Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"27" січня 2010 р. Справа № 9/304-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Плужник О.В. , Шевель О. В.
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - Кисельова В.М. за довіреністю №1 від 11.03.2009р.,
відповідача - Шерстюка В.В. за довіреністю б/н від 17.11.2009р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4030С/3-9)
на ухвалу господарського суду Сумської області від 30.11.2009 р. у справі № 9/304-09 про вжиття заходів до забезпечення позову
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе - Будіндустрія", м. Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-ПС", м. Суми
про стягнення 1 683 445,45 грн.,
встановила:
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрунзе - Будіндустрія", у жовтні 2009 року звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-ПС", на свою користь 1 683 445,45 грн. заборгованості за договором генерального підряду в капітальному будівництві №86 від 31.12.2007р. разом з інфляційними збитками, річними та пенею, а також судові витрати покласти на відповідача.
25 листопада 2009 року за вх.№1083 позивачем було надано заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-ПС", що знаходяться на рахунках товариства, а також заборону ТОВ “Прогресбуд-ПС” вчиняти будь-які дії щодо відчуження рухомого та нерухомого майна, що йому належить. В обґрунтування заявленого клопотання позивач, зокрема, посилається на те, що відповідач, у разі задоволення його позовних вимог, буде ухилятись від виконання рішення суду, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Також позивач посилається на те, що відповідач заборгованість не оплатив, на претензію від 23.09.2009 року відповіді не надав, підписувати акт звірки взаєморозрахунків відмовляється, натомість пред'явив зустрічні претензії щодо якості виконаних робіт, не зважаючи на те, що позивач у листопаді -грудні 2008 року неодноразово попереджав відповідача про необхідність вжиття заходів для збереження об'єкту будівництва на період консервації та просив виділити для цього 276 000,00 грн., отже, всі пошкодження об'єкту, що виникли в період з листопада 2008 року по вересень 2009 року виникли саме з вини відповідача. 06.11.2009 р. додатковою угодою № 4 договір між позивачем та розірваний у зв'язку з порушенням його умов саме з вини відповідача, але відповідач акт звірки не підписує, існуючу та належним чином підтверджену заборгованість не сплачує та намагається затягнути розгляд справи шляхом подання зустрічної позовної заяви, вимоги якої не пов'язані з обов'язком відповідача розрахуватись за роботи, виконані позивачем та прийняті відповідачем у жовтні - грудні 2008 року.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 30 листопада 2009 року у справі № 9/304-09 (суддя Лущик М.С.) заяву про забезпечення позову ТОВ “Фрунзе-Будіндустрія” задоволено. Накладено арешт на грошові кошти ТОВ “Прогресбуд-ПС”, що знаходяться в кредитних установах України, на суму, еквівалентну 1 631 456, 91 грн., а також заборонено ТОВ “Прогресбуд-ПС” вчиняти будь-які дії щодо відчуження рухомого та нерухомого майна, що йому належить.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 14 грудня 2009 року у справі № 9/304-09 (суддя Лущик М.С.) за заявою позивача про виправлення описки в ухвалі господарського суду Сумської області від 30 листопада 2009 року у даній справі, не зачіпаючи суті ухвали, виправлено описку, а саме: в резолютивній частині ухвали місцезнаходження та ідентифікаційних код позивача виправлено на -код в ЄДРПОУ 34013232, 40004, м. Суми, вул. Горького, 58, а також банківські реквізити відповідача -ІПН 349328318191, рахунок 26002060128050 у СФ КБ “Приватбанк”, м. Суми, МФО 337546.
Відповідач - ТОВ “Прогресбуд-ПС”, з ухвалою господарського суду Сумської області від 30 листопада 2009 року у справі № 9/304-09 не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Сумської області від 30 листопада 2009 року у справі № 9/304-09 скасувати у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права, така ухвала винесена необґрунтовано та без наявності будь-яких правових підстав. Відповідач, зокрема, стверджує, що позов ТОВ "Фрунзе - Будіндустрія" до ТОВ "Прогресбуд-ПС" про стягнення 1 683 445,45 грн. є позовом майнового характеру, тобто єдиною обставиною, яка може зробити неможливим виконання рішення суду -це відсутність у відповідача грошових коштів та майна, на які було б можливо звернути стягнення, але позивач не надав суду жодного доказу відповідного. Наклавши арешт на грошові кошти відповідача та заборонивши вчиняти будь-які дії щодо відчуження рухомого та нерухомого майна, що йому належить, суд першої інстанції не врахував, що еквівалент суми даного майна значно перевищує суму позовних вимог та повністю зупиняє господарську діяльність відповідача, порушуючи законні інтереси інших юридичних та фізичних осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Отже, судом не взято до уваги, що позивач жодним чином не довів підстав необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, і даному факту місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не надав відповідної правової оцінки.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, а також у судовому засіданні просить залишити ухвалу господарського суду Харківської Сумської області від 30 листопада 2009 року у даній справі щодо задоволення клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Прогресбуд-ПС" - без задоволення, оскільки вона, на його думку, необґрунтована та така, що не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства України та положенням законодавства України, що регулюють спірні відносини, які склалися між сторонами на момент подання позову про стягнення існуючої заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. N 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги, зокрема, у позові про стягнення грошей слід застосовувати накладання арешту на кошти, а арешт на майно слід застосовувати тоді, коли кошти у боржника відсутні.
