01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
25.01.10 р. № 19/188
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Жук Г. А. (доповідач по справі),
суддів:
Агрикової О.В.
Мазур Л. М.
при секретарі судового засіданні Матвієвській Г.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача:Дубовиченко А.А. -представник за довіреністю б/н від 28.12.2009 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н і дати приватного виробничого підприємства «Флора» на ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.10.2009 року
у справі № 19/188 (суддя -Безрук Т.М.),
за позовом приватного виробничого підприємства «Флора», м. Комсомольськ Полтавської області,
до товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Кременчук», м. Кременчук Полтавської області,
про розірвання договору та стягнення збитків в сумі 126 059,00 грн., -
встановив:
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.10.2009 року припинено провадження у справі №19/188. Повернуто з Державного бюджету України на користь приватного виробничого підприємства «Флора»194,50 грн. надмірно сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за платіжним дорученням №60 від 09.07.2009 року (а.с.60-61).
Вказану ухвалу мотивовано тим, що сторони у договорі купівлі-продажу від 04.08.2008 року визначили, що усі спори, які виникають з цього договору будуть передаватись на розгляд до постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Бізнес центр «Правозахист». Встановивши відповідність третейської угоди вимогам чинного законодавства України, місцевий господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі на підставі п.5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Не погодившись з винесеною ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.10.2009 року, позивач, приватне виробниче підприємство «Флора», через місцевий господарський суд подав апеляційну скаргу б/н і дати (вх. № 2-04/2/854/3105 від 18.11.2009 року), в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.10.2009 року скасувати. Прийняти нову ухвалу про відкриття провадження у справі та направити справу для розгляду по суті до господарського суду Полтавської області.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом не враховано, що в разі задоволення позову буде прийнято рішення, яке потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, а на підставі п.13 ст. 6 Закону України «Про третейські суди»такі справи третейським судам не підвідомчі. Скаржник стверджує, що суд першої інстанції дійшов не правильного висновку, припиняючи провадження у справі на підставі п. 5 ст. 80 ГПК України, оскільки в такому випадку припинення провадження у справі повинно здійснюватись на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.11.2009 року апеляційну скаргу приватного виробничого підприємства «Флора»на ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.10.2009 року у справі №19/188 було прийнято до провадження у складі колегії суддів: Жук Г.А. -головуючий суддя, суддів: Агрикова О.В., Мазур Л.М. та призначено до розгляду на 11.01.2010 року.
Ухвалою Заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.01.2010 року строк апеляційного провадження у справі №19/188 було продовжено на один місяць.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.01.2010 року розгляд апеляційної скарги приватного виробничого підприємства «Флора»було відкладено на 25.01.2010 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача.
У судове засідання 25.01.2010 року позивач у справі не направив своїх повноважних представників, сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До початку судового засідання від позивача до Київського міжобласного апеляційного господарського суду надійшло клопотання №1 від 18.01.2010 року (вх. №2-05/267 від 22.01.2010 року), в якому позивач підтримує вимоги апеляційної скарги і просить суд розглянути справу за відсутності його представників.
У судових засіданнях представник позивача у справі (за довіреністю) підтримав вимоги апеляційної скарги, просив ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.10.2009 року скасувати, прийняти нову ухвалу про відкриття провадження у справі та направити справу для розгляду по суті до господарського суду Полтавської області.
Представник відповідача у справі (за довіреністю) заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає ухвалу господарського суду Полтавської області законною та обґрунтованою, а відтак просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.10.2009 року без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, встановила наступне.
03.08.2009 року приватне виробниче підприємство «Флора»(позивач у справі) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою б/н від 08.07.2009 року до товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Кременчук»про розірвання договору та стягнення збитків в сумі 126 059,00 грн. (а.с.2-3).
02.09.2009 року відповідачем була подана заява, в якій він просив місцевий господарський суд на підставі п.5 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинити провадження у справі, оскільки спір відповідно до укладеної сторонами угоди підвідомчий третейському суду (а.с.35).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.10.2009 року припинено провадження у справі №19/188. Повернуто з Державного бюджету України на користь приватного виробничого підприємства «Флора»194,50 грн. надмірно сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за платіжним дорученням №60 від 09.07.2009 року (а.с.60-61).
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у справі, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права дійшла висновку про відсутність підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали суду, з наступних підстав.
У відповідності до ч. 2 ст. 12 ГПК України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті.
Порядок створення та діяльності третейських судів в Україні, а також вимоги щодо третейського розгляду встановлено Законом України «Про третейські суди». Відповідно до ст. 2 цього Закону третейський суд -недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішення заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Згідно з ст. 6 вищенаведеного Закону третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за певними винятками.
Підставою для звернення до третейського суду є наявність третейської угоди.
Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що Розділом 6 договору купівлі-продажу від 04.08.2008 року («Порядок розв'язання спорів. Третейське застереження») сторони визначили, що усі спори, розбіжності або претензії, які виникають між сторонами із цього договору або у зв'язку з ним, в тому числі, але не обмежуючись: що стосуються його укладання, виконання, порушення, припинення, розірвання, дійсності/недійсності, сплати будь-яких санкцій за порушення договору (невиконання або неналежне виконання), стягнення заборгованості тощо, будуть передаватись для остаточного врегулювання на розгляд постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Бізнес центр «Правозахист»(п.6.1. договору).
Позивач в апеляційній скарзі, посилаючись на п.13 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», яка передбачає, що третейським судам не підвідомчі справи, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, вважає, що даний спір не може розглядатись в третейському суді, оскільки розірвання договору купівлі-продажу матиме правовим наслідком повернення автомобіля у власність продавця, що в свою чергу потребуватиме вчинення дій органами державної влади щодо перереєстрації транспортного засобу. Проте з такими твердженнями колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з наступних підстав.
Оскільки предметом позову, який розглядається є питання щодо розірвання договору купівлі-продажу від 04.08.2008 року та стягнення збитків, що виникли в результаті неналежного виконання відповідачем вказаного договору, то органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами ніяких дій спрямованих на виконання рішення, прийнятого за результатами розгляду даного спору, вчинятись не буде. Дії щодо перереєстрації транспортного засобу, про які зазначає скаржник, не можуть вважатись діями спрямованими на виконання рішення суду по даній справі, оскільки питання про обов'язок повернути такий транспортний засіб, як і питання про зобов'язання вчинити певну дію (в тому числі перереєстрацію) уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування чи іншими особами не є вимогами, заявленими позивачем у даній справі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з твердженнями позивача, що суд першої інстанції неповно дослідив питання про відповідність третейської угоди вимогам ст. 12 Закону України «Про третейські суди», і зазначає наступне.
Третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом. Третейська угода за формою і змістом повинна відповідати вимогам ст. 12 Закону України «Про третейські суди».
У відповідності до ч. 1, 4, 5, 7, 9 ст. 12 вищенаведеного закону третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.
Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
З наявних матеріалів справи вбачається, що третейська угода сторонами укладена у вигляді третейського застереження у договорі купівлі-продажу б/н від 04.08.2008 року, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб. За змістом третейська угода відповідає вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що третейська угода є різновидом цивільно-правового правочину, тому вона має відповідати також вимогам, встановленим цивільним законодавством. Положеннями ст. 203 ЦК встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Невідповідність третейської угоди вимогам цивільного законодавства дає підстави вважати таку третейську угоду нікчемною на підставі ст. 228 ЦК, згідно з ч. 1 якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає висновок місцевого господарського суду про відповідність третейської угоди вимогам чинного законодавства України законним та обґрунтованим.
Угода про передання спору на розгляд третейського суду може бути укладена як до часу звернення до господарського суду, так і в процесі розгляду справи, однак до винесення господарським судом рішення по суті справи.
Процесуальним наслідком укладення третейської угоди є непідвідомчість такого спору господарському суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Спір не підлягає вирішенню в господарських судах, якщо спір є не підвідомчим господарському суду; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна із сторін не може бути учасником господарського процесу; право чи інтерес не підлягають судовому захисту.
Згідно п. 2.3. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року N 02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України»провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду. Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 5 статті 80 ГПК України. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, у прийнятті позовних матеріалів слід відмовити на підставі пункту 1 статті 62 ГПК або припинити провадження у справі з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що третейську угоду сторонами укладено 04.08.2008 року, тобто до порушення провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Полтавської області помилково припинив провадження у справі з посиланням на п.5. ч. 1. ст. 80 ГПК України.
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для припинення провадження у справі, проте вважає за необхідне припинити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому ухвала господарського суду Полтавської області від 15.10.2009 року у справі №19/188 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 99, 101, п.1) ч. 1 ст.103, 105, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
постановив:
1. Апеляційну скаргу приватного виробничого підприємства «Флора»на ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.10.2009 року у справі №19/188 -залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.10.2009 року у справі №19/188 -залишити без змін.
3. Справу повернути до господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя: Жук Г. А.
Судді:
Агрикова О.В.
Мазур Л. М.
Дата відправки 27.01.10