83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
29.01.10 р. Справа № 26/172
за позовом Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд
України”, м.Київ
до відповідача: Державного підприємства „Дослідне господарство „Донецьке”
національного наукового центру „Інститут ґрунтознавства та
агрохімії імені О.Н. Соколовського” Української академії аграрних
наук”, п.Сухая Балка, Донецької області
Про стягнення 170 300 грн. 02 коп.
Суддя Нестеренко Ю.С.
В засіданні суду брали участь
Представники:
Від позивача: Дмитрієва О.О. за довіреністю
Від відповідача: Канана Г.О. за довіреністю
Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду
оголошувалась перерва з 26.01.2010р. по 29.01.2010р.
Державне підприємство „Державний резервний насіннєвий фонд України”, м.Київ (далі - позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Дослідне господарство „Донецьке” національного наукового центру „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського” Української академії аграрних наук”, п.Сухая Балка, Донецької області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 131000,02 грн., штрафу у розмірі 39300,00 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором поставки насіння №1-015 від 19.03.2009р. щодо оплати поставленого насіння сільськогосподарських рослин в порядку та строки, передбачені умовами вказаного договору.
Відповідач в письмових поясненнях від 04.12.2009 р. просив суд залишити позовну заяву без розгляду, у зв”язку з наявними доказами відсутності порушення прав позивача, що є обов”язковим при зверненні до суду в порядку діючого зконодавства та фактичну наявність у позивача гарантованого законом права стягнути заборгованість за Договором поставки шляхом реалізації застави відповідно до Договору застави, яким позивач не скористався в добровільному порядку.
В подальшому відповідач визнав позовні вимоги в частині суми основної заборгованості, однак проти стягнення штрафу заперечував та просив відмовити позивачу в зазначеній частині вимог. Крім того, відповідач надав клопотання про відстрочення виконання рішення суду до липня 2010р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки насіння №1-015 від 19.03.09р. (далі Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору позивач зобов”язується передати у власність відповідача насіння сільськогосподарських рослин, надалі - насіння, а відповідач зобов”язується прийняти це насіння та оплатити його вартість відповідно до умов викладених в Договорі.
Як встановлено судом за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно п.п.2.1.1 Договору позивач зобов”язується передати у власність відповідача протягом п”яти днів після виконання ним п.3.2.1. та п.8.1. даного договору насіння:
- кукурудза „Берег МВ (ярі) гібрид F1, у кількості 5т. по ціні 5000 грн./т. з урахуванням ПДВ. Місце зберігання насіння: ТОВ НВП „Агродніпро-насіння” Дніпропетровська область, Магдалинівський р-н, с.Очеретувате;
- кукурудза „Кільчень 190 МВ” (ярі) гібрид F1, у кількості 5т. по ціні 5000 грн./т з урахуванням ПДВ. Місце зберігання насіння: ТОВ НВП „Агродніпро-насіння” Дніпропетровська область, Магдалинівський р-н, с.Очеретувате;
- соняшник „Фрагмент” (ярі) гібрид F1, у кількості 1500 т. по ціні 16000 грн./т.з урахуванням ПДВ. Місце зберігання насіння: АФ „Агросервіс” Донецька область, м.Волноваха, вул.Гагаріна, 26-А;
- соняшник „Сівер” (ярі) гібрид F1, у кількості 3т. по ціні 19000 грн./т. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до п.3.1 Договору загальна вартість цього Договору становить 131000,03 грн. у тому числі ПДВ -21833,34 грн.
Умовами п.3.2., 3.2.1 Договору сторони передбачили наступний порядок розрахунків:
- суму заборгованості у розмірі 131000,03 грн. відповідач сплачує наступним чином: 1300 грн. до 01.06.09р., 1300 грн. до 01.07.09р., 1300 грн. до 01.08.09р., 127100,03 грн. до 01.09.2009р.
Пунктом 8.1 Договору сторонами встановлено, що порядок виконання умов цього Договору забезпечується договором застави (посіви озимої пшениці на площі 75 га), який повинен бути нотаріально посвідченим та укладеним до 15 травня 2009р. Предмет договору застави має бути застрахованим на користь ДП „Держрезервнасінфонд” до 20.05.2009р.
Відповідно до п.7.1 Договору сторони передбачили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 10.03.2012р.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами укладено договір застави від 29.05.2009р. (посіви майбутнього урожаю озимої пшениці на площі 75 га. Поле №1, кількістю 180 тон.)