Колегія суддів зазначає, що при вирішення питання про обрання того чи іншого заходу до забезпечення позову, суд не оцінює подані стороною докази для вирішення спору по суті.
Разом з тим, господарський суд повинен перевірити подану позовну заяву на предмет її відповідності формальним умовам прийняття, зокрема, вимогам щодо форми і змісту позовної заяви, в тому числі наявності викладення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство на підставі якого подано позов.
Стосовно предмету доказування у справі на стадії вжиття заходів до забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати ймовірність припущення, що грошові суми, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути або зменшитись на момент виконання рішення.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень. Наведене стосується й вимоги про забезпечення позову.
Позивач, звертаючись до господарського суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову, просив вжити заходів як у вигляді накладання арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-ПС" на суму, еквівалентну сумі позову, так і у вигляді заборони відповідачеві вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого та рухомого майна, що йому належить. Проте, як свідчать матеріали справи, позивач жодним чином не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, а місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не навів жодних підстав, які б підтверджували необхідність вжиття заходів до забезпечення позову саме у вигляді заборони відповідачеві вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого та рухомого майна, що йому належить, а лише послався на положення чинного законодавства, які регулюють відповідне питання.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Так, в матеріалах справи відсутні докази того, що грошові кошти чи майно, які є у відповідача, на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. Позивачем взагалі не надано будь-яких доказів щодо наявності чи відсутності у відповідача будь-яких грошових коштів чи майна. Господарський суд, задовольняючи клопотання позивача, також не витребував відповідних доказів ані у позивача, ані у відповідача та, в тому числі, заборонивши ТОВ “Прогресбуд-ПС” вчиняти будь-які дії щодо відчуження рухомого та нерухомого майна, що йому належить, не врахував, що такі заходи не співпадають з предметом спору (предметом спору є стягнення грошових коштів).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані заходи до забезпечення позову місцевим господарським судом ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені документально, тобто застосовані неправомірно, з порушенням норм чинного законодавства та без врахування фактичних обставин справи, вони не співпадають з предметом спору, а тому підлягають скасуванню, оскільки ні позивачем, ні судом не наведено достатніх правових обґрунтувань того, що невжиття таких заходів призведе до того, що виконання рішення суду по даній справі може бути утрудненим, або взагалі неможливим.
Колегія суддів зазначає, що посилання представника позивача на те, що відповідач порушує строки виконання своїх зобов'язань щодо оплати грошових коштів за виконані роботи, ігнорує вимоги позивача, само по собі не може бути підставою для вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки чинним законодавством чітко визначено підстави до забезпечення позову: наявність достатніх правових обґрунтувань того, що майно (грошові кошти, ін.), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, тобто, що невжиття таких заходів призведе до того, що виконання рішення суду по даній справі може бути утрудненим, або взагалі неможливим.
Одночасно колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи взагалі відсутні докази того, що станом на дату вжиття заходів до забезпечення позову у відповідача на банківських рахунках були якісь грошові кошти та мається певне майно, а за відсутності таких доказів у позивача та суду відсутні підстави стверджувати, що таке майно та грошові кошти можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Крім того колегія суддів зазначає, що накладання арешту господарським судом Сумської області на грошові кошти та заборона відповідачеві вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого та рухомого майна, що йому належить, прямо суперечить приписам ст.67 ГПК України і не узгоджується з принципами розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарський суд прийняв оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали господарського суду Сумської області від 30 листопада 2009 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14.12.2009р.) у справі № 9/304-09 в частині накладання арешту на грошові кошти ТОВ “Прогресбуд-ПС”, що знаходяться в кредитних установах України, на суму, еквівалентну 1 631 456, 91 грн., а також заборони ТОВ “Прогресбуд-ПС” вчиняти будь-які дії щодо відчуження рухомого та нерухомого майна, що йому належить.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 66, 67, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 30 листопада 2009 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14.12.2009р.) у справі № 9/304-09 скасувати.
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.
Справу № 9/304-09 передати на розгляд господарського суду Сумської області.
Головуючий суддя Погребняк В. Я.
Суддя Плужник О.В.
Суддя Шевель О. В.