iменем України
3/330/291/2018
Справа № 330/1181/18
"28" серпня 2018 р. Суддя Якимівського районного суду Запорізької області Нестеренко Т.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Державної Азовської екологічної інспекції відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює водієм КП «Жилкомсервіс», зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 91 КУпАП,
Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення та протоколу від 06.06.2018 року о 14-00 годині, в районі гирла Молочного лиману, Запорізька область, Якимівський район, смт.Кирилівка державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря, було встановлено факт порушення використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а саме, громадянин ОСОБА_1 спільно з громадянином ОСОБА_2 за допомогою екскаватора HYUNDAI 180w-95 та вантажного автомобіля «Камаз» державний номер НОМЕР_1 здійснили забір піску зі з'єднувального каналу гідрологічного заказника «Молочний лиман» з Азовським морем, що включений до складу Приазовського національного природного парку. При цьому було вибрано, завантажено та вивезено 10 м куб. піску. Відповідних дозвільних документів на цей вид діяльності у гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не було. Дане правопорушення кваліфікується як незаконне забирання піску з об'єкту природно-заповідного фонду, що є порушенням ст. 21 Закону України « Про природно - заповідний фонд України», п.4 «Положення про Приазовський НПП», п.3 «Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Молочний лиман» ст.ст. 7, 63 «Про тваринний світ» за що передбачена відповідальність за ст. 91 КУпАП.
В судове засідання громадянин ОСОБА_1 не прибув, про причини неявки до суду не повідомив.
Судом встановлено, що зазначений факт вчинення громадянином ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП зафіксовано в протоколі № 013585 від 06.06.2018 року. До протоколу надано письмові пояснення ОСОБА_1, опис знарядь незаконного добування природних ресурсів, плавучих, транспортних засобів, зброї та боєприпасів, природних ресурсів або продукції, що з них вироблена, спеціальних документів, копія протоколу у відношенні гр.ОСОБА_2, розрахунок заподіяної шкоди та фото таблиця.
Відповідно до ст. 91 КУпАП, здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду, що тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до двадцяти чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів.
Відповідно до письмових пояснень громадянина ОСОБА_1, який працює водієм в ТОВ «Систем «ОСОБА_3» він пояснив наступне, що він в той день виконував робоче завдання, надане йому його керівником за заявкою представника національного Приазовського парку про завантаження та переміщення піску в районі гирла Молочний лиман.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважаю, що справа підлягає закриттю з таких підстав.
Відповідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростосованих презумпцій факту.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладання адміністративного стягнення. Враховуючи, що при закритті провадження у справі адміністративне стягнення не накладається, судовий збір з ОСОБА_1. стягненню не підлягає.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Отже, з матеріалів адміністративної справи та письмових пояснень правопорушника, вбачається відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, у зв'язку з чим адміністративна справа підлягає закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 247п.1, 283-284 КУпАП,
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Якимівський районний суд.
Суддя: Т.В. Нестеренко