Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"26" січня 2010 р. Справа № 37/300-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Фоміна В.О., судді Гончар Т. В. , Кравець Т.В.
при секретарі Тяпкіній В.А.
за участю представників сторін:
позивача -не з'явився
відповідача -не з'явився
розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у місті Харкові апеляційну скаргу Приватного підприємства „ПЕРСОНА-плюс”(вх. №4010Х/2-5)
на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2009 р. по справі №37/300-09
за позовом Відкритого акціонерного товариства „ТММ-Банк”, м.Київ
до Науково-виробничої фірми „Сінтал „Д” -Товариство з обмеженою відповідальністю, м.Харків
про стягнення 5898290,86 грн., -
встановила:
Позивач, ВАТ „ТММ-Банк”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до НВФ „Сінтал „Д” ТОВ про стягнення 5898290,86 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2009 р. було порушено провадження у справі №37/300-09 та призначено її до розгляду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.12.2009 р. Приватне підприємство «ПЕРСОНА-плюс»було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
11.12.2009 р. ПП „ПЕРСОНА-плюс” звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якості 3-ї особи, що заявляє самостійні вимоги, в якій просить суд прийняти позовну заяву ПП „ПЕРСОНА-плюс” до ВАТ „ТММ-Банк” про визнання недійсною окремої частини правочину до спільного розгляду у справі №37/300-09 за позовною заявою ВАТ „ТММ-Банк” до НВФ „Сінтал „Д” ТОВ про стягнення 5898290,86 грн. У своїй позовній заяві ПП „ПЕРСОНА-плюс” просить суд визнати недійсним підпункт 4.1 пункту 4 договору на кредитну лінію №2705 від 27.05.2005 року, який укладений між ВАТ „ТММ-Банк” та ПП „ПЕРСОНА-плюс”, в частині сплати штрафу у розмірі 15% від загальної суми простроченої заборгованості на день її виникнення; визнати недійсним підпункт 4.3 пункту 4 договору на кредитну лінію №2705 від 27.05.2005 р., в частині сплати штрафу у розмірі 20% від суми коштів, використаних не по цільовому призначенню.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2009 року (суддя Доленчук Д.О.) позовну заяву ПП „ПЕРСОНА-плюс” та додані до неї документи повернуто заявнику з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України та керуючись ст. ст. 26, 63, 86 ГПК України.
ПП „ПЕРСОНА-плюс”, з ухвалою суду першої інстанції не погодився, надав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування як такої, що прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права; невірною юридичною оцінкою обставин справи; а висновки, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам справи, є незаконними та необґрунтованими. При цьому, третя особа посилається на ст.ст. 8, 19, 55, 64, 124, 129 Конституцій України; ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 26, 32, 33, 34, 43, 63, 86, 106 Господарського процесуального кодексу України та Закон України «Про судоустрій України».
Позивач та відповідач відзивів на апеляційну скаргу не надали, не скористалися процесуальним правом брати участь в судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи, в зв'язку з чим, колегія суддів апеляційної інстанції вирішила розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з наступного.
Виносячи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався статтею 26, пунктом 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Третя особа, ПП «ПЕРСОНА-плюс», в своїй апеляційній скарзі посилається на статтю 55 Конституції України, згідно з якою кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Право третьої особи на подання позову передбачено ст. 26 Господарського процесуального кодексу. Так, на думку ПП «ПЕРСОНА-плюс», суд першої інстанції безпідставно виніс ухвалу про повернення позовної заяви.
Проте, з висновками, викладеними в апеляційній скарзі колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.
Так, відповідно до статті 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
У процесі розгляду господарським судом спору між позивачем та відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. При цьому, під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем та відповідачем. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем та відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову.
Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського суду може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до у часті у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
При цьому, в розумінні цієї статті, предмет спору повинен бути за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не користуються правами, які надані тільки позивачу та відповідачу. Зокрема, вони не мають права подавати зустрічний позов.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або подання доказами.
В ракурсі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України не допускається об'єднання позовних вимог, якщо сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
В даному випадку, предмет спору ПП «ПЕРСОНА-плюс»не може вважатися тотожним предмету позову по справі №37/300-09, оскільки ВАТ «ТММ-Банк»в своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 5898290,86 грн., в той час як ПП «ПЕРСОНА-плюс»просить суд визнати недійсними відповідні підпункти пункту 4 Договору на кредитну лінію №2705 від 27.05.2005 р., укладеного між ВАТ «ТММ-Банк»та ПП «ПЕРСОНА-плюс».
Враховуючи те, що ПП «ПЕРСОНА-плюс»вже було залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, а також те, що третьою особою було порушено правила об'єднання вимог, місцевий господарський суд цілком правомірно повернув позовну заяву ТОВ «ПЕРСОНА-плюс», посилаючись на пункт 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2009 року по справі № 37/300-09 було прийнято вірно, підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ПЕРСОНА-плюс»залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2009 року по справі №37/300-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.
Повний текст постанови оголошено та підписано в судовому засіданні 26.01.2010 року.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
суддя Т.В. Гончар
суддя Т.В. Кравець
Головуючий суддя Фоміна В.О.
Судді Гончар Т. В.
Кравець Т.В.