83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
29.01.10 р. Справа № 26/189
за позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації
“Макіївкагаз”, м.Макіївка, Донецької області
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
м.Макіївка, Донецької області
Про стягнення 5301 грн. 55 коп.
Суддя Нестеренко Ю.С.
В засіданні суду брали участь
Представники:
Від позивача: Бобилева Н.Л. на підставі довіреності
Від відповідача: не з'явився
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Макіївкагаз”, м.Макіївка Донецької області (далі - позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка Донецької області (далі - відповідач) про стягнення основного боргу у сумі 4000,00 грн., інфляційних збитків у сумі 1096,40 грн., 3% річних у сумі 205,15 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором купівлі-продажу №67 від 20.02.2008р. щодо оплати поставленого товару в порядку та строки, передбачені умовами вказаного договору.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся за місцем реєстрації, про що свідчить поштове повідомлення, наявне в матеріалах справи. Витребуваних судом документів не надав.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
Між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №67 від 20.02.2008р. (далі Договір).
Пунктом 1 Договору сторони передбачили, що позивач в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов”язався передати у власність відповідача належне позивачу на праві власності обладнання (надалі „Товар”) за договірною ціною 4000,00 грн., а відповідач зобов”язався прийняти такий товар та оплатити його.
Додатком №1 до Договору сторони погодили договірну ціну обладнання у розмірі 4000,00 грн. у тому числі ПДВ 66,67 грн.
Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 2 Договору сторони передбачили, що позивач зобов”язався передати товар відповідачу під час підписання цього Договору, а відповідач зобов”язався прийняти товар та сплатити передбачену цим Договором ціну одночасно з отриманням товару від позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем за видатковою накладною №5 від 11.03.2008р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 4000,00 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом уповноваженої особи в зазначеній накладній та довіреністю відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯЛК №333023 від 11.03.2008р. від позивача.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вказувалось вище, п.2 Договору встановлено, що відповідач зобов”язується прийняти товар та сплатити передбачену цим Договором ціну одночасно з отриманням товару від позивача.
Також п.4 Договору встановлено, що оплата товару здійснюється відповідачем за визначеною п.1 цього Договору ціною шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.
Проте суд вважає, що одночасне передання товару та перерахування коштів на поточний рахунок позивача є не можливим, у зв”язку з чим строк оплати товару має бути визначений на підставі ст. 530 ЦК України.
Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №2578/10 від 17.07.2008р. з вимогою погашення виниклої заборгованості. Зазначена претензія отримана відповідачем 01.08.2008р. (копія повідомлення наявна в матеріалах справи) (а.с.25), однак дана вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Отже суд вважає, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повного та вчасного розрахунку за Договором не виконав та не сплатив отриманий товар, у зв”язку з чим за останнім виникла спірна заборгованість у сумі 4000,00 грн.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки відповідачем доказів оплати товару не надано, суд вважає, що поставлений позивачем товар в повному обсязі не оплачений та за відповідачем наявна заборгованість у сумі 4000,00 грн., тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.
За приписом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми закону позивачем було нараховано та пред'явлено до стягнення інфляційні за період з березня 2008р. по жовтень 2009р. в сумі 1096,40 грн. та три проценти річних за період з 11.03.2008р. по 25.11.2009р. в сумі 205,15 грн.
Перевіривший наданий розрахунок 3% річних та інфляційних, суд вважає , що зазначені вимогі підлягають частковому задоволенню у сумі 156,16грн. та 688 грн. відповідно, оскільки період початку нарахування зазначених складових позивачем визначено не вірно.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, у зв”язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита у розмірі 93,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 215,64 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Макіївкагаз”, м.Макіївка Донецької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка Донецької області про стягнення основного боргу у сумі 4000,00 грн., інфляційних збитків у сумі 1096,40 грн., 3% річних у сумі 205,15 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка Донецької області на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Макіївкагаз”, м.Макіївка Донецької області заборгованість за поставлений товар у розмірі 4000,00 грн., інфляційні у сумі 688 грн., 3 % річних у сумі 156,16 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 93,20 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 215,64 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 29.01.2010р.
Суддя