ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
25 жовтня 2018 року № 826/5535/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "ЛІВОБЕРЕЖЖЯІНВЕСТ"
доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,
Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Лівобережжяінвест» (надалі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач-1), в якому (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо неврахування при камеральному розгляді податкової звітності листа ПрАТ «ЛІВОБЕРЕЖЖЯІНВЕСТ», а саме доповнення до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року від 19 березня 2015 року вих.№19/03 поданого платником податків згідно пункту 46.4 статті 46 розділу ІІ Податкового кодексу України;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві скасувати нарахування пені у розмірі 1 054 754,24 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення, на суму 1 957 684,00 грн. на рахунку ПрАТ «ЛІВОЖЕРЕЖЖЯІНВЕСТ» в СЕА ПДВ;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити врахування всіх показників, зазначених в декларації з ПДВ за лютий 2015 року, поданій 18 березня 2015 року, та відобразити суму в розмірі 1 957 684,00 грн. в рахунок збільшення розміру суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на рахунку ПрАТ «ЛІВОБЕРЕЖЖІІНВЕСТ» в СЕА ПДВ.
Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що декларація за лютий 2015 року була прийнята без жодних зауважень з боку відповідача, жодних порушень з боку позивача в строки, встановлені чинним на той момент законодавством, виявлено не було, рішень по декларації за лютий 2015 рік та відповідних податкових повідомлень-рішень товариство від відповідача не отримувало. На думку позивача, зазначені позивачем в декларації за лютий 2015 року дані, а саме сума 1 957 684,00 грн., відповідачем не була відображена в інтегрованій картці платника ПДВ за відповідний період; в той же час відповідач жодних рішень щодо декларації за лютий 2015 року, які б свідчили про неправильність заповнення позивачем такої декларації, не приймав. При цьому, відповідач суму в розмірі 1 957 684,00 грн. відобразив в інтегрованій картці платника ПДВ тільки після подання позивачем уточнюючого розрахунку, у зв'язку з чим була нарахована пеня в сумі 1 054 754,24 грн.
Також позивач повідомив, що використав своє безумовне та законодавчо закріплене право на зарахування всієї суми від'ємного значення ПДВ, передбачене пунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, а відтак Державна фіскальна служба України мала б збільшити суму від'ємного значення ПДВ, що обліковувалась в позивача станом на 01 лютого 2015 року.
В ході судового розгляду даної справи представник позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.
Представник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві подав заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що до декларації за лютий 2015 року (рядок 20.1) можуть бути включені суми непогашених станом на 01 лютого 2015 року залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів, задекларовані у рядах 20.2 та 24 декларації за січень 2015 року, у розмірі, що перевищує позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту звітного періоду - лютий 2015 року. Вказана сума, як стверджує відповідач, не обліковується у додатку 2 (Д2) до декларації та не може бути врахована у збільшення реєстраційної суми та заявлена до бюджетного відшкодування. Решта непогашених станом на 01 лютого 2015 року залишків від'ємного значення в розділі декларації за лютий 2015 року не відображаються, а тому рядки 20.2 та 20.3 у декларації за лютий 2015 року не заповнюються.
Представник відповідача повідомив, що показники таких рядків уперше можуть бути сформовані в декларації за звітний період - березень 2015 року та враховуються під час визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету чи підлягає бюджетному відшкодуванню, або переноситься до декларації наступних звітних періодів.
У відповідному судовому засіданні судом залучено до участі у справі в якості другого співвідповідача Державну фіскальну службу України (далі - відповідач-2).
В призначене судове засідання представники відповідачів не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.
Зважаючи на клопотання представника позивача, а також на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 18 вересня 2012 року по 28 вересня 2012 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ПДВ за лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №138/15-670/35391700 від 01 жовтня 2012 року.
Перевіркою встановлено заниження суми бюджетного відшкодування за червень 2012 року в розмірі 40 564 052, 00 грн, сума заниження підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.
На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0006315668 від 05 жовтня 2012 року, у якому відповідно до підпункту «а» пункту 200.14 статті 200 розділу V Податкового кодексу України було зазначено, що Приватне акціонерне товариство «ЛІВОБЕРЕЖЖЯІНВЕСТ» добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 40 564 052 грн. як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.
У зв'язку з наведеним, позивачем в деклараціях з ПДВ з дати складання податкового повідомлення-рішення по січень 2015 року (включно) від'ємне значення з ПДВ податкових періодів не декларувалось, а обліковувалась в картці особового рахунка платника до повного її використання в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, що підтверджується листом відповідача-1 від 09 січня 2013 року №70/10/20.2-22.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 01 лютого 2015 року з суми 40 564 052 грн. було зараховано у зменшення податкових зобов'язань позивача з ПДВ суму 8 899 568 грн., а відтак залишок, що зараховується у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів становив 31 664 484 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що 19 березня 2015 року Приватне акціонерне товариство «ЛІВОБЕРЕЖЖЯІНВЕСТ» подало податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року (реєстраційний номер 9044003792).
При цьому, у зв'язку з прийняттям наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13 у позивача була відсутня можливість відобразити позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту і скористатись від'ємним значенням, яке відображене в інтегрованій картці платника в розмірі 31 664 484 грн.
Зважаючи на наведене, позивачем до декларації за лютий 2015 року листом від 19 березня 2015 року №19/03 були подані доповнення, в яких зазначалось:
рядок 18: позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9-рядок 17) (позитивне значення) - 1 957 684 грн.;
рядок 20: від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 20.1+рядок 20.2+рядок 20.3) - 1 957 684 грн.;
рядок 20.1: значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду: 1 957 684 грн.;
у розділі IV:
рядок 26: додаток Д2: сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду (рядок «усього, в т.ч.» графи 6 таблиці 1 Д2) - 29 706 800 грн.;
в додатку 2 (Д2) до податкової декларації за лютий 2015 року в таблиці 1: рядок «усього, в т.ч.» у графах 2, 6, 14: 29 706 800 грн.; де: графа 2 це - від'ємне значення, що підлягає зарахуванню до податкового кредиту звітного періоду (рядок 20.2 декларації за січень 2015 року/ IV квартал 2014 року); графа 6 це - усього (графа2+графа3+графа4+графа5); графа 14 «сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів станом на кінець поточного звітного (податкового) періоду (графа 6-графа 7+графа 10 (+/-)+графа 11 (+/-)-графа 13.
При цьому, позивач зазначає, що декларація за лютий 2015 року була прийнята без жодних зауважень з боку відповідача-1, жодних порушень з боку позивача в строки, встановлені чинним на той момент законодавством, виявлено не було, рішень по декларації за лютий 2015 рік та відповідних податкових повідомлень-рішень товариство від відповідача не отримувало.
Водночас, у вересні 2016 року позивачу стало відомо про те, що вказана декларація за лютий 2015 року товариством подана не вірно, у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство «ЛІВОБЕРЕЖЖЯІНВЕСТ» 27 вересня 2016 року подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2015 року, де сума 1 957 684 грн. була зазначена в рядку 18 «позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9-рядок 17 декларації 0110) та в рядку 18.1 «сплачується до бюджету».
Листом №31582/10/26-59-07-02-28 від 27 жовтня 2016 року Державна податкова інспекція в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомила позивачу, що в інтегрованій картці платника ПДВ за період з 01 вересня 2016 року по 01 жовтня 2016 року відображена сума 1 957 684,00 грн. згідно уточнюючого розрахунку до декларації та нарахована пеня в сумі 1 054 754,24 грн.
Наведене свідчить, що відповідачем-1 не відображено зазначені позивачем в декларації за лютий 2015 року показники в інтегрованій картці платника ПДВ за відповідний період, а така сума була відображена податковим органом лише під час подання позивачем уточнюючого розрахунку, у зв'язку з чим і була нарахована пеня в сумі 1 054 754,24 грн.
Як стверджує позивач, протиправна бездіяльність відповідача-1 призвела до тимчасового затримання відображення показників фінансової звітності позивача у відповідній системі, що призвело до нарахування позивачу пені, що і зумовило його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків і зборів.
Відповідно до статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць.
Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Статтею 57 Податкового кодексу України визначені строки сплати податкового зобов'язання .
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як зазначалось вище, 19 березня 2015 року Приватне акціонерне товариство «ЛІВОБЕРЕЖЖЯІНВЕСТ» подало податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року (реєстраційний номер 9044003792).
При цьому, у зв'язку з прийняттям наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13 у позивача була відсутня можливість відобразити позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту і скористатись від'ємним значенням, яке відображене в інтегрованій картці платника в розмірі 31 664 484 грн.
Зважаючи на наведене, позивачем до декларації за лютий 2015 року листом від 19 березня 2015 року №19/03 були подані доповнення.
Факт отримання Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві вказаного листа №19/03 від 19 березня 2015 року підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем-2.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 3.1.1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року №165, податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:
- перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації;
- перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.
Водночас, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві не встановлено допущених позивачем арифметичних та методологічних помилок, що призвело до виникнення в податковому та бухгалтерського обліку позивача та даних, що містяться в обліковій картці Приватного акціонерного товариства «ЛІВОБЕРЕЖЖЯІНВЕСТ»» розбіжностей.
Наведене свідчить, що відповідач-1, не врахувавши при камеральному розгляді податкової звітності лист позивача від 19 березня 2015 року №19/03, не забезпечив своєчасне відображення в системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем відомостей.
При цьому, в період з 18 вересня 2012 року по 28 вересня 2012 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ПДВ за лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №138/15-670/35391700 від 01 жовтня 2012 року.
Тобто, перевіркою встановлено заниження суми бюджетного відшкодування за червень 2012 року в розмірі 40 564 052, 00 грн, сума заниження підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.
Згідно підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Згідно підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.
Відповідно до пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується:
- у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Згідно пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Згідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Визначення податкового боргу, надане у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Так, податковий борг- сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 36 Податкового кодексу України передбачає, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.
Зважаючи, що з фактичних матеріалів справи вбачається допущення відповідачем-1 бездіяльність щодо своєчасного відображення показників, відображених позивачем у декларації за лютий 2015 року з урахуванням листа №19/03 від 19 березня 2015 року, а відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, заявлених до відповідача-1.
В іншій частині позовних вимог суд виходить з наступного.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", що набрав законної сили з 01 січня 2015 року.
Електронне адміністрування податку на додану вартість врегульовується статтею 2001 Податкового кодексу України.
Пунктом 2001.1 статті 2001 Податкового кодексу України визначено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою:
?Накл =?НаклОтр +?Митн +?ПопРах +?Овердрафт -?НаклВид -?Відшкод -?Перевищ, де:
?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах «а» - «в» пункту 2001.2 цієї статті.
Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначає Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (далі - Порядок №569).
Пунктом 9 Порядку №569 визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою:
?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ,
де ?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали наданню покупцям - платникам податку;
?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 1 липня 2015 р. під час ввезення товарів на митну територію України. Під час проведення розрахунку показника ?Митн застосовуються документи (митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 р.;
?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка, в тому числі з електронних рахунків, що були додатково відкриті відповідно до пункту 2001.2 статті 2001 Кодексу платникам податку - сільськогосподарським підприємствам, що до 1 січня 2017 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу.
Підпунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:
а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.
Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;
б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.
Аналіз наведеної норми свідчить, що вказана норма Податкового кодексу України надає платнику податків право на власний розсуд обрати спосіб врахування від'ємного значення ПДВ, що виникло у звітних періодах до 01 лютого 2015 року. Платник податків має право зарахувати суму від'ємного значення ПДВ попередніх звітних періодів або шляхом збільшення розміру реєстраційної суми в СЕА ПДВ, одночасно збільшивши розмір суми податкового кредиту, або шляхом отримання бюджетного відшкодування.
При цьому, реалізація вказаного право може відбуватись шляхом подачі платником податків відповідної заяви за формою, що передбачена додатком №2 до декларації з ПДВ, у складі податкової декларації з ПДВ у періоді, в якому платник податків вирішив скористатися правом, передбаченим пунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Тобто, якщо платник податку подає відповідну заяву у додатку №2, в якій визначає спосіб врахування суми від'ємного значення ПДВ попередніх звітних періодів, то у контролюючих органів виникає кореспондуючий обов'язок щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію цього права платника податків.
