01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
02.11.09 р. № 05/1487
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів:
Мостової Г. І.
Шкурдової Л. М.
секретар судового засідання Лебедєва С.В.
В судове засідання з'явились:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвіч-Лайт» на рішення господарського суду Черкаської області від 30.06.2009р.
по справі №05/1487 (суддя Швидкий В.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю юридичної фірми «Юримпекс-2»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвіч-Лайт»
третя особа Черкаське державне житлово-побутове підприємство „Житлосервіс” корпорації „Укрбуд”
про стягнення 25193,83 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю юридична фірма «Юримпекс-2» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвіч-Лайт» заборгованості та пені на загальну суму 25229,85грн. (а.с.2-3).
Під час розгляду справи позивач надав уточнення позовних вимог в частині обрахунку пені та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1326,37грн.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 30.06.2009р. по справі №05/1487 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача заборгованість в сумі 23869,46грн. та пеню в сумі 1326,37грн. (а.с.36-37). Рішення місцевого суду мотивовано тим, що на підставі договору №65 від 01.08.2005р. та договору від 02.04.2009р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на суму 23869,46грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 30.06.2009р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою від 24.07.2009р. до участі у справі в якості третьої особи залучено Черкаське державне житлово-побутове підприємство „Житлосервіс” корпорації „Укрбуд”.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Черкаської області від 30.06.2009 року по справі №05/1487 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники учасників провадження в засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Їх нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Вивчивши матеріали справи, судова колегія апеляційного суду виходить із наступних обставин.
01.08.2005р. між Черкаським житлово-побутовим підприємством "Житлосервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гринвіч-Лайт»укладено договір №65 про відшкодування витрат утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг щодо забезпечення обслуговування та експлуатації орендованого відповідачем приміщення площею 466,93 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, пр. Хіміків, 50 (а.с.6-7).
Згідно з п.п.2.2.3 договору №65, не пізніше 25 числа поточного місяця, вносити плату на рахунок третьої особи, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування при будинкової території, допоміжних приміщень будівлі та технічне обслуговування відповідно до загальної площі, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.
Підпункти 2.2.6-2.2.15 договору №65 передбачають, що витрати, які підлягають сплаті на загальну суму 2314,75грн.
До договору №65 відповідачем та третьою особою прийнято 18 додаткових угод, якими вносились зміни щодо переліку та вартості наданих третьої особою послуг (а.с.8-24).
Згідно п. 2.2.3 договору №65, при несвоєчасному внесені плати, орендар -відповідач по справі, повинен сплачувати пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше 100% загальної суми боргу.
02.04.2009р. між Черкаським житлово-побутовим підприємством "Житлосервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю юридична фірма «Юримпекс-2»укладено договір уступки права вимоги, яким третя особа уступила позивачу право вимоги до відповідача щодо належного виконання зобов'язання по договору №65 від 01.08.2009р. (а.с.25).
На підставі договору уступки від 02.04.2009р. позивач звернувся з позовом до відповідача з вимогою про стягнення заборгованості та пені за договором №65.
Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що позивач не надав належних доказів наявності у відповідача заборгованості, а також не порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду має бути скасовано, виходячи із наступного.
Згідно ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відповідно ч.2, 3 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, обсяг прав, які передані позивачу, та умови їх передачі підлягають визначенню на момент переходу цих прав до позивача.
Як стверджує позивач, договір уступки від 02.04.2009р. є відступленням права вимоги, на підставі якого третя особа передала йому свої права по договору №65 від 01.08.2005р., а позивач, відповідно, набув право на стягнення заборгованості з відповідача.
Відповідно до ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, саме позивач повинен підтвердити поданими доказами обсяг прав, які передані йому третьою особою, та виконання встановлених законодавством умов здійснення такої передачі.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на договір №65 від 01.08.2005р., договір уступки від 02.04.2009р. та лист вих.№168 від 02.04.2009р., яким відповідача було повідомлено про уступку права вимоги щодо його заборгованості.
Судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що позивачем ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження не надано належних доказів переходу до нього від третьої особи права вимоги до відповідача на стягнення заборгованості в сумі 23869,46грн.
Згідно п.1 договору уступки від 02.04.2009р., третя особа уступила відповідачу право вимоги належного виконання зобов'язання по договору №65 від 01.08.2005р. щодо сплати вартості спожитих комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання орендованого майна, а також сплату неустойки та інших передбачених законодавством відрахувань.
Апеляційний суд не вважає договір від 02.04.2009р. достатнім доказом факту переходу права вимоги до позивача, оскільки в порушення ст.514 ЦК України, в договорі чітко не визначені зобов'язання, права по яким були передані позивачу.
Зокрема, обов'язковим для договорів даного виду є визначення суми заборгованості, право вимагати яку передається. Договір від 02.04.2009р., всупереч діючому законодавству, вказаного положення не містить, що унеможливлює визначити по якому саме зобов'язанню: зобов'язанню сплатити вартість комунальних послуг чи зобов'язанню відшкодувати витрати на утримання орендованого майна, було передане право вимоги.
За який саме період виник борг по відповідному зобов'язанню, та яку саме суму він становить, в договорі від 02.04.2009 р. також не зазначено.
Акт звірки взаємних розрахунків за яким заборгованість відповідача станом на 01.04.2009р. становить 23869,46 грн. (а.с.28-29), на який позивач також посилається як на доказ, підписаний з боку боржника особою прізвище якої не зазначено. Відтиск печатки відповідача на ньому відсутній.
Крім цього, вказаний акт звірки розрахунків не є доказом уступки права вимоги за договором від 02.04.2009р., оскільки в даному акті зазначено, що він складений по розрахункам за договором №299 від 04.08.2005р.
Будь-яких інших належних доказів на підтвердження факту невиконання третьою особою зобов'язання за договором №65 та виникнення у відповідача обов'язку зі сплати відшкодування відповідних витрат та отриманих послуг на суму 23869,46грн. позивачем не надано.
Відповідно до ст. 517 ЦК України, кредитор, який уступив іншій особі право вимоги, зобов'язаний передати йому всі документи, що свідчать про це право. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредитору до надання йому доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно з п. 2 договору уступки права вимоги від 02.04.2009 р, зазначена подія мала бути вчинена первісним кредитором протягом трьох днів з моменту підписання цього договору.
Таким чином, доказом того що у боржника виник обов'язок сплачувати заборгованість новому кредитору, є доведення позивачем факту передачі йому третьою особою всіх документів, що підтверджують зазначене право вимоги, а також до підтвердження факту надання боржнику доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Вказані обставини позивач, відповідно до ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, мав підтвердити належними та допустимими доказами, зокрема: прямою назвою документів які підтверджують вимогу в договорі уступки від 02.04.2009р, складанням відповідних додатків до договору, актом прийняття-передачі документів, тощо.
Таких, або аналогічним за правовим змістом документів суду першої інстанції позивачем надано не було.
Ухвалами апеляційного господарського суду від 24.07.2009р. та від 05.10.2009р. від позивача були витребувані докази складу та суми переданих йому вимог, документи що їх підтверджують, та факт виконання позивачем п. 2 договору уступки від 02.04.2009 р.
Вказані ухвали у повному обсязі не виконані - позивачем не надано доказів того, що фактична передача йому документів, які підтверджують наявність вимоги до відповідача, відбулася і у позивача виникло право на звернення з позовом.
Пунктом 3 договору від 02.04.2009р. передбачено, що після підписання даного договору третя особа зобов'язана повідомити відповідача про уступку права вимоги боргу позивачу.
В якості виконання даної умови, позивач надав лист вих.№168 від 02.04.2009р., яким, на його думку, відповідач належним чином повідомлений про уступку права вимоги (а.с.26).
Апеляційний суд не приймає даний лист в якості належного доказу цієї обставини, оскільки він містить посилання на передачу права вимоги за договором №65 від 01.08.2008р., а не за договором №65 від 01.08.2005р.
Даний лист також не називає суму заборгованості, право вимагати яку було передане новому кредитору, а містить загальне посилання про те, що відповідачу необхідно передати всі належні третій особі кошти, що на діючому законодавстві не ґрунтується.
Враховуючи викладене, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку що позивач не довів наявність у відповідача зобов'язання на виконання договору №65 від 01.08.2005р. сплатити йому 23869,46грн. Отже, вимога позивача про стягнення вказаної суми є безпідставною.
Оскільки вимога про стягнення 1326,37грн. пені є похідною від вимоги про стягнення основного боргу, вона також не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.104 ГПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, є підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.
Виходячи із наведеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 30.06.2009р. підлягає скасуванню.
По справі має бути постановлене нове рішення про відмову в позові повністю.
Апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Відповідно ст.ст.44, 49 ГПК України, судові витрати за подачу апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвіч-Лайт»на рішення господарського суду Черкаської області від 30.06.2009 року у справі №05/1487 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 30.06.2009р. у справі №05/1487 скасувати повністю.
3. Прийняти по справі нове рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю юридична фірма «Юримпекс-2»в позові відмовити повністю.
4. Стягнути з Товариствак з обмеженою відповідальністю юридична фірма «Юримпекс-2»(18002, м. Черкаси, вул. Леніна, 31/1, а/с 453, код 22795158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвіч-Лайт» (18008, м. Черкаси, вул. Хоменка, 12, кв.45, код 333018360) - 150,00грн. державного мита.
5. Справу №05/1487 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю.
Судді:
Мостова Г. І.
Шкурдова Л. М.
Дата відправки 14.12.09