Постанова від 01.11.2018 по справі 569/19562/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/1397/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2018 року у справі № 569/19562/17 (рішення ухвалено у м. Рівне судом в складі головуючого судді Смолій Л. Д.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил.

Позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС про порушення митних правил № 2415/20500/17 від 06.12.2017 про накладення на нього, ОСОБА_1, адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2018 року позивачу в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1, подавши на нього апеляційну скаргу.

Апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, без повного з'ясування усіх обставин, що призвело до неправильного вирішення справи. Суд першої інстанції не врахував, що відповідно до частини 1 статті 470 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. Враховуючи те, що вивезення автомобіля за межі митної території України було неможливим у зв'язку з його поломкою (аварією), що підтверджується належними доказами, прийняття митним органом постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим.

Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Волинська митниця ДФС до апеляційного суду надіслала відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено існування обставин непереборної сили, які унеможливили вивезення ним автомобіля за межі митної території України, тому постанова митного органу про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил є правомірною.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

У справі встановлено, що 07.07.2017 о 20 год. 21 хв. ОСОБА_1 ввіз в режимі «транзит» через пункт пропуску «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1 (країна реєстрації -Республіка Польща), без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів на строк, передбачений нормами статті 95 МК України для автомобільного транспорту 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Під час здійснення митного контролю та перевірки інформації в програмно-інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС ДФС було встановлено, що зазначений транспортний засіб позивача з митної території України станом на 15.11.2017 не вивозився та у інший митний режим, згідно з законодавством, не поміщений.

06.12.2017 заступником начальника Волинської митниці ДФС Негріч Л. М. на підставі протоколу № 4215/20500/17 від 15.11.2017 винесено постанову у справі про порушення митних правил № 2415/20500/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8500 грн.

Відповідно до частини третьої статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1 частини першої статті 95 МК України визначено, що для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

При цьому, згідно з частиною другою цієї статті, до цього строку не включаються: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Відповідно до частини першої статті 192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Пунктом 2 розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 (далі - Порядок № 657), факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

За змістом частини першої статті 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених, зокрема, статтею 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Аналіз змісту вищенаведених норм законодавства свідчить про те, що особа звільняється від відповідальності за статтею 470 МК України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.

В ході судового розгляду встановлено, що 14.07.2017 позивач на виконання вимог частини першої статті 192 МК України повідомив Рівненську митницю ДФС про неможливість вивезення за межі митної території України у встановлений статтею 95 МК України строк автомобіля марки HYUNDAI SANTA FE, реєстраційний номер НОМЕР_2, через його несправність.

На підтвердження факту поломки транспортного засобу ОСОБА_1 надав митному органу акт прийняття-передавання транспортного засобу на ремонт № Па-К-000077008 від 14.07.2017, наряд-замовлення № Па-К-000077008 від 14.07.2017 (СТО ПП ОСОБА_4.).

На запит митного органу від 30.11.2017 № 3772/40/17-70-20-04 щодо перебування транспортного засобу позивача на ремонті на СТО ПП ОСОБА_4 було повідомлено, що транспортний засіб HYUNDAI SANTA FE, реєстраційний номер НОМЕР_2, дійсно був прийнятий на ремонт 14.07.2017, однак будь-які роботи щодо нього не проводилися через відсутність відповідної технічної можливості, у зв'язку з чим автомобіль був переданий на обслуговування до ТОВ «ВІК-ЕКСПО» (а. с. 57).

Факт перебування транспортного засобу HYUNDAI SANTA FE (реєстраційний номер НОМЕР_2) на ремонті в ТОВ «ВІК-ЕКСПО» підтверджується актом виконаних робіт № Ві-К-000203068 від 15.11.2017 та довідкою № 159 від 15.11.2017, виданими ТОВ «Вік-Експо» (а. с. 9, 10).

Зокрема, в довідці № 159 від 15.11.2017 зазначено, що транспортний засіб марки HYUNDAI SANTA FE, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, перебував на сервісі технічного обслуговування в період з 14.07.2017 до 15.11.2017 по причині ремонту електропроводки та заміни блоку управління двигуна.

Виходячи з системного аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, враховуючи належне повідомлення митного органу у встановлений термін про наявність обставин непереборної сили (поломка транспортного засобу), у зв'язку з якими позивач був позбавлений можливості у визначений законом строк доставити транспортний засіб за межі митної території України, апеляційний суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови відповідача та наявність правових підстав для її скасування.

Висновки суду першої інстанції в частині того, що позивачем не доведено існування обставин непереборної сили, які унеможливили вивезення ним автомобіля за межі митної території України, колегія суддів вважає помилковими, оскільки такі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що були надані позивачем на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог.

Аналогічна правова позиція при вирішенні подібних спорів викладена в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 452/2111/15-а.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України це є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення постанови про задоволення позову з наведених вище підстав.

Керуючись ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2018 року у справі № 569/19562/17 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил Волинської митниці ДФС № 2415/20500/17 від 06 грудня 2017 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. М. Багрій

судді А. І. Рибачук

Д. М. Старунський

Попередній документ
77537301
Наступний документ
77537303
Інформація про рішення:
№ рішення: 77537302
№ справи: 569/19562/17
Дата рішення: 01.11.2018
Дата публікації: 05.11.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі: