01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
25.01.10 р. № 20/166
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Жук Г. А. (доповідач по справі),
суддів:
Агрикової О.В.
Мазур Л. М.
при секретарі судового засідання Матвієвській Г.В.,
представники сторін у судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 28.10.2009 року товариства з обмеженою відповідальністю «Маррус»на рішення господарського суду Полтавської області від 22.10.2009 року (підписане 27.10.2009 року)
у справі № 20/166 (суддя -Киричук О.А.),
за позовом акціонерного комерційного банку «Імексбанк», м. Одеса,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Маррус», м. Полтава
про стягнення 30 154,90 грн.,-
встановив:
27.07.2009 року акціонерний комерційний банк «Імексбанк»(позивач у справі) звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою б/н від 27.07.2009 року до товариства з обмеженою відповідальністю «Маррус»(відповідач у справі) про стягнення 27 250,00 грн. заборгованості за кредитом, 1 102,60 грн. заборгованості за відсотками по кредиту та 1 802,30 грн. пені (а.с.2-3).
Під час розгляду справи по суті позивачем у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України була подана заява б/н від 22.10.2009 року про зменшення розміру позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача 15 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 322,21 грн. заборгованості за відсотками по кредиту та 2 207,34 грн. пені (а.с.36).
Позовні вимоги позивач обґрунтовує несвоєчасним поверненням відповідачем кредиту та нарахованих відсотків по кредитному договору №807 від 17.07.2008 року, що є порушенням умов укладеного договору та чинного законодавства України.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.10.2009 року (підписане 27.10.2009 року) у справі №20/166 позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Маррус»на користь акціонерного комерційного банку «Імексбанк»- 17 529,55 грн., у тому числі 15 000,00 грн. -заборгованості за кредитом, 322,21 грн. -заборгованості за відсотками, 2 207,34 грн. -пені за несвоєчасне погашення кредиту, 175,30 грн. -витрат по сплаті державного мита та 68,60 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач в порушення умов кредитного договору №807 від 17.07.2008 року та вимог чинного законодавства України свої зобов'язання за договором не виконав, у встановлені графіком строки кредит не повернув та своєчасно не сплатив відсотки по кредиту.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Маррус», через місцевий господарський суд подав апеляційну скаргу б/н від 28.10.2009 року (вх. 2-04/2/851/3102 від 18.11.2009 року), в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області у справі №20/166 від 22.10.2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не послався на докази, якими підтверджується заборгованість відповідача та докази, якими підтверджується зменшення розміру позовних вимог, а тому рішення місцевого господарського суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи та недоведеності обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а відтак оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.11.2009 року апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Маррус»на рішення господарського суду Полтавської області від 22.10.2009 року у справі №20/166 була прийнята до провадження у складі колегії суддів: Жук Г.А. -головуючий суддя, суддів: Агрикова О.В., Мазур Л.М. та призначена до розгляду на 11.01.2010 року.
Ухвалою Заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.01.2010 року строк апеляційного провадження у справі №20/166 було продовжено на один місяць.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.01.2010 року розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Маррус»було відкладено на 25.01.2010 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача.
У судовому засіданні 11.01.2010 року, представник позивача у справі (за довіреністю) заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а тому просив рішення господарського суду Полтавської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
17.07.2008 року між акціонерним комерційним банком «Імексбанк»(кредитор за договором, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Маррус»(позичальник за договором, відповідач у справі) був укладений кредитний договір №807 (далі договір, а.с.9-11).
Відповідно до п.1.1. договору кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 45 000,00 грн., зі сплатою 28,00% річних, за графіком погашення суми основної заборгованості, а саме: позичальник зобов'язаний щомісячно до останнього робочого дня включно кожного поточного місяця, починаючи із серпня 2008 року та до червня 2009 року, погашати по 3 750,00 грн. (п. 1.1.1); до 15 липня 2009 року погасити залишок заборгованості в сумі 3 750,00 грн. та кінцевим терміном повернення коштів 15 липня 2009 року (п.1.1.2.).
Відсоткова ставка за кредитом може бути змінена кредитором у випадках та в порядку передбаченому цим договором або законодавством України.
Згідно з п. 1.2. кредит надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів з метою придбання продовольчої та непродовольчої продукції, проведення розрахунків за укладеними договорами та контрактами та оплати інших поточних господарських потреб.
Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щоденно у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості за методом «факт/факт»виходячи з фактичної кількості днів у році. Відсотки сплачуються позичальником щомісяця до останнього робочого дня поточного місяця в період дії договору. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту (п. 2.4. договору).
Відповідно до п. 8.3. договору він набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання які мають ознаки кредитного договору, згідно якого, в силу ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банківський кредит -це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
За правовою природою кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всім істотним умовам договору. Кредитний договір є двостороннім, так як права та обов'язки в договорі мають обидві сторони договору.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На виконання умов договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 45 000,00 грн. Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №1 від 17.07.2008 року (а.с.12).
Відповідач зобов'язання по погашенню суми основної заборгованості та відсотків за кредитом виконав частково, і його заборгованість станом на час звернення позивача з позовом становила 27 250,00 грн. за кредитом та 1 102,60 грн. за відсотками, всього 28 352,60 грн.
Під час розгляду справи в місцевому господарському суді, як стверджує позивач, розмір заборгованості відповідача зменшився і станом на 21.10.2009 року становила 15 000,00 грн. за кредитом та 322,21 грн. за відсотками, всього 15 322,21 грн., що враховано місцевим господарським судом.
На час розгляду спору у місцевому господарському суді та в суді апеляційної інстанції відповідачем не заперечено отримання кредитних коштів за представленим платіжним дорученням. Доказів сплати 15 000,00 грн. за кредитом та 322,21 грн. за відсотками відповідач суду не надав.
З наявних матеріалів справи, а саме клопотання відповідача б/н від 22.10.2009 року та відзиву на позовну заяву б/н від 22.10.2009 року (а.с.39-40), колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що відповідач позовні вимоги, зазначені в заяві про зменшення розміру позовних вимог визнає в повному обсязі, а саме: заборгованість за кредитом: 15 000,00 грн., заборгованість за відсотками: 322,21 грн.
За даних обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду визнає правомірним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача 15 000,00 грн. заборгованості за кредитом та 322,21 грн. заборгованості за відсотками по кредиту. Відтак посилання відповідача в апеляційній скарзі про недоведеність та непідтвердженність суми заборгованості спростовуються наявними в матеріалах справи клопотанні відповідача б/н від 22.10.2009 року та відзиві на позовну заяву б/н від 22.10.2009 року, в яких відповідач повністю визнав вищезазначену суму боргу.
У відповідності до вимог ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, в даному випадку зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за кредитом, учасник зобов'язаний сплатити штрафні господарські санкції, якими згідно Господарського кодексу України є неустойка, штраф, пеня.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків, визначених п. 2.4 цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. п. 1.1., 3.2.3., 3.2.8., 4.2., 5.4. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період, від несвоєчасно сплаченої суми.
Згідно представленого в матеріалах справи розрахунку (наданого позивачем разом з заявою про зменшення розміру позовних вимог) за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків по кредитному договору позивачем, з дотриманням вимог ст.ст. 230, 232 ГК України, ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», нараховано пеню в сумі 2 207,34 грн., розмір якої також визнано відповідачем у відзиві на позовну заяву б/н від 22.10.2009 року.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність нарахування позивачем пені, перевіривши правильність нарахування пені апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду Полтавської області від 22.10.2009 року у справі №20/166 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
постановив:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Маррус»на рішення господарського суду Полтавської області від 22.10.2009 року у справі №20/166 -залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 22.10.2009 року у справі №20/166 -залишити без змін.
3. Справу №20/166 повернути до господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя: Жук Г. А.
Судді:
Агрикова О.В.
Мазур Л. М.
Дата відправки 27.01.10