Суд зазначає, що всі непогашені залишки ПДВ без проведення перевірок, тобто автоматично, в силу заповнення заяви, підлягають врахуванню як у збільшення реєстраційної суми, так і податкового кредиту. При цьому, на підставі встановлення особливого порядку зарахування від'ємного значення ПДВ попередніх звітних періодів, позивачем у податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року суму залишку від'ємного значення у розмірі 29 706 800,00 грн. було віднесено на збільшення податкового кредиту наступного звітного періоду з одночасним збільшенням реєстраційної суми в СЕА ПДВ. Також, суму від'ємного значення у розмірі 1 957 684,00 грн. позивач відніс на збільшення податкового кредиту поточного періоду, тим самим зменшивши свої податкові зобов'язання з ПДВ у поточному податковому періоді.
Наведене свідчить, що обравши порядок використання від'ємного значення у порядку, визначеному підпунктом а пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, Приватне акціонерне товариство «ЛІВОБЕРЕЖЖЯІНВЕСТ» фактично підтвердило своє бажання використати від'ємне значення у розмірі 31 664 484 грн. для зменшення податкових зобов'язань поточного та наступних податкових періодів з одночасним збільшенням реєстраційної суми в СЕА ПДВ на 31 664 484 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема витягу з СЕА ПДВ станом на 20 квітня 2015 року реєстраційну суму в СЕА ПДВ було збільшено лише на 29 706 800,00 грн., тобто від'ємне значення у розмірі 1 957 684,00 грн. не було віднесено на збільшення реєстраційної суми в СЕА ПДВ,
Посилання відповідача-2 на те, що декларації за лютий 2015 року (рядок 20.1) можуть біти включені суми непогашених станом на 01 лютого 2015 року залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів, задекларовані у рядках 20.2 та 24 декларації за січень 2015 року у розмірі, що не перевищує позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту звітного періоду лютий 2015 року (рядок 18), суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено жодних обмежень або умов для збільшення розміру суми податкового кредиту в податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.
За таких обставин, Приватне акціонерне товариство «ЛІВОБЕРЕЖЖЯІНВЕСТ», подавши декларацію, використало своє безумовне та закріплене законодавчо право на зарахування всієї суми від'ємного значення ПДВ, передбачене пунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, а відтак Державна фіскальна служба України повинна була збільшити реєстраційну суму на рахунку позивача в СЕА ПДВ на суму 31 664 484,00 грн, яка обліковувалась на рахунку позивача станом на 01 лютого 2015 року.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність відповідача-2 в частині не віднесення суми в розмірі 1 957 684,00 грн. на збільшення реєстраційної суми в СЕА ПДВ, а відтак наявність підстав для задоволення позову і в цій частині.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачами не доведено суду правомірність допущення оскаржуваної бездіяльності, а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ЛІВОБЕРЕЖЖЯІНВЕСТ» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо неврахування при камеральному розгляді податкової звітності листа ПрАТ «ЛІВОБЕРЕЖЖЯІНВЕСТ», а саме доповнення до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року від 19 березня 2015 року вих.№19/03 поданого платником податків згідно пункту 46.4 статті 46 розділу ІІ Податкового кодексу України.
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві скасувати нарахування пені у розмірі 1 054 754,24 грн.
4. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення, на суму 1 957 684,00 грн. на рахунку ПрАТ «ЛІВОЖЕРЕЖЖЯІНВЕСТ» в СЕА ПДВ.
5. Зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити врахування всіх показників, зазначених в декларації з ПДВ за лютий 2015 року, поданій 18 березня 2015 року, та відобразити суму в розмірі 1 957 684,00 грн. в рахунок збільшення розміру суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на рахунку ПрАТ «ЛІВОБЕРЕЖЖІІНВЕСТ» в СЕА ПДВ.
6. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «ЛІВОБЕРЕЖЖЯІНВЕСТ» (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33, 13 поверх, код ЄДРПОУ 35391700) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 17 421,31 грн. (сімнадцять тисяч чотириста двадцять одна гривня 31 копійка) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, код ЄДРПОУ 39561761).
7. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «ЛІВОБЕРЕЖЖЯІНВЕСТ» (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33, 13 поверх, код ЄДРПОУ 35391700) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39292197).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя А.Б. Федорчук