справа №1340/4234/18
про повернення позовної заяви
12 жовтня 2018 року
м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі - ГУ ПФ України у Львівській області) звернулося до суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якій позивач просить суд визнати дії державного виконавця протиправними та скасувати постанову від 23.08.2018 ВП №57062298 державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ухвалою від 19.09.2018 року позовну заяву ГУ ПФ України у Львівській області залишено без руху, надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Копію вказаної ухвали вручено позивачеві 26.09.2018 року. У встановлений судом строк позивач вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконав, недоліки позовної заяви не усунув.
Проте, 09.10.2018 року до суду надійшло клопотання позивача (вх. № 31736), в якому позивач просить звільнити його від сплати судового збору, відкрити провадження та прийняти до розгляду позовну заяву ГУ ПФ України у Львівській області. Вказане клопотання мотивоване тим, що основною ціллю на яку використовуються кошти Пенсійного фонду є виплата пенсій, а сплата судового збору може створити перешкоди у виконанні такого основного обов'язку ГУ ПФ України у Львівській області. Також посилається на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з яким Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору, у зв'язку із чим бюджетом Пенсійного фонду України на 2017 рік кошти на сплату судового збору не передбачені. Додатково вказує на те, що кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків та використовуються на: виплату пенсій, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; надання соціальних послуг, передбачених вказаним Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до положень статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Відповідно до частини першої цієї статті суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити позивача від сплати судового збору, є його майновий стан. При цьому Закон передбачає вичерпний перелік умов, за яких суд може звільнити учасника справи від сплати судового збору з підстави врахування його майнового стану. Інших підстав для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ані Закон «Про судовий збір», ані КАС України не передбачають.
Крім наведеного, Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зокрема, звільнення відповідних органів від сплати судового збору не узгоджується з пунктом 1 частини 1 статті 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов'язані сплачувати відповідний збір. Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, вказаною у постанові від 23.01.2018 у справі №К/9901/3468/17.
Посилання ГУ ПФ України у Львівській області на те, що бюджетом Пенсійного фонду на 2017 рік кошти на сплату судового збору не були передбачені, судом до уваги такі не беруться, з огляду на наступне. По-перше, ГУ ПФ України у Львівській області вказує про обставини, які стосувалися 2017 року, а по-друге: Законом України «Про судовий збір» ГУ ПФ України у Львівській області не є тим суб'єктом, який у 2018 році наділений пільгами щодо сплати судового збору, отже не звільнений від сплати судового збору.
Таким чином наведені позивачем обставини не свідчать про неможливість сплати ним судового збору, інших доказів неплатоспроможності суду не надано, а тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви.
З огляду на наведене, суддя вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Суддя вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що подання клопотання про звільнення від сплати судового збору не є усуненням недоліків позовної заяви.
У відповідності до частини 1 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи те, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, вказаних в ухвалі від 19 вересня 2018 року, тому, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовну заяву і додані до неї документи слід повернути позивачу без розгляду.
Керуючись статтями 160, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
1. У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору відмовити повністю.
2. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови, - повернути позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Мричко Н.І.