"03" жовтня 2018 р.
м. Київ
справа № 755/14923/18
провадження № 2/755/5994/18
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» до ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити земельну ділянку,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» до ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити земельну ділянку.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Разом з тим, зміст позовної заяви не містить даних реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта відповідача, якщо такі відомі позивачу.
Так, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Разом з тим, в порушення вищенаведених норм процесуального законодавства України позивачем не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та власноручно завірено позивачем, що також є порушенням п. 8 ч. 2 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України.
Крім того, на підтвердження обставин, викладених у змісті позовної заяви позивачем має бут надано суду належним чином засвідчену копію додаткової угоди № 1 до договору про вилучення земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 від 25.09.2013 року, та додаткової угоди № 2 від 17.03.2016 року до договору про вилучення земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 від 25.09.2013 року, - посвідчених нотаріально, оскільки договори щодо нерухомого майна, які не містять нотаріального засвідчення та не зареєстровані у встановленому законом порядку є нікчемними. Тому позивачем має бути надано суду саме нотаріально посвідчені додаткові угоди № 1 від 25.09.2013 року та № 2 від 17.03.2016 року.
Згідно положення ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Із позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотку ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно роз'яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Разом з тим, долучене до матеріалів позовної заяви платіжне доручення № 4132 від 01.10.2010 року не містить відомостей, за який саме позов сплачено судовий збір, тому вказане платіжне доручення не може слугувати доказом належної оплати позивачем судового збору.
Таким чином, позивачем також має бути надано відповідний платіжний документ в оригіналі та з дотриманням вищевказаних вимог Постанови від 17.10.2014 року № 10 на підтвердження оплати судового збору за звернення з даним позовом до суду.
Крім того, матеріали позовної заяви містять клопотання позивача про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 116 Цивільного процесуального кодексу України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про призначення експертизи, що є заявою про забезпечення доказів у розумінні ч. 2 ст. 116 Цивільного процесуального кодексу України, позивачем не долучено до заяви докази оплати ним судового збору, що підлягає до усунення відповідно до даної ухвали суду.
Тобто позивачем додатково має бути сплачено судовий збір при подачі заяви про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи у розмірі 352,40 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» до ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити земельну ділянку - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: