"21" січня 2010 р. Справа № 3/246/09
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідробуд-5”
96000, м. Красноперекопськ, вул. Промислова, 1
до: Приватного підприємства “НПА Промгідробуд-7”
55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Центральна, 42
про стягнення заборгованості в сумі 194 109,54 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Шелков С.Г., за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 194109,54 грн., а саме :
- заборгованість за договором №14 від 26.04.07р. в сумі 91380,4 та 5600 грн. -за договором №15 від 15.05.07р.;
- штрафні санкції у вигляді пені за прострочку виконання зобов'язань за договором №14 від 26.04.07р. в сумі 21645,88 грн. та 1326,5 грн. -за договором №15 від 15.05.07р.
- витрати від інфляційних за договором №14 від 26.04.07р. в сумі 63519,68 грн. та 2861,05 грн. за договором №15 від 15.05.07р.;
- заборгованість з урахуванням 3% річних на суму прострочення грошових зобов'язань за договором №14 від 26.04.07р. в сумі 7438,23 грн. та 337,8 грн. -за договором №15 від 15.05.2007р.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору №14 від 26.04.07р., договору №15 від 15.05.07р., норм Цивільного й Господарського законодавства України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань.
Також позивач клопоче про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача мотивуючи значною сумою позову та подальшим ухиленням відповідача від повернення грошових коштів.
Відповідно за правилами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Проаналізувавши викладене в заяві, суд дійшов висновку, що підстави для вжиття заходів по забезпеченню цього позову відсутні, оскільки позивач всупереч вимогам ст. 33 ГПК України не зазначив жодного аргументу для забезпечення позову, не надав відповідні докази та не вказав обставин які можуть зробити неможливим виконання рішення суду.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, позивач належним чином не обґрунтував свої вимоги, не довів суду необхідності здійснення заходів по даній справі щодо забезпечення позову, тому заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Відповідач у відзиві не погоджується з позовом, мотивуючи тим, що ч.1 ст. 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а передбачені ст. 625 річні за своєю правовою природою є неустойкою у формі пені.
Свого представника відповідач в судове засідання не направив, вдруге просить суд відкласти розгляд справи.
Виходячи з правил статті 77 та вимог ст. 69 Господарського процесуального кодексу , та враховуючи наявність у справі документів необхідних для розгляду цього спору суд не має підстав для відкладення розгляду справи.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, господарський суд, -
26 квітня 2007 року між сторонами був укладений договір №14 на виконання механізованих земляних робіт, згідно з умовами якого, відповідач, як замовник, поручає, а позивач, як виконавець, бере на себе зобов'язання по виконанню механізованих земляних робіт механізмами ТОВ «Гідробуд - 5».
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2,2.3 та 2.5 договору : розрахунки за виконання Виконавцем робіт Замовник здійснює за договірними розцінками , які складають: 5.50 грн. за 1 кв.м розробленого грунту. Ціни вказані с урахуванням НДС 20%. Замовник перечислює передоплату на підготовчі роботи та доставку механізмів на об'єкт (сума передоплати погоджується сторонами додатково на відповідно до розрахунків). Не пізніше 3-го числа місяця наступного за звітним, сторони погоджують та підписують акти виконаних робіт Ф-2 и Ф-3 за місяць, та не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним Замовник сплачує Виконавцю виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок останнього.
За несвоєчасну сплату виконаних робіт Замовник сплачує пеню за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору №14, згідно акту №1 (форма КБ-2в) приймання виконаних підрядних робіт за травень 2007 року, акту №1 за серпень 2007 року, акту №2 за серпень 2007р., акту №1 за червень 2007 року позивачем виконано, а відповідачем прийнято підрядні роботи розроблення грунту на загальну суму (82582,5 + 49786,00 + 154055,00 + 97272,00) = 383695,50 грн.
Зазначений факт підтверджено також наступними документами: довідки (форма №КБ - 3) про вартість виконаних підрядних робіт за травень, червень, січень 2007року, податкові накладні.
Копії банківських виписок свідчать про часткову оплату відповідачем виконаних робіт, а саме на суму 100 592,11 грн. Крім того, за умовами п. 3.1 договору відповідач здійснював заправку механізмів ГММ на 218737,19 грн., та за рахунок позивача проводилось перебазування техніки на суму 9000, 0 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на виконання пункту 3.2 договору не в повному обсязі компенсував позивачу витрати на відрядження, оскільки у травні 2007 року витрати на відрядження склали 4134,74 грн., у червні -6104,35 грн., у липні -5014,31 грн., у серпні -8595,54 грн., а замовник перерахував на рахунок виконавця лише 5834,74 грн. Отже, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем і по компенсації расходів на відрядження в розмірі 18014, грн..
Таким чином, загальний борг по договору № 14 у відповідача перед позивачем обґрунтовано складає в розмірі 91380,4 грн.
Також, як свідчать матеріали справи, на виконання договору №14, 15 травня 2007 року між сторонами було укладено договір №15 на використання автотранспорту, згідно з умовами якого позивач, як виконавець, передає, а відповідач , як замовник приймає транспортні засоби -автомобіль: УАЗ ЛЄК -462 державний номер №16812 КО для перевозки на об'єкт працівників виконавця, що оформлюється приймально - здаточним актом.
Відповідно до п. 3.2, 3.7, 3.8 та 4.1 договору сторони обумовили, що вартість використання автомобілю встановлено в розмірі 100 грн. в зміну. Строки оплати : до 5 числа наступного місяця, повний розрахунок за минулий місяць. Повний розрахунок проводиться після закінчення робіт та підписання акту передачи автомобілів та актів звірки. Строк сплати кінцевого розрахунку за використання не пізніше 10 днів після повернення транспортних засобів виконавцю. За несвоєчасну сплату за використання автомобілів замовнику сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від прострочення прострочення платежів за кожен день прострочки.
Матеріали справи свідчать, що згідно підписаному між сторонами акту (додаток до договору №15 від 15.05.07р.) позивач передав відповідачу, а останній прийняв автотранспорт: УАЗ ЛЄК -462 державний №16812 КО.
Наданий позивачем акт №1 за липень 2007 року на суму 3100 грн. та акт №1 за серпень 2007р. на суму 2500,00 грн. свідчать про використання відповідачем автотранспорту згідно договору №15 від 15.05.2007 року на загальну суму 5600,00 грн.
Податкові накладні № 18 та № 19 без наявності актів приймання виконаних робіт не можуть слугувати доказом надання відповідних послуг.
Сума коштів, яка була сплачена відповідачем позивачу за цими послугами згідно банківських виписок складає в розмірі 3900,0грн. Також, в судовому засіданні позивач зазначив про те, що автотранспорт йому повернуто відповідачем, але без належно оформленого акту.
Отже, за розрахунком суду сума боргу у відповідача перед позивачем за договором № 15 становить в розмірі 1700, 0 грн.
Як вбачається з матеріалів справи позивач 26.03.09р. направляв відповідачу претензію № 21 про погашення боргу за договорами № 14 та № 15. Поштове повідомлення свідчить про отримання відповідачем цієї претензії 30.03.09р. Але боржник на вимогу кредитора належним чином не відреагував.
Відповідно до ст.629, 525, 526, п.1 ст. 612, п.1 ст., ст.625 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Дослідивши згідно вимог ст. ст.32, 43 Господарського процесуального кодексу України документальні докази які містяться в матеріалах справи та проаналізувавши норми діючого законодавства, суд дійшов висновку про правомірне стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за неналежне виконання боржником умов договорів, але частково, в наступних розмірах:
Так, за договором № 14 підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді:
пені -18725, 11 грн.(17378, 14 -за основним боргом та 1346, 37 -за відрядження, враховуючи дату направлення претензії); інфляційних -54983, 05 грн.(54529, 12 -за основним боргом та 453, 93 -за відрядження); три відсотки річних - 6479, 63 грн.(6355, 26 -за основним договором та 124, 73 -за відрядження).
За договором № 15 підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді:
Пені -373, 99 грн.; інфляційні -776, 9 грн.; три відсотки річних - 97, 80 грн.
Уявлення відповідача щодо визначення ним правової природи річних є хибним, оскільки неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума встановлена у договорі, яку боржник зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання ним основного зобов'язання. Обов'язок же боржника сплатити відсотки (інфляційні, три процента річних) за користування чужими коштами додатково є мірою відповідальності яка встановлена Законом (ст.625 ЦК) для всіх випадків їх неправомірного утримання, ухилення від повернення тощо.
Отже, керуючись ст.ст. 32, 43, 44, 49, 66, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства “НПА Промгідробуд-7” (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Центральна, 42, код ЄДРПОУ 34129087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідробуд-5” (96000, м. Красноперекопськ, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 24865986) заборгованість за договором №14 від 26.04.07р. в сумі 91380,4 та 1700,0 грн. -за договором №15 від 15.05.07р.; штрафні санкції у вигляді пені за прострочку виконання зобов'язань за договором №14 від 26.04.07р. в сумі 18725,11 грн. та 373,99 грн. -за договором №15 від 15.05.07р.; витрати від інфляційних за договором №14 від 26.04.07р. в сумі 54983,05 грн. та 776,9 грн. за договором №15 від 15.05.07р.; заборгованість з урахуванням 3% річних на суму прострочення грошових зобов'язань за договором №14 від 26.04.07р. в сумі 6479,63 грн. та 97,8 грн. -за договором №15 від 15.05.2007р.
3. В стягненні іншої частини позову відмовити.
4. Стягнути з Приватного підприємства “НПА Промгідробуд-7” (55000,
Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Центральна, 42, код ЄДРПОУ 34129087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідробуд-5” (96000, м. Красноперекопськ, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 24865986) 1745,17 грн. державного мита та 236, 0 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя