Справа: № 22-а-2230/09 Головуючий у 1-й інстанції: Коверзнев В.О.
Суддя-доповідач: Малинін В.В.
Іменем України
"19" січня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Малиніна В.В.
суддів: Маслія В.І., Шведа Е.Ю.,
при секретарі: Демченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу прокурора м. Чернігова на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2008 року у справі за позовом Громадської організації «За Чернігів!» до відділу зв'язків з громадкістю Чернігівської міської ради та позовом прокурора м. Чернігова до відділу зв'язків з громадкістю Чернігівської міської ради, за участю третіх осіб на стороні відповідача - Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Чернігівської міської ради, Чернігівської міської громадської організації «За Чернігів», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсною легалізації громадської організації, -
У червні 2008 року Громадська організація «За Чернігів!» (далі - позивач) звернулася з позовом до Чернігівської міської ради (далі - відповідач) про визнання недійсним запису в книзі обліку громадських організацій, легалізованих шляхом повідомлення про їх заснування за №132 від 20.06.2008р. та легалізації Чернігівської міської громадської організації «За Чернігів».
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем порушено положення ст..ст.12-1, 16 Закону України «Про об'єднання громадян» щодо заборони реєстрації об'єднань громадян, які мають однакову назву.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.10.2008р. за згодою представника позивача залучено до участі у справі в якості належного відповідача відділ зв'язків з громадкістю Чернігівської міської ради, який безпосередньо здійснював легалізацію Чернігівської міської громадської організації «За Чернігів», шляхом повідомлення про її заснування.
21.08.2008р. прокурор м. Чернігова, після відхилення протесту, звернувся до суду з позовом до Чернігівської міської ради про визнання незаконними дій по реєстрації 20.06.2008р. Чернігівської міської громадської організації «За Чернігів».
Мотивація вимог є аналогічною вимогам ГО «За Чернігів!».
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.10.2008р. за згодою прокурора залучено до участі у справі в якості належного відповідача відділ зв'язків з громадкістю Чернігівської міської ради.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.10.2008р. на підставі 116 КАС України справи за позовами ГО «За Чернігів!» та прокурора м. Чернігова об'єднано для спільного розгляду.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2008 року відмовлено в задоволені позовних вимог ГО «За Чернігів!» та прокурора м. Чернігова.
Не погоджуючись з судовим рішенням, прокурор м. Чернігова звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, який підтримав вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції повно встановив всі обставини, що мають значення для справи та правильно застосував норми матеріального права, не допустивши порушень норм процесуального права.
При цьому суд обґрунтовано виходив з того, що суб'єкт владних повноважень оскарження діяв в межах своїх повноважень і компетенції та не порушив прав, свобод і законних інтересів позивача.
З такими висновками погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 16.06.1992р. № 2460-XII «Про об'єднання громадян» Об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.
Відповідно частини другої статті 121 Закону України «Про об'єднання громадян» Назва об'єднання громадян повинна складатися з двох частин - загальної та індивідуальної. Загальна назва (партія, рух, конгрес, союз, спілка, об'єднання, фонд, фундація, асоціація, товариство тощо) може бути однаковою у різних об'єднань громадян. Індивідуальна назва об'єднання громадян є обов'язковою і повинна бути суттєво відмінною від індивідуальних назв зареєстрованих в установленому порядку об'єднань громадян з такою ж загальною назвою.
Причиною спору зі справи стало питання про правомірність надання позивачеві судового захисту способом заборони відповідачу використовувати індивідуальну назву позивача «За Чернігів».
Судом першої інстанції не досліджувалися фактичні дані про суттєву відмінність загальних частин назв сторін спору, оскільки вони мають суттєві відмінності.
Відповідно до змісту частини другої статті 121 Закону України «Про об'єднання громадян» питання про суттєву відмінність індивідуальних назв сторін може мати юридичне значення для правильного вирішення спору, якщо їх загальні назви є ідентичними. Однак, як встановлено судом першої інстанції, загальні назви сторін даного спору є різними.
Що стосується індивідуальної частини, то судом також вірно встановлені суттєві відмінності назв об'єднань і повні назви цих об» єднань, які не можна вважати однаковими. Тому немає підстав для задоволення позову у цій справі.
Крім того, зазначені об'єднання громадян легалізовані у різний спосіб, а чинне законодавство забороняє легалізацію об'єднань громадян з однаковими назвами лише шляхом реєстрації
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем повністю доведено правомірність його дій.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти и адміністративного позову.
Позивачем не було надано вагомих доказів на підтвердження як позовної заяви, так і вимог апеляційної скарги, а тому висновки суду першої інстанції є такими що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу прокурора м. Чернігова на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2008 року, - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2008 року у справі за позовом Громадської організації «За Чернігів!» до відділу зв'язків з громадкістю Чернігівської міської ради та позовом прокурора м. Чернігова до відділу зв'язків з громадкістю Чернігівської міської ради, за участю третіх осіб на стороні відповідача - Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Чернігівської міської ради, Чернігівської міської громадської організації «За Чернігів», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсною легалізації громадської організації, - залишити без змін.
Матеріали справи повернути до Деснянського районного суду м. Чернігова.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
Ухвалу виготовлено в повному обсязі 25.01.10.