Позивачем за видатковими накладними №1-022 від 19.032009р., №1-023 від 19.03.2009р., №1-035 від 07.04.2009р. було поставлено відповідачу насіння на загальну суму 131000,03 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом уповноваженої особи в зазначених накладних (в накладних також міститься посилання на номер довіреності та особу яка отримує ТМЦ) та довіреностями відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей №609306 від 06.04.2009р., №609294 від 19.03.2009р. від позивача.
Як встановлено матеріалами справи, позивач свої зобов”язання щодо повного та своєчасного постачання насіння на адресу відповідача виконав у повному обсязі.
За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено умовами Договору, відповідач повинен був здійснювати оплату насіння поетапно, у відповідності до встановлених в Договорі строків. Оскільки умовами Договору не передбачено виставлення позивачем відповідачу рахунків для оплати по кожному періоду, суд робить висновок про те, що відповідач повинен був самостійно здійснювати оплату у встановлені строки.
Зазначений порядок оплати підтверджено також представником позивача у судовому засіданні.
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати грошових коштів за отримане насіння не виконав та не оплатив отриманий товар, у зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість у сумі 131000,03 грн.
Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Приписами п.3.3. Договору сторони встановили, що у разі невиконання відповідачем затвердженого графіку погашення заборгованості ( в тому числі і за кожним строком окремо) позивач має право стягнути весь залишок заборгованості у порядку згідно чинного законодавства України.
За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, суд вважає вимоги позивача про стягнення основної суми боргу законними та обґрунтованими.
Як вбачається з резолютивної частини позову, позивач вимагає стягнення боргу у розмірі 131000,02грн. Оскільки суд обмежений заявленими позовними вимогами, то стягненню на користь позивача підлягає заявлена сума у розмірі 131000,02 грн.
Щодо предмету договору застави, яким забезпечувалось виконання зобов”язань за договором поставки, то матеріалами справи встановлено, що озима пшениця на площі 75га, поле №1 під впливом несприятливих погодних умов була втрачена.
Відповідно до п.4.2. Договору за несвоєчасне проведення розрахунків передбачених у розділі 3 договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 30% від всього залишку заборгованості.
На підставі зазначеного пункту Договору позивачем відповідачу було нараховано штраф у розмірі 39300,00 грн.
Відповідач проти стягнення штрафу заперечує та посилається на форс-мажорні обставини, як обставини, що обумовлюють можливість звільнення відповідача від штрафних санкцій.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на висновок про форс- мажорні обставини та скрутне фінансове становище його підприємства.
Розглянувши надане клопотання, суд вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
За приписами ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Позивачем доказів того, що його підприємство понесло збитки у зв”язку з несвоєчасним виконанням відповідачем взятих на себе обов”язків до матеріалів справи не надано.
Крім того, суд приймає до уваги ті обставини, що на території підприємства відповідача діяли форс-мажорні обставини, які спричинили загибель значної частини посівів та збитки підприємству.
У зв”язку з вищенаведеним, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій до 15 720грн.
Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду до липня 2010р., то суд вважає, що зазначене клопотання також підлягає частковому задоволенню з огляду на наявність в матеріалах справи висновку про форс-мажорні обставини від 28.09.09р. №3407/05-4 з якого вбачається, що у зв”язку з несприятливими погодними умовами на території підприємства відповідача загинула озима пшениця у кількості 93га, що спричинило збитки підприємству відповідача. Крім того, на підтвердження тяжкого фінансового становища відповідача, останнім надані до матеріалів справи баланс за 31.12.09р., акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими кредиторами станом на 01.01.10р., звіт про фінансови результати за 2009р.
За приписами ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає за необхідне відстрочити виконання рішення суду до травня 2010р.
Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, то суд відмовляє у його задоволенні.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України”, м.Київ до Державного підприємства „Дослідне господарство „Донецьке” національного наукового центру „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського” Української академії аграрних наук”, п.Сухая Балка, Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 131000,02 грн., штрафу у розмірі 39300,00 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство „Донецьке” національного наукового центру „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського” Української академії аграрних наук”, п.Сухая Балка, Донецької області на користь Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України”, м.Київ заборгованість за поставлений товар у розмірі 131000,02 грн., штраф у сумі 15 720грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1703,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
В іншій частині позовних вимог- відмовити.
Відстрочити виконання рішення суду до травня 2010року.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 29.01.2010р.
Суддя