33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"27" січня 2010 р. Справа № 17/2
Господарський суд Рівненської області у складі судді Петухова М.Г. розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства "Костопількомуненергія"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-харчовий комплекс «Велес»
про стягнення в сумі 34684 грн. 22 коп.
за участю представників сторін:
позивача: Харченко Т.В.;
відповідача: не з'явився.
Статті 20, 22 ГПК України роз'яснені.
Позивач звернувся в господарський суд з позовною заявою в якій просив стягнути з відповідача 27836,12 грн. основного боргу за надані послуги з постачання теплової енергії, 2964,73 грн. пені за несвоєчасну оплату, 3122,15 грн. збитків від інфляції та 3 % річних в сумі 761,22 грн.. В судовому засіданні 27.01.2010р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача лише 27836,12 грн. основного боргу за надані послуги з постачання теплової енергії та 2964,73грн. пені за несвоєчасну оплату.
Відповідач в судове засідання двічі не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції адресату (а.с.32, 57). У відзиві позовні вимоги визнає частково в сумі 8645,37грн., вказує, що вартість наданих послуг з теплопостачання за період з лютого по квітень 2008р. має складати 3278,05 грн. з розрахунку загальної площі обігріву магазину № 3 та кафе «Ромашка»- 126,2м.кв.. Крім цього, зазначає, що сторонами договір № 1100 про надання послуг централізованого теплопостачання від 15.10.2008р., з вказанням нової плати (тарифів) за послуги теплопостачання 14,39 грн. за м.кв. не підписаний, тому оплату слід проводити по старому договору від 01.02.2008р. з розрахунку 10,39 грн. за 1 м.кв. загальної площі.
Враховуючи, що відповідач завчасно був повідомлений про час і місце розгляду справи, проте своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, з врахуванням норм ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.
01 лютого 2008р. між КП “Костопількомуненергія” та ТзОВ Костопільський ТХК “Велес” укладено договір № 1100 про надання послуг централізованого теплопостачання (далі Договір), згідно якого, позивач надавав відповідачу послуги з централізованого теплопостачання, а відповідач зобов'язувався оплачувати надані послуги на умовах договору.
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що розрахунки за послуги централізованого теплопостачання, що споживаються, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.
Згідно з пунктом 5.2 Договору, розмір плати за послуги теплопостачання на момент укладання даного договору у випадку відсутності приладів обліку становить 10,39 грн. за м.кв. загальної площі для споживачів другої групи в місяць. Тарифи затверджені рішенням Костопільської міської ради № 271 від 25.09.2007р. і набувають чинності з 27 жовтня 2007р.
Відповідачу надавалися послуги теплопостачання за відсутності приладів обліку.
Відповідно до пунктів 5.4, 5.5 Договору, розрахунквим періодом є календарний місяць, термін внесення платежів -не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі документів, які направляються споживачеві.
За період з жовтня 2008р. по квітень 2009р. відповідачу надавалися послуги теплопосачання з розрахунку 14,39 грн. та 14,59 грн. за м.кв. загальної площі на загальну суму 30336,12грн., про що відповідачу направлялися відповідні накладні (а.с.20-26, 65).
Відповідачем, надані за період з жовтня 2008р. по квітень 2009р. послуги теплопостачання, оплачені частково в сумі 2500 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №371 від 02.12.2008р., №376 від 04.12.2008р., №5 від 12.01.2009р, а також платіжним дорученням №18 від 22.01.2009р. сплачено 875 грн. зарахованих позивачем в погашення боргу за минулі періоди (а.с.54-56).
На підставі п. 8.1 Договору, даний договір є діючим.
Таким чином загальна сума основного боргу за надані послуги теплопостачання складає 27836,12 грн..
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов є безпідставними і необгрунтованими, оскільки сума позову не включає в себе борг за період з лютого по квітень 2008р., про що зазначає відповідач у відзиві. Щодо вказання загальної площі обігріву магазину № 3 та кафе «Ромашка»в розмірі 126,2м.кв., то Договором у розділі «Загалні відомості про об'єкти Споживача»до об'єктів, що опалюються віднесено: 1) магазин № 3 та кафе «Ромашка»вул. Руданського,2, площею 126,2 м.кв. та 2)ресторан «Едельвейс», вул. Грушевського,4, площею 177,2 м.кв., які і вказувалися у накладних позивача.
Щодо того, що сторонами договір № 1100 про надання послуг централізованого теплопостачання від 15.10.2008р., з вказанням нової плати (тарифів) за послуги теплопостачання 14,39 грн. за м.кв. не підписаний, тому оплату слід проводити по старому договору від 01.02.2008р. з розрахунку 10,39 грн. за 1 м.кв. загальної площі, то такі доводи також є необгрунтованими, оскільки згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" на органи місцевого самоврядування покладено обов'язок по затвердженню тарифів на житлово-комунальні послуги.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що при зміні тарифів на послуги централізованого теплопостачання (опалення) виконавець повідомляє про це в місцевій газеті «Вічеве слово»і надає споживачу додаток до договору.
Позивачем надано суду копії газетних сторінок від 03.10.2008р. та 28.11.2008р. з відповідним повідомленням про зміну тарифів на послуги теплопостачання рішеннями Костопільської міської ради № 881 від 26.09.2008р. та 967 від 18.11.2008р. (а.с.59-62), а позивачем направлено відповідачу договір № 1100 про надання послуг централізованого теплопостачання від 15.10.2008р., з вказанням нової плати (тарифів) за послуги теплопостачання, який підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей, після чого з протоколом розбіжностей позивач вже сам не підписав його, а отже договір від 15.10.2008р. є неукладеним, тому на основі п. 8.1 продовжив свою дію договір № 1100 про надання послуг централізованого теплопостачання від 01.02.2008р..
Отже позивачем дотримано порядок повідомлення відповідача про зміну цін і тарифів, згідно рішення органу місцевого самворядкування, встановлених законом та Договором, а відповідно правомірно розраховано вартість послуг теплопостачання з розрахунку 14,39 грн. та 14,59 грн. за 1 м.кв. загальної площі .
Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 6.3.3. Договору сторони узгодили, що за несвоєчасне проведення розрахунків за послуги централізованого теплопостачання нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 1 статті 231 ГК України передбачає, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем за несвоєчасне виконання зобов'язання на суму боргу за період з 01.06.2009 року по 01.11.2009 року нараховано пеню в розмірі 2964,73 грн. (розрахунок а.с.17).
Будь-яких підстав та доказів в обгрунтування заперечень щодо стягнення пені, відповідач суду не надав.
З врахуванням вищевикладеного, на основі ст.ст. 509, 525 - 527, 612, Цивільного Кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського Кодексу України, вимоги позивача про стягнення суми заборгованості в розмірі 27836,12 грн. правомірні, ґрунтуються на законі та Договорі і підлягають задоволенню.
На основі п.6.3.3 Договору, ст.ст. 546-551 Цивільного кодексу України, ст.ст 199,230-232 Господарського кодексу України, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення пені в сумі 2964,73 грн. за період з 01.06.2009 р. по 01.11.2009 р., згідно поданого розрахунку.
Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК України, суд -
1. Позов задоволити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський торгово-харчовий комплекс «Велес» (35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Степанська, б.9, офіс 107 код 35280116) на користь Комунального підприємства «Костопількомуненергія» (35000, Рівненська область, м.Костопіль, вул. Нова,1, код 30132672) - 27836 грн. 12 коп. основного боргу; 2964 грн. 73 коп. - пені; 308 грн. витрат на оплату державного мита та 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
2. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення оформлено та підписано 30.01.2010р.
Суддя М.Г. Петухов.