лише ліхтаря на даху транспортного засобу не свідчить про те, що цей транспортний засіб використовується як таксі. Працівниками Держаної автомобільної інспекції Міністерства Внутрішніх Справ України не було встановлено факту перевезення пасажирів та отримування грошових коштів за надання цих послуг.
Крім того, підтверджено факт скоєння правопорушення водієм автомобіля марки Daewoo з державним НОМЕР_2, саме ОСОБА_4, а не ФОП ОСОБА_3, про що складено відповідний Акт № 120819.
Таким чином, на момент скоєння правопорушення 22.10.2009 року позивач не здійснювала експлуатацію зазначеного автомобіля послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, а тому ним не було порушено норми ст. 39 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Таким чином, застосування до позивача фінансової санкції у сумі 1700 грн. за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідно до постанови про застосування фінансових санкцій № 067347 від 17.11.2009 року з боку відповідача, суд вважає неправомірним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи постанову про застосування до позивача фінансових санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, недобросовісно, без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.
З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов, визнає оскаржувану постанову незаконною та скасовує її.
Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання незаконним та скачування постанови про застосування фінансових санкцій - задовольнити повністю.
Визнати незаконним постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області від 17.11.2009 року № 067347.
Скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області від 17.11.2009 року № 067347.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 26 січня 2010 року в присутності представника позивача. Постанова виготовлена в повному обсязі 01 лютого 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Кірієнко В.О.
Судді